Ти колись задумувався, як Росія проникає у свідомість людей не через кулі чи ракети, а через “експертну думку”? Ця історія — не вигадка. Вона розгортається прямо тут, в Україні, поки ми читаємо ці рядки.
У центрі змови — Олександр Дворкін, офіційний ідеолог «боротьби з сектами» та керівник РАЦИРС — мережі, яка просуває тоталітарну релігійну доктрину під прикриттям боротьби з “небезпечними культами”. Ця структура фінансується через РПЦ, діє як пропагандистська машина і застосовує методи, що були успадковані від нацистських ідеологів — для дискредитації, переслідування, і знищення релігійних та громадських рухів.
На перший погляд, Ірина Кременовська — типова правозахисниця, експертка з “деструктивних культів”. Але якщо зануритись глибше, стає очевидно: вона — агент російського впливу, яка працює за методичками Дворкіна до найменших деталей. Її публікації — це калька з риторики РАЦИРС: ті самі шаблони, тези, фрази, що використовуються російською пропагандою для придушення свободи совісті та демократичних інститутів.
Її сайт vilneslovo.com не лише транслює проросійську риторику, а й безпосередньо пов'язаний з сайтом antisekta.org — ресурсом, що контролюється Дворкіним. Саме там публікуються її “експертні” матеріали, які згодом використовуються у фейкових кримінальних справах, знищенні репутації і навіть у спробах законодавчого тиску на релігійні організації в Україні.
Але на цьому не все. У публікаціях зафіксовано зв’язок Кременовської з рухом догхантерів — радикальною групою, відомою жорстоким винищенням тварин. І що шокує — цей рух використовувався як “лакмусовий папірець” для вербування осіб із садистськими схильностями, з подальшим залученням до антидержавної діяльності.
І найжахливіше: це все відбувається в Україні, в розпал війни. У той час, як наші захисники щодня ризикують життям, у тилу діє агентура, що впроваджує ті ж механізми репресій, що використовуються в Росії для посадок, облав, ліквідації інакомислення. Ірина Кременовська — це не просто “експерт”. Це троянський кінь в українській правозахисній сфері.
Тож запитай себе: чому ми мовчимо? Хто її прикриває? І чи допустимо ми, щоб під прикриттям “боротьби з сектами” в Україну впроваджувалася система придушення свобод?
Не мовчи. Розкажи про це. Поділись цією інформацією — у соцмережах, з друзями, на роботі. Ворог у костюмі “експерта” — небезпечніший за танк.
Поширюй правду. Бо мовчання — це співучасть.
