Про найбільшу приватну інвестицію в історії: як OpenAI та партнери створюють інфраструктуру для AGI, та що це означає для майбутнього технологій.
Уявіть, що ви живете в 1941 році та спостерігаєте за формуванням бюджету Мангеттенського проєкту — ого, аж цілих $2 млрд (+- $30 млрд у сучасних цінах)! На той час це була найбільша наукова інвестиція в історії США.
А тепер уявіть, що група приватних компаній оголошує про вкладення у свій «секретний» проєкт більше грошей, ніж уряд США витратив на Мангеттенський проєкт, програму Apollo та будівництво МКС разом узяті. Вау, правда?
Плюс-мінус це й відбувається зараз. 21 січня в Білому Домі анонсували створення Project Stargate — консорціуму, який протягом наступних чотирьох років інвестує $500 мільярдів у розбудову безпрецедентної ШІ-інфраструктури в США. Перший транш у $100 мільярдів вже готовий до розгортання.
Коли я побачив ці цифри вперше, то спочатку подумав, що це якийсь жарт. Потім — що це помилка журналістів. Але ні. Як людина, яка слідкує за розвитком штучного інтелекту та є відвертим фанатом Anthropic, я ніколи не думав, що напишу це, але мушу визнати — OpenAI всіх переграла в 4-D шахи.
Двадцять надпотужних дата-центрів, кожен розміром із вісім футбольних полів. Мільйони найсучасніших процесорів. Власні електростанції. Сто тисяч нових робочих місць.
Навіщо? Як? Що це означає для ринку? І найголовніше — чому я майже змушений аплодувати цьому рішенню? Розберемо по черзі.
Масштаб — це все
Давайте чесно поговоримо про масштаби. У світі технологій були різні «великі» проєкти, але Stargate — це щось абсолютно інше. Щоб зрозуміти наскільки це «інше», достатньо порівняти його з найбільшими інженерними проєктами в історії людства.
Створення Міжнародної космічної станції? $180 мільярдів. Програма Apollo, яка відправила людину на Місяць? $278 мільярдів. Як я вже зазначав у вступі, навіть легендарний Мангеттенський проєкт, що змінив хід Другої світової війни, коштував лише $30 мільярдів у сучасних цінах. А тут ми говоримо про $500 мільярдів приватних інвестицій.
Щоб краще відчути реальні показники: ця сума приблизно = річному ВВП Норвегії ($526.95 млрд) і майже втричі перевищує річний ВВП України ($188.94 млрд).
По суті, в AI-інфраструктуру планують інвестувати суму, яку розвинена європейська країна заробляє за цілий рік, або яку ми заробляємо за три. При цьому $100 мільярдів з цієї суми вже готові до розгортання.
Вже зрозуміло, що ми говоримо не просто про «ще один гучний технологічний проєкт», але що ж все-таки ховається за цими циферками?
За тією інформацією, яка є зараз в інтернетах, Project Stargate — це 20 дата-центрів, кожен площею близько 46 000 м2 (8 футбольних полів чистих камплютерних потужностей). Перші вже будуються в Техасі, і команда проєкту вже активно шукає місця по всій території США для решти об'єктів.
В кожному з майбутніх центрів будуть мільйони GPU від NVIDIA — і це не якась там заригана відеокарта для майнінгу, а спеціалізований монстр Blackwell B200, який коштує $40,000 за штуку. Але не нвідією єдиною — крім цього, туди засунуть ще MI500 від AMD, щоб зменшити залежність від NVIDIA та знизити витрати.
Всі ці центри будуть працювати як єдиний організм, створюючи найпотужнішу обчислювальну мережу для тренування штучного інтелекту, яку поки що бачив світ.
Але є один нюанс, про який спершу забувають в стані захвату від технологічних характеристик — така інфраструктура потребує просто шаленої кількості електроенергії. Project Stargate споживатиме 5 гігаватів електроенергії — це потужність 2-3 атомних електростанцій!
Вже зараз близько половини території США може зіткнутися з нестачею електрохарчування в найближче десятиліття саме через зростання споживання з боку AI дата-центрів. І це ще без розрахунку потреб Project Stargate.
Трамп, як фанат, простих рішень знайшов відповідь доволі швидко: «drill baby drill» — іншими словами, нафтодолари будуть, і їх буде багато. Це означає, що компанії зможуть будувати власні генеруючі потужності спеціально під потреби проєкту — уряд цьому сприятиме. Але дідько, ви просто вдумайтесь… Цілі електростанції під один проєкт — потужно ж!!
Варто розуміти, що такі колосальні інвестиції стають можливими лише тоді, коли технологія перестає бути просто перспективною і стає неминучою. Коли інвестори бачать не просто потенціал, а впевнені у революційних змінах.
