Представтеся, будь ласка.
Мене звуть Зіор Пак, я митець, що створює музику, знімає відео та займається різноманітною діяльністю.
Якщо лиш почитати коментарі в соцмережах, можна зрозуміти, що ви за музикант. Наприклад: "Сьогодні Гелловін, тому я слухатиму висококласного гелловінського виконавця Зіора Пака". Ваш візуал особливий, чи не так?
Я надихаюсь персонажами як Вілі Вонка, Джек Спароу, Круелла та Харлі Квін. Більшість персонажів, які мені подобаються, досить дотепні та бешкетні, хоч і мають свій особливий та сумний бекграунд. Коли я створюю музику, я відчуваю себе приблизно так само.
Чому вас приваблюють такі особливі персонажі?
По-перше, у нас однаковий MBTI. Я ENTP, але стаю INTP приблизно на 10 днів щомісяця. Також я гадаю, що ці персонажі виховували мене з дитинства. Під час перегляду "Чарлі й шоколадна фабрика", в молодшій школі, я думав про те, що теж хочу створити свій парк розваг. Я був одержимий американськими гірками, тому хотів стати фізиком. Я вперто вивчав природничі науки, щоб підготуватися до вступних іспитів до середньої школи. У мене досі є чернетки, на кожній сторінці яких в часи середньої школи я малював плани американських гірок.
Дитяча душа визрівала дуже незвичайно. Здається, ви були мрійливою дитиною.
Мама постійно називала мене параноїком. В дитячому садку я зістрибнув з даху, тримаючи в руках рушник, і думаючи, що з цього вийде парашут, прямо як в коміксах. Мама бігла до лікарні, тримаючи мене на руках, бо вона думала, що я помер, коли побачила, що у мене кровоточить голова. Навіть зараз вона каже: "Якби ти тоді не гепнувся з даху, не став би таким диваком," і каже, що якщо я впаду ще раз, все стане на свої місця.
Слова вашої мами не звучать, як жарт...?
Іноді я згадую своє дзеркальне зображення, я був увесь забинтований, за винятком одного ока. Але тоді я виглядав круто, як мумія.
Вау, мені раніше не доводилося бачити таких семирічних дітей.
Як тільки люди це бачили, вони посміхалися, бо я виглядав, як персонаж коміксів. А батьки переймалися тим, що їх дитина божевільна.
Ще один коментар:"Я хочу придбати новий мозок, який ще не знає Зіора Пака".
Смішний коментар, чи не так? (посміхається).
Коментатор хоче знову відчути шок від першого разу, коли вас бачив.(посміхається) Як думаєте, в чому причина того, що багато людей відчувають свіжість та новизну від ваших пісень?
Справа не в тому, що я "відрізняюсь". В Америці, де глобальний музичний ринок добре розвинутий, популярні різні жанри. Можна обрати будь-який готовий, як в буфеті. Але якщо відкрити вкладку з популярними жанрами в Кореї, є тільки п'ять варіантів. Хіп-хоп простір Кореї не остаточно розкритий для англійської мови, але я пишу тексти англійською.
Точно, ще був коментар: "Я ненавиджу англійську мову, але, слухаючи Зіора Пака, розумію, що хочу почати її вивчати". Ви не думали про те, щоб писати пісні корейською?
Мої пісні англійською не через тенденції та моду, а просто тому, що я хочу, щоби більша кількість людей хотіла їх слухати. Я також не є носієм, але розвиваю свої навички під час роботи.
Ви великий фанат BLACKPINK, чи погодились би ви писати корейською, якби вони вас попросили?
Звичайно. Але навряд чи таке прохання з'явиться, у них же є Тедді(сонграйтер YG). (сміється)
Серед усіх пошукових запитів є Show Me The Money. Чи були у вас думки щодо того, щоб взяти участь у ШоуМі?
Я не думав про це жодного разу. Я просто вважаю, що це не моє. Я певен, що ШМЗМ - це палка на двох кінцях. Якщо засвітитися там, можна отримати визнання, але нічого більше. Я хочу, щоб люди потрапляли в мій світ як тільки послухають мою творчість. Але якщо люди, коли бачитимуть мене, будуть відразу ж думати про ШМЗМ чи про якісь смішні речі, що я говорив, це завадить зануренню в створену мною атмосферу.
В іншому коментарі пишуть: "Це може бути до смаку не всім, але для деяких людей така музика доволі офігєнна". Це протилежні слова тому, що ви казали в минулому інтерв'ю: "Я не хочу робити особливу, але не масову музику". Як ви думаєте, що є ключем до використання незвичайності й популярності?
Ця частина - те, про що я замислююся найчастіше. Я почав свою діяльність на американському ринку. За американськими стандартами, я створював модну і популярну музику, але після мого приїзду до Кореї, люди були шоковані: "Це що? Це незвичайно!". Я ніколи не робив нічого незвичайного. Можливо, через унікальні кліпи моя творчість запам'ятовується. Здається, що якби у кліпів не було своєї "особистості", вони б не засідали в головах людей. Я не вважаю свою музику непопулярною, вона просто чекає "свого часу".
Історія подорожі в Америку, щоб кинути виклик Кремнієвій долині достатньо відома. Але яким був Пак Джівон до цього?
