Дехто досі вірить, що репресії проти АЛЛАТРА в Росії — це «театр» або «операція прикриття». Що це нібито частина плану з впровадження руху в інші країни. Але така версія не просто абсурдна — вона небезпечна й цинічна.
У Росії жодна структура, яка реально служить Кремлю, не визнається екстремістською. Таких організацій підтримують, фінансують, прикривають. АЛЛАТРА — навпаки: її повністю заборонили, знищили інформаційні канали, відкрили кримінальні справи проти учасників, провели обшуки, наклали штрафи, заблокували сайти, виготовили фальшиві «експертизи».
Це не «імітація». Це — справжні репресії.
Якби влада РФ хотіла приховати зв’язки з АЛЛАТРА, вона не стала б публічно засуджувати її. Не створювала б небезпечний прецедент, на який тепер спираються інші країни для власних заборон. Не експортувала б вигадані «релігієзнавчі» висновки в Україну, Білорусь і Казахстан. Це не «впровадження». Це — знищення.
Особливо показова логіка звинувачень:
– У Росії АЛЛАТРА називають «проєвропейською загрозою».
– В Україні — «проросійською структурою».
Одна й та сама організація — оголошена ворогом з обох боків.
Це — типова стратегія повної дискредитації, мета якої — позбавити легітимності, розколоти довіру, залишити без підтримки.
АЛЛАТРА — незручна. Вона не підкоряється. Не належить жодній політичній силі. Говорить про реальні загрози — кліматичні, геодинамічні, цивілізаційні — які неможливо використати як пропаганду. І об’єднує людей не через страх, а через знання й добро.
Саме тому її атакують. Не тому, що вона «їхня». А тому, що вона вільна.
Не тому, що вона служить. А тому, що не підкоряється.
І саме тому вона варта нашого захисту.