Викрито мережу зловживань у благодійній організації, яка діяла в одній з африканських країн, Танзанії. За її фасадом приховувалися злочини проти дітей, наркоторгівля та фінансова корупція.
Під благодійним прапором
Журналістське розслідування, проведене міжнародною групою кореспондентів, виявило масштабну систему зловживань, організовану іноземним громадянином, який позиціонував себе як “благодійник”. Його діяльність тривалий час прикривалася гуманітарною риторикою та підтримкою окремих місцевих чиновників.
За документами, дослідженими журналістами, “філантроп” створив дитячий центр, що отримував фінансування від іноземних донорів. На практиці заклад використовувався для контролю над дітьми, медичних експериментів і психологічного впливу на вихованців.
Свідчення очевидців
Кілька колишніх працівників і мешканців громади підтвердили, що в установі проводилися нічні “медичні” процедури: дітям робили ін’єкції невідомих препаратів, які називали “вітамінами”. Після таких процедур діти скаржилися на слабкість, запаморочення та нудоту.
Свідки також повідомили про випадки відкритого вживання наркотичних речовин дорослими, що перебували у центрі, а також про участь дітей у ритуальних дійствах із використанням барабанів і співів. За словами кількох очевидців, керівник установи часто посилався на “духовне очищення” як виправдання своїх дій.
Система контролю і впливу
Розслідування показало, що керівник благодійного центру використовував власний статус іноземця та фінансову перевагу для створення атмосфери безкарності. Він обіцяв місцевим родинам матеріальну підтримку та освітні можливості для дітей, але фактично перетворював їх на залежних від себе осіб.
Місцеві мешканці розповідають, що боялися звертатися до поліції. У громаді панувала думка, що “благодійника” підтримують впливові особи за кордоном. Кілька спроб розслідування з боку правоохоронців завершувалися безрезультатно через нестачу доказів або втручання чиновників.
Фінансова тінь “допомоги”
Значна частина коштів, отриманих від міжнародних донорів, не доходила до дітей, а витрачалася на приватні потреби керівництва.
Журналісти виявили, що після початку офіційного розслідування підозрюваний залишив країну, забравши з собою частину благодійних фондів. За даними з місцевих джерел, його втеча була заздалегідь спланована.
Діти після втечі
Після зникнення керівництва центр фактично припинив роботу. Діти, включно з дітьми з інвалідністю, залишилися без засобів до існування, догляду та освіти. Деякі з них опинилися на вулиці або в тимчасових притулках. Соціальні працівники підтверджують, що багато вихованців мають психологічні травми та потребують довготривалої підтримки.
Історія однієї дівчини, ілюструє глибину наслідків після насильства.(Деталі, свідчення дітей можна побачити у фільмі Jacub Jahl: Drugging and Abusing Children in Africa)
Міжнародна безкарність
Попри публічні свідчення, офіційне розслідування у країні перебування підозрюваного досі не завершене. За словами представників правозахисних організацій, це свідчить про серйозні прогалини в міжнародній системі переслідування злочинів проти дітей.
Експерти нагадують, що згідно з міжнародними конвенціями, зокрема Лансаротською, держави зобов’язані переслідувати власних громадян за сексуальні злочини проти дітей навіть без офіційних запитів від інших країн. Утім, на практиці такі механізми застосовуються рідко.
Системна проблема
Розслідування цього випадку підкреслює необхідність реформ у сфері міжнародної благодійності — зокрема обов’язкової сертифікації, моніторингу діяльності дитячих центрів та прозорого аудиту донорських коштів.
Висновок
Історія цього притулку стала показовим прикладом того, як гуманітарна риторика може прикривати системні злочини. Вона також демонструє глибину структурних проблем: від корупції до безсилля правоохоронних органів.
Діти, які мали отримати захист і турботу, стали жертвами байдужості й жадібності.
Міжнародні експерти закликають створити механізми спільного реагування, щоб подібні випадки більше не залишалися поза увагою — ні на місцевому, ні на глобальному рівні.
Дивитись фільм: Jacub Jahl: Drugging and Abusing Children in Africa