Project Stargate — це не просто найбільша приватна ставка в історії людства. Це чіткий сигнал: штучний інтелект вже давненько перейшов із категорії «майбутнє» у категорію «вже» — і схоже настав час, щоб зробити величезний стрибок вперед.
Project Stargate: дійові особи
За кожним великим проєктом стоять реальні гравці з власними інтересами та можливостями. Project Stargate не виняток — і тут картина виходить дуже цікава.
OpenAI отримує в проєкті найцікавішу роль — операційного партнера. По суті, це означає, що компанія зможе сама визначати, як використовувати всю цю величезну інфраструктуру. Пояснювати чому в проєкті саме OpenAI думаю не треба, тому на цьому сильно не зупиняємось.
Рухаємось далі — SoftBank, на чолі з Масайоші Соном, бере на себе фінансове керівництво проєктом. Звучить, можливо, на перший погляд, трішки дивно, адже компанія має всього $38 мільярдів кешу та борг в $142 мільярди — як мінімум Ілон Маск з цього факту у своєму твіттері трішки підгорів.
Ключовим тут є контроль SoftBank над компанією Arm, чия вартість зараз якраз і оцінюється в $143 мільярди. І це не просто цифра в балансовому звіті — Arm фактично є фундаментом, на якому ймовірно буде будуватись майбутнє обчислювальної інфраструктури.
Їхні енергоефективні процесорні архітектури вже домінують у світі мобільних пристроїв, а тепер активно завойовують сектор дата-центрів. Oracle та AWS вже створюють серверні процесори на базі Arm, а Microsoft експериментує з Arm-серверами для своїх хмарних сервісів.
Можливість створювати власні, оптимізовані під AI обчислювальні системи на базі архітектури Arm — це потенційний технологічний прорив, який дозволить вийти за межі традиційних рішень від Intel чи AMD.
До того ж якщо враховувати, що зараз енергоефективність стає критичним фактором для AI-інфраструктури, то це може стати справжнісінькою кілер-фічею.
Так, інвестиційна історія SoftBank має свої темні плями — невдалі ставки на WeWork та Sprint коштували компанії мільярди. Але саме здатність Масайоші Сона робити сміливі (інколи навіть занадто) ставки на майбутнє, помножена на реальну технологічну експертизу через контроль над Arm, робить SoftBank якщо не ідеальним, то дуже корисним партнером для проєкту такого масштабу.
Oracle в цій історії — технологічний фундамент. Вони вже мають величезну мережу власних дата-центрів та десятиліття досвіду в створенні та управлінні критичною інфраструктурою.
Як я вже писав, будівництво перших дата-центрів для Project Stargate вже почалось — і займається цим саме Oracle. Вони додають у проєкт той практичний досвід масштабування інфраструктури, якого часто не вистачає технологічним стартапам.
Ну і так, я вже казав — кожен дата-центр Project Stargate, який створять під керівництвом Oracle буде напханий мільйонами нових іграшок від Nvidia та Arm.
Щодо Nvidia, то це один з ключових гвинтиків (і не маленьких) адже це компанія, яка зараз фактично тримає монополію на ринку «заліза».
Проте, я майже впевнений, що Nvidia навряд чи буде вкладати у проєкт якісь захмарні гроші — компанії очевидно вигідніше залишатися провідним драг-дилером для всього AI-ринку, а не ставати залежною від одного, хоч і великого, гравця.
А враховуючи багаторічну співпрацю з OpenAI ще з 2016 року, схоже, що така роль їх цілком влаштовує — навіщо ризикувати, коли можна просто друкувати гроші?
Якщо вже мова зайшла про партнерів OpenAI — що ж там Microsoft? Ситуація приблизно така: вклали в OpenAI $13 мільярдів, були єдиним постачальником «заліза» через Azure, а тепер... Доведеться ділитися.
OpenAI наразі може будувати власні дата-центри, хоча Microsoft і зберігає право першого слова в наданні додаткових потужностей. Нічого особистого — просто бізнес еволюціонує.
І нарешті — MGX, інвестиційний фонд з Об'єднаних Арабських Еміратів, який спеціалізується на «передових» технологіях. Їх капітал — це $100 мільярдів, тому фонд може забезпечити частину початкових інвестицій — наразі це десь $7 млрд.
В чому вигода для MGX? Це насправді частина більшої стратегії ОАЕ з диверсифікації економіки — крім нафти треба на чомусь заробляти, особливо в майбутньому.
Плюс не варто забувати про політичний контекст, оскільки участь MGX у проєкті також підсилює економічні зв’язки ОАЕ з США, особливо на тлі зростаючої конкуренції з боку Китаю (про нього згодом).
Отже, якщо підсумовувати, то в Project Stargate кожен технологічний партнер приносить щось, чого не вистачає іншим.
