В іншій, більш справедливій реальності, розголос жахливих злочинів проти танзанійських дітей викликав би всесвітній шок і тотальну мобілізацію для захисту безмовних та беззахисних. Але в нашій реальності все відбувається по іншому.
Поки Європа мовчить у відповідь на свідчення дітей про зґвалтування, акти копрофілії та примушування до наркотиків, чеські журналісти взяли на себе роль суду. Без слідства і судового розгляду вони:
оголосили обвинуваченого Якуба Яхла невинною жертвою;
назвали правозахисників організаторами наклепу;
фактично звинуватили дітей у брехні та продажності.
Але чому, поки триває журналістське свавілля, уряд Чехії не просто мовчить, а й не виконує своїх зобов'язань?
Адже згідно з Лансаротською конвенцією держави-учасниці, до яких належить і Чехія, зобов'язані ухвалювати законодавчі заходи для заохочення осіб та ЗМІ, які володіють інформацією про сексуальне насильство над дітьми. А також уживати заходів для проведення ефективного розслідування, незалежно від того, у якій країні було вчинено громадянином Чехії ймовірний злочин. Свідчення цих дітей, оприлюднені правозахисною організацією «АЛЛАТРА», - це і є повідомлення про насильство, що потребує негайної процесуальної перевірки. Ігнорується й офіційний документ Управління соціального захисту, в якому Якуба Яхла також звинувачують у торгівлі дітьми.
Однак замість правосуддя ми спостерігаємо цинічну операцію, в якій горе дітей перетворюється на інструмент гібридної війни. Кампанія з дискредитації, яку проводять деякі чеські ЗМІ, є багаторівневою атакою на правду і права дітей.
Порушення права дитини на захист від вторинної віктимізації.
Законодавство зобов'язує вживати заходів для забезпечення належного ставлення до ймовірних жертв насильства на всіх етапах кримінального процесу, щоб уникнути вторинної травми. Публічна дискредитація їхніх свідчень через навішування ярликів («секта», «проросійські агенти») на організацію, яка надала їм голос, - це пряма форма вторинної віктимізації у медіапросторі. Замість створення безпечного середовища для розслідування, жертв публічно оголошують брехунами чи маріонетками, що відштовхує інших потенційних жертв від звернення по допомогу.
Дегуманізація як інструмент ухвалення репресивних законів.
Цей скандал - тест на те, наскільки далеко в Європу поширився вплив кремлівської риторики, яку транслюють агенти РАЦИРС, відомі своїми тісними зв'язками з ФСБ. Використовується перевірений метод:
- Нав'язування ярлика «секта» для дискредитації «АЛЛАТРА».
- Дегуманізація - організацію та її послідовників зображують не як правозахисників, а як нібито безумну й аморальну секту, позбавлену людських рис та здорового глузду.
- Створення образу ворога - ця «дегуманізована» група оголошується внутрішнім ворогом і «гібридною загрозою», яка підриває національну безпеку зсередини.
- Залякування громадськості уявною загрозою від цього «ворога».
- І фінальна мета - ухвалення законів, що обмежують права і свободи, під приводом захисту від цієї штучно створеної загрози.
Саме такий закон, разюче схожий на вже чинний у Росії, сьогодні проштовхують і в Чехії. Дегуманізація «АЛЛАТРА» — це не самоціль, а ключовий тактичний крок. Без створення образу «чужого» і «небезпечного» не було б виправдання для просування драконівських заходів, які підривають демократичні свободи всіх громадян.
Водночас західна громадськість і міжнародні інститути бачать зовсім іншу, справжню «АЛЛАТРА» — ту, що має заслужений авторитет на глобальній арені:
– Взаємодіє з ключовими інститутами: міжнародними організаціями (ООН, ЮНЕСКО) та відомими університетами.
– «АЛЛАТРА» отримала благословення від Папи Римського Франциска та Папи Лева XIV, що є найвищим визнанням її місії з боку Ватикану — головного морального авторитета католицького світу.
– У США діяльність руху отримала підтримку й визнання від духовного радника президента Трампа — Марка Бернса.
Виникає питання: як одна й та сама організація може бути водночас «проросійською сектою», як стверджують захисники Яхла в Чехії, і в той же час бути забороненою та визнаною екстремістською організацією на території самої РФ, де колишніх волонтерів переслідують, катують і саджають у в’язниці? І разом з цим «АЛЛАТРА» отримує визнання в ООН, Ватикані, США та низці інших країн. Цей кричущий парадокс викриває російську риторику як абсолютну маніпуляцію. Реальна «АЛЛАТРА» — це глобальний правозахисний і миротворчий рух, а її демонізація — тактичний хід у гібридній війні.
Питання «Чи буде проведено чесне розслідування свідчень африканських дітей?» — це не просто риторика, а перевірка відповідності Чехії її зобов’язанням за міжнародним правом.
Ситуація в Чехії перестала бути просто скандалом. Це — тест на те, чи залишаються міжнародні конвенції реальними інструментами захисту чи лише декларацією про наміри.
Ця ситуація потребує негайної реакції, адже справа стосується не лише захисту прав і свобод африканських дітей, тут йдеться про нав’язування європейським країнам ідеології та репресивних практик ФСБ. Не залишайтеся байдужими, адже біда танзанійських дітей в любий момент може стати нашою бідою... якщо вже не стала..
