А ви ніколи не цікавились, звідки в Ереборі взагалі взялись гноми? Бо гноми в горах Середзем”я - це часте явище, але не даність. Там ще можуть бути орки, дракони, назгули, істарі, що шукають пригод на свою голову, і т.д.
Справа в тому. що дварфи ведуть досить активну, щоб не сказати агресивну політику захоплення нових територій. В принципі, логічно. Якщо якась локація вже зайнята, влада і ресурси поділені, то для молодих та амбіційних гномів переселення на нові під-землі - це реальний шанс самореалізуватися. Окрім того, гномів часто виганяють з насиджених місць орки чи дракони. Тоді вони просто мусять шукати новий дім. Так сталося з гномами Морії, коли їх “попросив” звідти балрог (1982 Т.Е.). Пій час війни з балрогом загинув король гномів Наїн І. Для гномів загибель короля, до речі, свого роду символічний знак поразки. Це відбувається нечасто, але після того вони або лишають битву (якщо це військовий союз), або залишають локацію супернику.
Саме після поразки в Морії гноми переселилися в Еребор, і справи у них пішли досить добре. Але частина дварфів помандрувала далі, у Сірі гори. Схоже, верхівка Еребору щось не поділила.
У Сірих горах знов-таки все було непогано, але територіально це вже зовсім під боком у драконів, тому скінчилося все традиційно - чергова поразка, смерть короля на порозі власного палацу і переселення. Частина гномів повернулась в Еребор, інші - у Залізні пагорби. Після того починається затишшя, під час якого Еребор став потужним королівством. Навколо нього було безпечно, з гори йшов потік якісної зброї та інших товарів. З часом туди підтягуються люди і з”являється Дейл. Еребор та Дейл ведуть торгівлю по багатьом напраямкам: Дорвініон і землі біля озера Нурн. Мірквуд, Гондор, південні землі і т.д. Так би і тривала ця ідилія. якби не симпатичне червоно-золоте дряконятко на ім”я Смауг. Але то вже інша частина історії.