Звісно, $500 мільярдів — це потужні плани, але навіть якщо реальні інвестиції виявляться меншими, сама архітектура співпраці виглядає більш ніж життєздатною та продуманою. В комплексі все це майже змушує повірити в те, що чекати на реалізацію проєкту довго не доведеться.
Точка неповернення, або чому це важливо?
Якщо ви думаєте: «так, а навіщо витрачати такі шалені гроші на купу серверів»? Щоб зрозуміти важливість Project Stargate, потрібно поглянути як на технологічні специфікації, так і за їх межі — тому заглиблюємось.
Шлях до AGI та емерджентний інтелект
Можливо найважливіше те, що Project Stargate відкриває шлях до AGI — штучного загального інтелекту, системи, здатної вирішувати будь-які інтелектуальні завдання на рівні людини або навіть перевершуючи її. І тут важливо розуміти прямий зв'язок між обчислювальною потужністю та здатністю моделей до більш складного мислення.
Візьмемо конкретний приклад: нещодавно анонсована модель o3 від OpenAI вже демонструє вау-формуючі результати в розв'язанні складних інженерних задач, вирішуючи понад 72% завдань на рівні цілих програмних репозиторіїв. Це стало можливим завдяки збільшенню обчислювальної потужності порівняно з попередніми версіями. Але навіть ця модель — лише проміжний крок.
Наступне покоління, яке теоретично базуватиметься на новій архітектурі Orion, потребуватиме ще більше обчислювальних ресурсів. І саме тут Project Stargate відіграє критичну роль. Двадцять дата-центрів, об'єднаних в єдину мережу, забезпечать не просто більше обчислювальної потужності — вони створять середовище для навчання next-level моделей.
Ще один поінт — сучасні АІ-моделі демонструють чітку закономірність: збільшення обчислювальної потужності та розміру моделі призводить до появи нових здібностей, які неможливо було передбачити на етапі розробки.
Це те, що дослідники називають емерджентними властивостями — коли система починає демонструвати якості, що перевершують суму її частин.
На практиці це означає можливість створення систем, здатних не просто виконувати окремі завдання, а розуміти контекст, планувати довгострокові дії та адаптуватися до нових ситуацій.
Але найцікавіше почнеться, коли вся ця інфраструктура запрацює на повну потужність.
Геополітичний вимір
Але є й інший, не менш важливий аспект. Project Stargate — це не просто комерційний проєкт. Це стратегічна інвестиція в технологічне лідерство.
США, які вже й так мали серйозну перевагу (завдяки техногігантам та потужним дослідницьким центрам), тепер отримують просто колосальний відрив від конкурентів. Це вже навіть не просто лідерство — це повне домінування. Далі — про ЄС та КНР.
Отже, відставання Європейського Союзу на тлі інвестування США пів трильйона в ШІ-інфраструктуру, стає очевидним, бо Європа зосередилась на прописуванні регуляторних кордонів та створенні перепон для галузі.
Так, вони ухвалили AI Act — це перший документ такого масштабу, його ще називають «GDPR для штучного інтелекту». Щоправда, це навряд чи можна вважати компліментом.
Парадокс ситуації в тому, що Європа зберігає потужні позиції у промисловому сегменті — від виробництва напівпровідників до телекомунікаційного обладнання (згадайте хоча б ASML з Нідерландів).
Але, за даними опитувань, 50% AI-стартапів вважають, що нові регуляції значно сповільнять інновації в галузі, а 16% розробників взагалі розглядають можливість згорнути свої проєкти або перенести їх за межі ЄС — при тому, що успішних проєктів там і так крихти.
«Брюссельський ефект» вже має реальні наслідки не лише для європейських компаній, але й для всієї глобальної AI-екосистеми. Коли такі потужні моделі як Llama стають недоступними для європейських користувачів та бізнесів, це створює технологічний розрив, який буде тільки поглиблюватися з часом.
І навіть ті ж Mistral, попри всі їхні досягнення, скоріш за все залишаться нішевими гравцями, обмеженими рамками європейської сертифікації.
Китай, хоч і часто згадується як серйозний конкурент у сфері ШІ, насправді демонструє зовсім іншу модель розвитку. Такі компанії як DeepSeek та Qwen показують вражаючі результати, але здебільшого йдуть шляхом оптимізації та адаптації вже існуючих підходів. Іншими словами, дуууууже гарно масштабують технології та роблять їх доступнішими.
Але є ключова відмінність між оптимізацією існуючих рішень та створенням принципово нових підходів. Китайські компанії демонструють ефективність у першому, але поки що рідко показують друге.
Але і тут є цікавий момент — їм не обовʼязково заробляти безпосередньо на моделях. Власне їм взагалі не обовʼязково заробляти — можливо ціль розробки проявляється через створення правильного інформаційного фону та впливу на стабільність західних ринків.
