Блокування кордону і протести польських фермерів тривають вже майже 5 місяців. За цей час вони встигли завдати Україні значних фінансових, логістичних та політичних втрат. Найгірший наслідок— затримки постачань зброї та загибель українців у чергах на кордоні. Цей допис про політичні та економічні причини, зв’язок польських фермерів з ультраправими та ультралівими рухами, тиск на внутрішню політику своєї країни та вплив на фермерів інших країн Європи. Чим це загрожує Україні? Які наслідки це матиме як для нас, так і для європейської політики? До чого тут кремль? І як розвиватиметься ситуація з транзитом, продовольством та дипломатією в Україні, Польщі та Європі в цілому? На ці питання відповімо в дописі.
Коротка хронологія подій
Для початку слід зазначити, що протести фермерів у Польщі почалися майже пів року тому— 6 листопада 2023 року. А заклики розпочати протести— ще 3 листопада. Перший етап блокади протривав до 3 січня 2024. Найважчим днем стало 20 лютого 2024 року — повна блокада усіх пунктів пропуску, тоді ж розлючені фермери висипали зерно з вантажних вагонів біля КПП Медика-Шегині. 27 лютого тисячі фермерів провели марш до Сейму для зустрічі з урядом. 1 березня був заблокований польсько-литовський кордон, а 6 березня 2024 року аграрії та їх прихильники почали протести у Варшаві під офісом прем’єр-міністра Дональда Туска. Відбулись сутички з поліцією, були затримані та постраждалі. З 15 березня відновилось блокування кордону, крім того додалось блокування деяких пунктів пропуску і зі Словаччиною. 20 березня 2024 року польські фермери почали другу хвилю загальнонаціонального страйку, вона з різною інтенсивністю триває і до сьогодні.
Причини протестів
Причини протестів в першу чергу економічні.Відповідно до заяв польського об’єднання AgroUnia, через український експорт територією Польщі, внутрішня ціна на збіжжя знизилась на 20-30%. Саме падіння доходів польського агровиробника послужило головним мотивом до самоорганізації та активних дій. Проте, є й інші причини— ще у 2019 ЄС представив програму Європейського зеленого курсу — перелік заходів для всіх країн ЄС, для досягнення кліматично нейтрального суспільства до 2050 року. Новий уряд Польщі взявся за його виконання, проте фермерам запропоновані обмеження не сподобались. Це вже зараз викликає здорожчання продовольства у всьому світі. Великі польські агровиробники побачили шанс наростит власний експорт у 2022 році, коли вторгнення росії в Україну вдарило по продовольчій стабільності багатьох залежних від зерна та іншої сировини країн світу— в першу чергу Африки та Азії. Агропродукція стала більш затребуваною. Це штовхнуло ціни вгору, чим вирішили скористатись польські аграрії і заробити. Але Чорноморська зернова ініціатива України 2022 року обмежила ці наміри і викликала невдоволення фермерів на внутрішньопольському ринку. Окрім того, наслідком війни став глобальний ріст цін на нафту і бензин. Це вдарило і по сільському господарстві. Внутрішнє цінове невдоволення (собівартість зерна дуже впала) і неможливість заробити примусили фермерів до радикальних дій.
Організований протестний рух
На фоні проникнення на ринок ЄС якісного і дешевшого за собівартістю українського зерна, польські виробники не встигають адаптуватись і запропонувати конкурентну перевагу. Тому вони знайшли вихід— натиснути на власний уряд, щоб той ввів протекціоністські заходи і “захистив польський ринок” від українського зерна. Заради справедливості, варто зазначити що польські фермери нічого нового не запропонували. В країнах ЄС ще з 2019 тривають виступи проти Європейського зеленого курсу. Протести вже досить довго тривають в Іспанії, Греції, Румунії, Чехії. У Німеччині, наприклад, фермери виступають проти скасування пільг на дизельне пальне для сільськогосподарського бізнесу, у Нідерландах— вимагають скасувати нормування викидів азоту для бізнесу. Тож реакція польських профспілок була відповідною. За європейським зразком, в листопаді профспілки та сільгоспасоціації Польщі закликали своїх учасників розпочати блокаду східного кордону. Це збіглося з поразкою консерваторів і перемогою нової центристської коаліції на парламентських виборах у жовтні 2023. Опозиція, що вперше за багато років була відсторонена від влади, але зберігала значний вплив— приблизно 40% за умови об’єднання, вирішила створити проблеми для нової влади, тож їхні політичні інтереси збіглись з економічними потребами фермерів. Тож консервативні медіа стали рупорами і драйверами протестів.
Вплив на інші країни ЄС
Польський протест дав “друге дихання” іншим європейським фермерам. З початку 2024 року акції протестів проти аграрної політики Євросоюзу та національної влади проходили у Франції, Німеччині, Бельгії, Болгарії, Греції, Італії, Іспанії, Литві, Польщі, Румунії, Нідерландах та Угорщині. Додає жвавості руху й те, що цього року відбуваються вибори до Європарламенту— законодавчого органу ЄС, який визначає спільну політику Союзу, зокрема в сільському господарстві та екології. Ідею піару на протесті вже підхопили радикальні праві та ліві рухи по всьому континенті.