Я ходив до старшої школи зі спеціальністю IT. В ті часи зірки Кремнієвої долини по типу творця Facebook, були в тренді, тому я вирішив, що також маю стати зіркою Кремнієвої долини.
Школа була місцем збору гіків?
Так, в той час, коли там знаходились люди, які вчились доволі добре, я, на відміну від середньої школи, не зміг вчитися. Коли я отримав п'яте з кінця місце на першому пробному тесті, я зрозумів, що мені треба здаватися в боротьбі з навчанням. Перші місця займали лише чотири проценти, а я хотів реалізувати роботу, що входила в ці чотири проценти. Я навчився програмувати застосунки, не випускаючи з голови думку про те, щоби забити на навчання і стати зіркою Кремнієвої долини по-швидкому. Але кодування не було легкою задачею, і нічого з цього не вийшло.
Ви швидко склали руки.
Я із тих людей, які кидають ідею, якщо вона з самого початку здається невдалою. (посміхається) Я змінив напрямок планувальника і створив клуб розробки застосунків в школі.
Ви здібні у цьому.
Але в часи старшої школи довго займатися цим не виходить. Я планував заробити багато грошей, але тільки початкові плани й ідеї здавалися хорошими та багатообіцяльними. А потім одного дня ми пішли в караоке з друзями, і мені зробили комплімент: "А ти здібний". Пізніше я створив свій гурт.
Хід подій так раптово змінюється?
Все значно контрастує, чи не так? Я не хотів вступати до університету, але я отримав по вухах від батька, і пішов навчатися на інженера. Через семестр я покинув навчання та поїхав до Америки. Я думав, що якщо приїду на Кремнієву долину і зустрінуся з нею особисто, я зможу спробувати ще раз.
І тоді ви доволі успішно почали займатися музикою.
Стівом Джобсом захоплюються як генієм ІТ і як художником. Я хотів стати такою людиною. Коли я кинув виклик Кремнієвій долині, я поважав музичних виконавців та хотів створити сфері ІТ, щось, здатне допомогти їм. Звичайно, у мене нічого не вийшло.
Напевно, хтось ще створив застосунок, що базувався на бізнес-моделі того часу?
Найприкольніше те, що корейська стартап компанія, яка розробила точнісінько такий самий сервіс, запропонувала мені стати їх першим користувачем. Тоді у мене були мурашки по шкірі. "О, це ж мій бізнес, той, який я запоров". Хотілося закричати "Ніііі!", як у фільмі "Інтерстелар".
Варто було так і зробити!
Не хотілося надсилати це людям, які активно розвивалися із хорошим настроєм. Вони показали мені моє минуле "я", всі спроби та помилки, і я думав, що цей сервіс не працюватиме, але корейський ринок, на відміну від ринку США, був незнайомим для мене. Я не хотів оцінювати чужі мрії, ґрунтуючись лише на своєму короткому досвіді.
Ви казали, що у вас є мрія колись спробувати працювати над проєктом у Кремнієвій долині ще раз. Також було сказано, що ви хочете зняти документальний фільм про процес вашого "виживання", але слово виживання здається досить серйозним у цьому плані.
Річ у тому, що в Америці насправді я виживав. Перш за все, я ніколи не був щасливою людиною. Я християнин, але мені здається швидше я буду вдячний собі, а не Богу, якщо досягну великого успіху. Для відповіді християнина це досить свіжа перспектива. Ніколи в житті я не вважав свій шлях даром Бога, я протоптав його своїми босими ногами. Звичайно, були й періоди благословення, але в житті мені не пощастило так, щоб я міг використати такі висловлювання. Я належу до радикального типу, що любить гучні вирази.
Останній коментар, який ми обговоримо це: "Мамісон, який підтримує Зіора Пака та Вонштайна - це реальний успіх!" Скоро вийде новий збірник лейблу Beautiful Noise, чи не так?
Ми плануємо випустити його орієнтовно в січні 2022 року. Я відповідальний за фільмування відео, і я планую зняти його як фільм. Я хочу зобразити перспективу наступних поколінь, які бачать нас на тлі майбутніх епох. Хочу створити сатиру на проблеми майбутнього. Перед цим буде реліз моєї пісні у грудні цього року. "Christmas High", що була у ютуб-відео у 2020 році нарешті буде випущена у вигляді повноцінного треку. З урахуванням цієї пісні, у січні буде випущено чотири нові пісні.
О, до речі. У чому причина частої появи Pepsi у ваших відео та соцмережах?
На всіх історичних стадіях була Pepsi. Майкл Джексон та Карді Бі з'являлися в рекламі Pepsi, кружки Pepsi були на піаніно під час виступів Фредді Мерк'юрі. І Pepsi були спонсором, коли Bruno Mars та інші виконавці виступали у перерві між таймами Суперкубку. Всі мої кумири були з Pepsi, тому я хочу отримати цю енергію. До того ж багато людей люблять Coca-Cola. Тоді позитивна енергія буде поділена навпіл, чи не так? Думаю, команда Pepsi зможе перемогти, якщо наблизиться до іншої. Колись Pepsi зв'яжуться зі мною. З таким настроєм ... (усміхається)
Оригінальний пост: https://www.cosmopolitan.co.kr/article/62305
Автор перекладу - @nchh_kimbu
