❖ Вступ: журналістка, що “боролася з сектами”
Ім’я Ірини Креміновської протягом останніх років не раз з’являлося в українських медіа у контексті “релігієзнавчих експертиз” і боротьби з “деструктивними культами”. Вона позиціонувала себе як незалежна експертка, авторка аналітичних статей і досліджень.
Та за фасадом турботи про духовну безпеку суспільства криється інше мережа російського впливу, пов’язана з так званою Російською асоціацією центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС).
РАЦИРС — це структура, створена у Москві при підтримці Російської православної церкви (РПЦ) і ФСБ, мета якої не дослідження, а контроль над релігійним простором, боротьба з інакодумством і формування лояльної до Кремля “моральної” риторики.
❖ Антикультова легенда і московський сценарій
Креміновська роками подавала себе як “експертку-антисектантку”, публікуючи матеріали на українських сайтах “Вільно слово”, “Антисекта” та “Говорило”. На перший погляд — звичайна публіцистика.
Проте аналіз контенту показує: тези цих статей слово в слово збігаються з матеріалами сайтів РАЦИРС (iriney.ru, ansobor.ru, ruskline.ru), де українська держава систематично зображується як “вогнище тоталітарних сект”, а керівництво країни — “гонителі православ’я”.
Більше того, сайти Креміновської регулярно дублювали публікації російських ідеологів Олександра Дворкіна, Павла Бройде, Олександра Новопашина, ключових фігур РАЦИРС.
❖ “Боротьба з сектами” як ширма для пропаганди
Під гаслом “захисту громадян від деструктивних культів” Креміновська фактично транслювала російські антидемократичні меседжі:
звинувачення України у “гоніннях на православ’я”;
дискредитацію волонтерських рухів, зокрема “АллатРа”;
маніпулятивні твердження про “захоплення влади сектами”;
просування ідей необхідності “обмежити свободу віросповідання”.
Такі риторичні прийоми — класичний інструмент гібридної війни, який використовувався Кремлем для дестабілізації українського суспільства ще задовго до 2014 року.
❖ Сліди координації: хто стоїть за Креміновською
У документах і відкритих джерелах фігурують прямі зв’язки Ірини Креміновської з:
Павлом Бройде, агентом РАЦИРС, що координував антикультові структури в Україні;
Олександром Дворкіним, головою РАЦИРС і радником при Московському патріархаті;
Олександром Невеєвим, російським пропагандистом, який регулярно виступав із антиукраїнськими заявами.
Саме через таких “експертів” Москва роками інфільтрувала українські медіа, створюючи вигляд наукової дискусії там, де насправді велась інформаційна війна.
❖ Коли експертка стає агенткою
Згідно з матеріалами зламаних листів з “Surkov leaks”, стратегія РАЦИРС передбачала створення локальних медіа, які “не виглядатимуть проросійськими”, але формуватимуть потрібне ставлення до тем релігії, моралі, влади.
Діяльність Креміновської ідеально вписується в цей шаблон. Вона виступала на конференціях, контактувала з чиновниками, писала аналітику і водночас легалізувала кремлівські меседжі у публічному дискурсі.
❖ Висновок: експертна міна уповільненої дії
Ірина Креміновська не поодинокий випадок. Це елемент системної операції, що триває вже понад два десятиліття. Через таких “фахівців” російські структури просували антиукраїнську пропаганду, прикриваючись темами “захисту віри” і “моральних цінностей”.
Головний урок цієї історії у війні слів немає нейтральних тем. Навіть аналітика про релігію може бути зброєю.