26 лютого в урядовий квартал Брюсселя, було пригнано понад 900 тракторів. Мітингувальники палили шини, розкидали гній, руйнували блокпости та кидали в поліцію петарди й пляшки. Поліція розганяла протестувальників водометами, а біля інституцій Євросоюзу встановили колючий дріт і протитанкові загорожі. Фермери не випадково обрали саме цей день для акції — у місті проходила зустріч міністрів сільського господарства ЄС. Таким чином, вони хотіли привернути увагу до своїх проблем. В різних країнах ЄС— різні причини невдоволення. Як пише “Слово і діло”:
У Греції фермери протестують проти високих виробничих витрат;
Італійські фермери незадоволені екологічною політикою ЄС і дешевим імпортом, у тому числі з України;
В Іспанії фермери вимагають від ЄС більш гнучкого екологічного законодавства, посилення контролю за продукцією країн, які не входять до блоку, а також збільшення державної допомоги;
В інших країнах у фермерів теж є свої мотиви.
Зв’язки з ультралівими та ультраправими, вибори і “рука москви”
В передвиборчому процесі ряд європейських партій, окрім вже згаданих в дописі вирішили набрати популярності на русі. Зокрема, протести у Німеччині підтримали як невеликі угрупування «Вільні саксонці», «Третій шлях», «Батьківщина», так і найбільша праворадикальна партія країни “Альтернатива для Німеччини”. У Франції рухом керують профспілки, як і в Італії, Іспанії та Португалії. Рух набирає виразного популістського характеру, а головними винуватцями фермери зображають ЄС і Україну. На цьому фоні росія щедро вкладає у рух кошти. Засновник Центру досліджень сучасного середовища безпеки Міхал Марек припустив, що об’єднання польських фермерів «Ошукане село», яке є головним у протестах, може мати зв’язки з проросійськими силами. З тим, що протести польських фермерів мають політичну складову погодилась т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України, доктор аграрних наук Ольга Трофімцева:
«Проблеми справді є, але зараз ситуацію додатково накручують ті, кому політично це вигідно. І тоді розганяються теми щодо якості, пестицидів, загрози здоров'ю людей від нашого зерна, як в Угорщині. Зараз Європейська Комісія запропонувала виплату компенсацій для аграріїв в розмірі €56,3 млн. Польські аграрії кажуть — то мало».
Наслідки для Європи та України
Блокада вже скоротила український експорт автомобільним транспортом майже вдвічі – до 282 000 тон вантажів.
Загалом у листопаді український експорт автотранспортом скоротився майже на 27%, до 783 000 тон, а імпорт – на 24% (до 967 000 т).
За даними Державної митної служби прямі втрати економіки від блокування польського кордону – вже склали щонайменше 9,3 млрд грн із запланованих 48,5 млрд грн надходжень.
За підсумками 2023 року, через страйк на кордоні Україна може втратити 1% зростання ВВП: 2,5% замість 3,5%—дані комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Як повідомляє Euronews, протести можуть значно порушити сільськогосподарську структуру регіону і порушити транспортний сектор, відповідальний за доставку різних товарів, призупинивши загальний ланцюжок поставок і вплинувши на економіку регіону в цілому.
Агресивні демонстрації, сутички з поліцією, загальнонаціональні зупинки, затори на дорогах і масові протести також матимуть серйозні наслідки для торгівлі та виробництва.
Крім того, фермери зараз орієнтуються на портові території, щоб порушити логістичну інфраструктуру, що впливає на діяльність порту. Нещодавно під час одного з протестів у Бельгії порт Зебрюгге був заблокований фермерами на 36 годин у рамках більш широких європейських демонстрацій.
Європа мала шанс оговтатися від економічних наслідків, але дії фермерів ще більше ускладнили проблеми, обтяживши економічну інфраструктуру окремих країн і звівши до мінімуму можливість відновлення сільськогосподарської інфраструктури.
Розвиток ситуації
Український уряд веде переговори на різних рівнях і пропонує шляхи виходу із ситуації— введення спеціальних транзитних коридорів та перерозподіл шляхів експорту зерна так, щоб це не зачіпало інтереси транзитних країн. Зокрема пропонується:
поглиблення переробки аграрної продукції всередині України;
експорт через море та нейтральні країни;
система квот і обмежень;
діалог між профспілковими організаціями та експортними агентствами;
залучення до діалогу ЄС;
поглиблення спільного ринку;
виплата субсидій і компенсацій сторонам.
Торгівля України в листопаді Фото пресслужба Мінекономіки Висновок
Безумовно, ситуація на кордоні створює проблеми як для окремих постачальників, так і для держав та урядів. Вирішити питання могли б переговори між урядами. Уряд Польщі, спільно з ЄС намагається розв'язати питання про субсидії та компенсації тим фермерам, які найбільше втратили через експорт українського зерна.
Тим часом 5 квітня відбувся візит українського президента до Польщі. Після зустрічі Володимир Зеленський заявив, що урядам держав вдалось знайти розв'язання проблеми експорту.
«Ми обговорювали питання щодо польських і українських фермерів. Ми знайшли вихід і у найближчі дні-тижні ми остаточно розв'яжемо всі питання. Тому що не може бути будь-яких питань, складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна», — підкреслив президент Зеленський.
Як розвиватиметься ситуація далі покаже час.
