Монограма Толкіна є найвпізнаванішим символом толкінізму. Його знають по всьому світові, а використовують як Tolkien Estate, торговою маркою кого він і є, так і звичайні фанати, що хочуть виразити свої любов до Легендаріуму та й глибоку приналежність до фандому. У цьому невеличкому довгочиті я постараюсь коротенько і без зайвих преривань познайомити вас із тим, що споглядає на вас щосекунди з книжкових корінців нових українських видань книг пана Рональда Руела
Зародження ідеї
Вперше Толкін використав монограму ще в далекому 1906 році, у скетчі «Lyme Regis Harbor from the Drawing Room Window of the Cups Hotel», простим поєднанням літер свого імені: «J», «R» і «T». Доволі логічно, чи не так? Цікаво, що на той час майбутньому автору було лише 14 років, доволі юний вік, однак любов до символізму та якогось самовираження прокинулась вже тоді.
Наступна монограма з'являється на ілюстрації 1911 року під назвою «Lamb's Farm, Gedling». А мотив з двома літерами «R» (одна з яких горизонтально перевернута) вперше був використаний у 1912 році на двох ескізах: «Keystone of Door» і «Gargoyles, South Side, Lambourn».
У 1913 році вперше було використано дизайн з чотирма крапками в монограмі на роботі під назвою «Grownupishness»
Інша монограма того ж 1913 року містив перший приклад двох використань дизайну з чотирма крапками на роботі під назвою « Pagent House Gardens, Warwick».
Новий рік — новий дизайн. У 1914 з'являється симетрична варіація в одному з найранніших текстів про Середзем'я, «Tanaqui», який зображує ранню версію гори Таніквентіль.
Далі, у 1918 році, монограма, вже більш схожа на остаточну, з'явилася на творі під назвою «Glimpsy Green».
Відбиток великого гобіта
Якщо ви є шанованим Торбином і маєте «Гобіта» 1937 року, або ж маєте більш доступне видання від видавництва «Астролябія» у перекладі Олександра Мокровольського, то можете споглядати кілька унікальних та вже неканонічних монограм. Наприклад, їхня асиметрична варіація міститься в ілюстрації «Trolls»:
Ще одну новеньку (як на той час) симетричну монограму бачимо у подальшій ілюстрації ‐ «The Hill: Hobbiton-across-the Water»:
Подібна монограма з'являється й на суперобкладинці:
Остання цікавинка розташована на «Conversation with Smaug», яка разом із попердньою та версією 1918 одна з найближчих до сучасної версії, створена ще прижиттєво Професором:
Фінал
Остаточну (майже) версію ми отримали у 1976 році, коли версія монограми Толкіна з'явилася в 1976 році на титульній сторінці книги «Drawings by Tolkien» (це каталог однойменної виставки, що проходила в Ашмолеанському музеї в Оксфорді, в 1976-1977 роках)
Фан-факт: монограма вийшла дзеркально відображеною, а не такою, як ми її знаємо зараз (ймовірно, сталася звичайна друкарська помилка)
Вкотре не до кінця правильна версія монограми з'явилася на «Незавершених Сказаннях» у 1980-му, однак у цій версії було опущено вже дві «чотирикрапки» (от бачите, друкарі і в ті часи чудили, тому коли впадає в око стрибуче лого «Астролябії», можете згадувати ті нещасні крапочки.))
Дві групи з чотирьох крапок врешті - решт додали, проте їм ніяк не вдавалося спокійно ‘осісти’, то з’явлючись, то зникаючи з видань. Так тривало до 1981 року та видання «The Letters of J.R.R. Tolkien», і символ Толкінізму нарешті зміг спати спокійно.
P.S. Цікавим, і при цьому абсолютним співпадінням є те, що монограма дуже схожа на китайський ієрогліф «束», який означає «пучок», «зв'язувати», etc. Виходить, для пересічного китайця Толкін несвідомо вклав у свій символ ідею єднання?)
Покажчик
Монограма (грец. μόνος — «один», γραμμα — «літера») — максимально стисле позначення перших літер імені та прізвища особи, іноді одного імені. Їх часто використовували короновані особи, котрі вважали власне ім'я настільки відомим загалу, що для нагадування про себе достатньо було і монограми; Вікіпедія
