Колишній старший офіцер ЦРУ Гленн Корн описав сучасні російські дезінформаційні операції як продовження давньої традиції — від царської «Охранки» до радянських «активних заходів» і нинішніх інформаційних кампаній Кремля. За його словами, вразливість демократичних суспільств полягає не лише в роботі медіа, а передусім у слабкому знанні історії, нестачі критичного мислення та схильності реагувати на емоційно заряджені повідомлення.
За представленою в розмові біографічною довідкою, Гленн Корн — старший офіцер розвідки ЦРУ у відставці, лауреат премій директора ЦРУ та директора Національної розвідки США. У вступі до інтерв’ю зазначалося, що він має 34 роки служби в розвідці та зовнішньополітичних відомствах США, понад 20 років працював за кордоном — у Євразії, на Близькому Сході та в Південній Азії, а у 2023 році вийшов у відставку та почав викладати в Інституті світової політики у Вашингтоні.
Корн розповів, що в 1980-х роках вивчав російську мову й літературу, після коледжу працював у розвідувальному підрозділі армії США, згодом — у Державному департаменті, а потім перейшов до ЦРУ. За його словами, до 2001–2002 років він переважно працював по Росії та пострадянському простору, а після терактів 11 вересня включився в боротьбу з тероризмом, що дало йому досвід роботи на Близькому Сході, у Євразії та Південній Азії.
Окремо Корн наголосив, що нині викладає курси з історії російської та радянської розвідки, а також політики національної безпеки Туреччини. За його словами, студенти також ініціювали створення курсу з історії України, оскільки, на його думку, американці недостатньо знають українську історію й часто сприймали її як частину російської.
Історичне коріння дезінформації
Відповідаючи на запитання про характер сучасних російських дезінформаційних і психологічних операцій, Корн сказав, що їхні витоки слід шукати не лише в радянському періоді, а й у добі царської Росії. Як один із прикладів він навів «Протоколи сіонських мудреців», які в інтерв’ю були названі фальшивкою, створеною «Охранкою» для пошуку «цапа-відбувайла» на тлі внутрішніх проблем імперії.
На думку Корна, після приходу більшовиків до влади ці методи були перейняті радянськими спецслужбами. Він також навів як історичний приклад операцію «Трест», яку описав як масштабну наступальну контррозвідувальну операцію радянської розвідки проти Білого руху та західних спецслужб. За його словами, її ефективність значною мірою пояснювалася слабкою перевіркою інформації та відсутністю критичного мислення в тих, хто ставав мішенню операції.
Як працює механізм поширення фальшивих наративів
Описуючи радянські інформаційні операції, Корн звернувся до прикладу так званої «Операції Інфекція» — кампанії, в межах якої, за його словами, КДБ просував твердження про нібито штучне походження СНІДу у США. Він пояснив цю схему як поєднання реального суспільного страху з фабрикованими елементами, які далі вводилися в медійний обіг через підконтрольні або дружні майданчики.
За його викладом, спочатку матеріал з’явився в індійській газеті через пов’язаного з радянськими структурами журналіста, потім його підхопили офіційні радянські інформаційні канали, а згодом — і західні медіа. Корн підкреслив, що в такий спосіб дезінформація може проходити шлях від периферійної публікації до великих медійних платформ і закріплюватися в суспільній свідомості навіть після спростувань.
Вразливість Заходу: не лише медіа, а суспільство загалом
На запитання про головну слабкість Заходу перед такими операціями Корн відповів, що вразливими є не стільки медіа самі по собі, скільки суспільства загалом. На його думку, проблема полягає в деградації системи освіти, недостатньому викладанні історії та браку навичок критичного мислення.
Він стверджував, що сучасний інформаційний простір перевантажений даними, а люди не завжди дисципліновано перевіряють почуте чи прочитане. Корн також звернув увагу на емоційно сконструйовані заголовки та контент, який створюється для швидкої реакції, кліків і поширення. У цьому контексті він критично висловився не лише про російські інформаційні операції, а й про ширші практики медійного ринку, де, на його думку, стало забагато оцінок і замало якісної фактологічної репортажної роботи.
Інформаційна війна як боротьба за витривалість
Оцінюючи теперішній баланс сил в інформаційному вимірі війни, Корн сказав, що Росія прагне переконати Захід у власній невтомності та в тому, що демократичні суспільства першими втратять рішучість. Він описав цей меседж як частину ширшого тиску на західну аудиторію: мовляв, підтримка України є надто виснажливою, дорогою і зрештою безперспективною.
Сам Корн не погодився з таким баченням. Він заявив, що Захід має бути стійкішим, дисциплінованішим і краще перевіряти факти. У цьому ж фрагменті він навів низку історичних прикладів, покликаних показати, що російська держава вже переживала серйозні внутрішні кризи — після Російсько-японської війни, у Першій світовій війні та в період розпаду СРСР. Це були аргументи співрозмовника на користь думки, що уявлення про безмежну витривалість Росії є, на його погляд, хибним.
Проактивні комунікації замість постійної оборони
Ще однією центральною тезою інтерв’ю стала потреба переходу від реактивної оборони до проактивної комунікації. Корн заявив, що останні два десятиліття Захід часто дозволяв Кремлю самому обирати тему атаки, а у відповідь лише оборонявся. Як приклад іншого підходу він навів комунікаційну стратегію адміністрації Рональда Рейгана, яка, за його словами, вміла звертатися не лише до радянської влади, а й безпосередньо до суспільства.
У цьому контексті Корн сказав, що, на його думку, західним країнам слід активніше доносити до російського населення фактичні наслідки війни, включно з економічними, демографічними та міжнародними втратами для самої Росії. Водночас він наголосив, що така робота не повинна будуватися на дезінформації: за його словами, відповіддю на російські фейки мають бути саме факти.
Після війни: ставка на економіку й довгу залученість
Коли розмова перейшла до бачення повоєнної України, Корн пов’язав демократичну стійкість насамперед з економічним розвитком. На його переконання, стабільна демократія неможлива без економічного зростання, а отже, Україні знадобляться масштабні інвестиції, допомога та експертний супровід.
Як історичну аналогію він навів повоєнне відновлення Західної Європи за підтримки США та припустив, що Україні може знадобитися подібний підхід. Разом із тим він висловив думку, що після завершення активної фази війни Сполучені Штати та їхні партнери не повинні припиняти участь у процесах, повторюючи, як він сказав, помилку Афганістану.
У фінальній частині інтерв’ю Корн знову повернувся до тези, що економічне благополуччя зменшує вразливість суспільства до дезінформації. На його думку, найбільше на емоційні маніпуляції реагують люди, які перебувають у стані страху та нестабільності — через втрату роботи, нестачу грошей чи невпевненість у завтрашньому дні.
Що радить Корн звичайним людям
На завершення Корн сформулював кілька порад для широкої аудиторії. По-перше, він закликав вивчати історію дезінформації. По-друге, радив не реагувати імпульсивно на резонансні новини, а свідомо зупинятися і перевіряти інформацію. По-третє, він звернув увагу на те, що саме прогалини в знаннях часто роблять людину вразливою до маніпуляцій.
Його головна думка в цій частині зводилася до того, що найкращим захистом від дезінформації є не миттєва емоційна реакція, а дисципліноване мислення, перевірка фактів і готовність заповнювати власні прогалини в знаннях.
Відео подивитись тут: Former CIA Glenn Corn: The Truth About Russian Disinformation | ALLATRA TV
