Сьогодні хочу трохи поговорити про Барда, якому своїм відродженням завдячують два королівства та відновлений Есгарот. Бо якби не влучний постріл Барда, все було б точністю до навпаки. А що б робив дракон, повернувшися в гору і знайшовши в печерах Торіна і Ко, можна легко здогадатися.
Якщо для читачів “Гобіта” після вбивства Смауга та Битви п”яти воїнств події в цій частині світу стають менш цікавиви (якщо ви не фанат гномів, і вам цікаво спостерігати за відновленням Еребору). А от для Барда та його родини все лише починається. Озерне місто відроджується, але Бард вертається до землі своїх предків і відбудовує Дейл. Потужний транспортно-торгівельний хаб знову постає поруч із промислово-виробничим королівством гномів. Цікаво, хто контролював торгівлю на озері, Есгарот чи Дейл. Так чи інакше, ресурсів на життя вистачало обом містам. У Дейлі постає монархія, Бард як король керує містом 33 роки, після чого мирно відходить в інший світ. Трон наслідує його син Баїн, а потім онук Бранд. Саме до нього потім прибувають посли Саурона, шукаючи Більбо Беггінса і те, що у нього в кишенці. Бранд ввічливо відмовчується, але посилає попередження в Еребор.
Ще за рік до Дейла підходять війська Саурона, місцяни ховаються в Еребор і разом з гномами тримають облогу аж до знищення Персня влади. Потім вони розбивають темних, але Бранду це коштує життя. Втім, нащадок у нього є, правнук Барда, Бард ІІ керує Дейлом і з часом залучається підтримкою Гондору. Таким чином Дейл втрачає свій суверенітет, але отримує потужного політичного сюзерена. Цікаво, до речі, чому про захист попросили Гондор, а не сусідній Еребор? За принципом “свій до свого” в плані раси? Напевне.
