Саймон Ліссаман. Оглядаючи творчість митця
Ще на світанку будь-якого колекційного виробу, ще до того, як глина набуває форми або інструменти торкаються поверхні матеріалів, є мить, коли майбутній витвір існує лише як ідея...

Адмін КДТ, розповідаю все про Середзем'я, Толкіна та цікаві мені речі
Ще на світанку будь-якого колекційного виробу, ще до того, як глина набуває форми або інструменти торкаються поверхні матеріалів, є мить, коли майбутній витвір існує лише як ідея...

На півночі Середзем'я, неподалік від Озерного міста, знаного також як Есґарот, розкинув свої тенета Морок - Ліс. Це похмуре місце, як не дивно, стало домом для ельфів. Одягайте плащі, готуйте коци* та смолоскипи, бо розповідь поведе вас у самісіньке серце дивного краю.

Монограма Толкіна є найвпізнаванішим символом толкінізму. Його знають по всьому світові, а використовують як Tolkien Estate, торговою маркою кого він і є, так і звичайні фанати, що хочуть виразити свої любов до Легендаріуму та й глибоку приналежність до фандому...

У Середзем’ї повно цікавих артефактів і таємничих персонажів — можна витратити не один рік на вивчення, а воно все одно знайде, чим здивувати тебе. Коли ми говоримо про незвичне, зазвичай перед нами одразу постає Том Бомбадил. Однак є в творінні Толкіна персонаж...

Тоді вирий нору в землі, — сказав Леґолас, — якщо така ночівля тобі більше до смаку. Тільки копай хутко і глибоко, якщо хочеш заховатися від орків.

Радаґаст…Друг пташок та звірів, усього живого. Непримітний чарівник Середзем’я, чия присутність у світі видавалась лише дивною забаганкою долі. Однак, як і більшість Професорових персонажів, він тут не просто інертна складова, він несе у собі певне повідомлення для нас усіх...

“Назвіться, подорожні, хто ви і звідки прямуєте? Стáрці у каптурах синіх, що ж вас привело у пустельні краї, до обрію світу?”.

Усі ми чудово знайомі з паном Толкіном - автором Легендаріуму, який і звів нас усіх разом у цьому клубі. Якщо запитати пересічного толкініста про походження Професора, то загалом ми почуємо щось на кшталт «Він типовий англієць, без сумніву, які ж тут ще можуть бути варіанти?»

У норі під землею жив собі гобіт. Ні, не в бридкій брудній вогкій норі, де звідусіль стирчать хвости хробаків і смердить тванню, але й не в сухій і порожній піщаній норі, де ні на що присісти й нічого з'їсти: то була гобітська нора, а отже з усіма вигодами...
