Від цифрового сліду до переслідування - як OSINT, доксинг і сталкінг порушують приватність.
Людині може бути нічого приховувати в інтернеті, але це зовсім не означає, що вона хоче, аби за нею стежили.

Людині може бути нічого приховувати в інтернеті, але це зовсім не означає, що вона хоче, аби за нею стежили.

Ми часто схильні сприймати наполегливість як прояв сильних почуттів. Але де закінчується симпатія і починається сталкінг?

Щоб дізнатися про людину більше, іноді навіть не потрібно з нею знайомитися. Достатньо відкрити її сторінку: фотографії, коментарі, старі публікації, коло спілкування, місця відпочинку, особисті історії. За кілька хвилин у нас уже складається певне уявлення про чуже життя.

Один інтернет-конфлікт. Тисячі розлючених користувачів. Опубліковані домашні адреси, погрози вбивством і люди, змушені залишати власні домівки. Це не сюжет трилера, а реальні події, що розгорнулися у 2014 році навколо руху Gamergate.

Щоб стати жертвою інтернет-цькування, іноді не потрібно робити нічого поганого, брати участь у скандалі чи навіть мати будь-який стосунок до подій, про які йдеться. Достатньо бути повним тезкою людини, яку звинувачують у тяжкому злочині.
У жовтні 2026 року в Південно-Африканській Республіці стався випадок, який наочно продемонстрував, як особиста інформація може перетворитися на зброю проти людини.

Інтернет став невід'ємною частиною нашого життя: ми спілкуємося, публікуємо фотографії, залишаємо коментарі та реєструємося на десятках сайтів. Але відкритість має і зворотний бік: розрізнені відомості про людину можуть перетворитися на інструмент тиску.

Доксинг: коли інтернет перетворюється на полювання на людину.

Ще не так давно політика асоціювалася з довгими промовами, дебатами та людьми в строгих костюмах, які обіцяли зробити наше життя кращим. Сьогодні іноді достатньо вдалого відео, смішної фрази або фотографії, яка ідеально підходить для мемів, щоб опинитися в центрі уваги інтернету.

Ми звикли пов'язувати задоволення з покупками.