Бо з технічної точки зору не все так добре, але це вже тема для окремого допису — можливо він вже вийшов, перевіряйте телеграм канал.
Але, варто визнати, їхня цінова політика та відкритість коду змушують західні компанії рухатися швидше — це безсумнівно корисно для всієї галузі. Проте без серйозної дослідницької бази та інфраструктури рівня Project Stargate складно очікувати технологічного прориву, який змінить правила гри.
Питання вже не в тому, хто краще оптимізує існуючі рішення. Питання в тому, хто зможе зробити наступний великий крок уперед. І тут масштаб інвестицій має вирішальне значення.
Що взагалі зараз відбувається на ринку?
Ще вчора новина про те, що якась компанія витратить на розвиток інфраструктури $50 мільярдів, викликала б захват. Сьогодні ж, після анонсу Project Stargate, такі цифри вже здаються відносно скромними. Це як порівнювати міський автобус з космічним шатлом — все ще транспорт, але абсолютно різні масштаби та амбіції.
І тут найцікавіше навіть не в сумі інвестицій. Найцікавіше в тому, як цей проєкт перевертає догори дриґом усі наші уявлення про розклад сил у світі ШІ.
Не так давно всі жартували про OpenAI як про «підрозділ Microsoft». Project Stargate не просто дає OpenAI «незалежність» — він робить її центром нової технологічної екосистеми, де Microsoft стає лише одним із партнерів, хоч і дуже важливим.
А що це означає для інших гравців? Тут історія стає ще цікавішою. Візьмемо Anthropic та їх Claude — так, це компанія з, можливо, найкращими дослідженнями та найкращими моделями за моєю скромною думкою.
Їхній Sonnet 3.5 — єдина не-reasoning модель, яка показує топові результати на SimpleBench, і технічно має потенціал перевершити навіть o1-pro у режимі міркування.
Але є одна проблема: вже зараз їм не вистачає обчислювальних потужностей. Користувачі регулярно стикаються з обмеженнями та помилками серверів. І якщо раніше це здавалося тимчасовими труднощами росту, то тепер, на фоні Project Stargate, це виглядає як фатальний недолік.
У світі, де ваш конкурент інвестує пів трильйона в інфраструктуру, навіть найдосконаліша технологія без обчислювальних потужностей ризикує залишитися лише теоретичною розробкою.
Після Stargate
І це, швидше за все, лише початок. П'ятсот мільярдів доларів звучить як колосальна сума, але в міру того, як цінність штучного інтелекту ставатиме все очевиднішою, ця цифра може виявитися лише першим кроком.
Ми звикли мислити в масштабах мільйонів чи мільярдів — Project Stargate змушує нас оперувати трильйонами.
Meta витрачали мільярди на метавсесвіт, який поки що більше нагадує порожню відеогру. Amazon будували гігантські склади з роботами, які все одно не можуть повністю замінити людей. А Tesla вже котрий рік обіцяє повністю автономні автомобілі «наступного року».
На цьому тлі Project Stargate виглядає як щось з іншої ліги — це вже далеко не про точкові інновації та поступове покращення існуючих систем.
Коли Вільям Гібсон писав "Нейроманта", світом правили нафтові гіганти та банки. Сьогодні найдорожчі компанії світу — це технологічні корпорації, які контролюють те, як ми спілкуємося, що купуємо і яку інформацію споживаємо. І з кожним роком амбіції ростуть.
Пам'ятаєте «Термінатор»? Там компанія Cyberdyne Systems створила Skynet, не дуже усвідомлюючи масштабу наслідків. Тоді це здавалося типовою науковою фантастикою — черговою історією про технології, що вийшли з-під людського контролю. Але погляньте, де ми зараз.
Поінт в тому, що це або найвеличніший, або найнебезпечніший момент в історії людства. Можливо, й те, й інше одночасно.
OpenAI змінила не просто правила гри, а саму гру. Замість того, щоб крок за кроком досліджувати можливості штучного інтелекту, вони вирішили одразу замахнутися на повну трансформацію технологічного ландшафту. Це сміливий хід. Можливо, навіть занадто сміливий — час покаже)))
І тут варто віддати очевидно належне Сему Альтману. В той час, як всі обговорювали проміжні результати та короткострокові плани, хтось будував фундамент для чогось значно більшого. І ось результат: замість чергових обіцянок та прогнозів — найбільша приватна інвестиція в історії, замість гучних заяв про майбутнє — конкретний план розбудови інфраструктури, яка це майбутнє наближає.
Що змушує людство робити великі стрибки вперед? Іноді — це страх. Іноді — цікавість. А іноді — це просто багато грошей та купка людей, які вирішили, що AGI — буде.
