Оригінал інтервʼю належить медіа UASpectr і опублікований за посиланням.�
Згідно з даними Chainalysis, Україна посідає 5 місце у світі за користуванням криптовалюти. Це й не дивно – крім величезної кількості ентузіастів і аналітиків, українці є одними зі стовпів, на яких тримається криптовалютний простір.
NEAR Protocol, Solana, Everstake, zkSync, криптовалютна екосистема WhiteBIT та безліч інших проєктів – усі ці фундаментальні проєкти зробили вагомий внесок в індустрію та при цьому були створені українцями.
Щоб детальніше розібратися в українському, а також глобальному криптовалютному ринках, я поспілкувався з Excavo – ринковим аналітиком з понад десятирічним досвідом, трейдером і одним з найбільших інфлюєнсерів на TradingView.
Нижче – про трейдинг в Україні, тренди на ринку та ETF.
Вступ:
– Ви – ринковий аналітик і трейдер. Як ви опинилися в криптовалютній сфері? Що зацікавило вас у цій індустрії?
– Я на фінансовому ринку з 2013 року і не одразу прийшов у криптовалюти. Спочатку я займався торгівлею акціями та сировиною: нафтою, золотом. Згодом, у 2016 році, коли в мене зʼявилася сторінка на TradingView (аналітична програма та соціальна мережа для інвесторів і трейдерів – прим. авт.), я почав публікувати аналітику криптовалюти за запитом моїх підписників.
Що ж до володіння криптовалютою, то вперше я отримав її за управління акаунтом на Forex як відсоток від профіту.
Про криптотрейдинг в Україні та медіапростір
– Чому ви прийняли рішення публікувати контент саме на глобальну аудиторію?
– Тому що я знав, що на українській аудиторії світ не закінчується. Я зрозумів, що якщо ти хочеш зафіксуватися у цій сфері, то треба торгувати на глобальному ринку та, відповідно, публікуватися англійською мовою.
Усі знають англійську мову, а той, хто не знає – за бортом.
По-друге, я не став публікуватися на український і у свій час СНД-сегмент, тому що СНД-простір – найтоксичніша аудиторія. Там усі чекають, коли ти “впадеш”, і там готові заклювати тебе, як стервʼятники. Тому я навіть не позиціоную себе як український трейдер.
– Криптовалюта є доволі популярним платіжним засобом в Україні (згадаймо хоча б останні дослідження Chainalysis), а левова частка голосних криптовалютних проєктів розроблені українськими командами. Чому, на вашу думку, ми досі відстаємо від глобального сегмента за рівнем криптоосвіченості й інформаційної популярності індустрії?
– Більшість людей, які приходять у криптовалюту, приходять саме для заробітку – не заради технологій. У той же час, фінансова грамотність у більшості українців не сильно розвинена, так само як і фінансові ринки. Тому більшість спочатку приходить лише заробляти, а потім починає торгувати мемкоїнами, тобто в них відбувається певна деградація.
З приводу українських команд – так, вони є. Вони є і в міжнародних проєктах, адже вони є якісною водночас дешевою робочою силою.
Якщо казати про низький рівень освіченості: більшість українців асоціюють криптовалюту з “успіхом” та “іксами”, але не зі стабільним заробітком.
– Вертаючись до криптоосвіченості, які, на вашу думку, причини її низького рівня в українського споживача?
Наскільки мені відомо, у нас існує близько 50 зараз українських криптотрейдинг-ком'юніті, і більшість із них пропонують навчання, що скопійоване з інших. І тому в нас відбувається така еволюція – певне комʼюніті вчиться за інформацією тих чи інших зарубіжних інфлюенсерів і потім видає її за свою, не проводячи жодних власних досліджень. У комʼюніті може бути аудиторія та трафік, тож їм потрібно монетизувати їх через навчання, однак після цього така певна спільнота далі не розвивається.
Натомість ті, хто постійно розвивається, роблять якісне навчання. Наприклад, коли я починав, ще не було ICT (Inner Circle Trader – торгова стратегія, що фокусується на спостереженні за ціновою динамікою з нехтуванням тренду й індикаторів – прим. авт.), яку в нас охрестили “smart money”. Натомість деякі учасники спільноти адаптували цю стратегію, змінили деякі поняття та почали пропагувати її від свого ім'я, причому не приховуючи того факту, що їх інформація не є оригінальною.
Як казав Авраам Лінкольн: “Усе давно написано в книгах”. Тому інтерпретація тих чи інших понять – тільки вона може змінюватися.
– На Incrypted Conference 2024 Віталік Бутерін заявив, що Україна значно просунулася в технологічному аспекті. Чи можна стверджувати, що в нас існує можливість стати повноцінним криптовалютним хабом? Які перепони стоять на шляху українських розробників, на вашу думку?
– У нас дуже талановиті українські розробники, але я не знаю жодної криптокомпанії, що зареєстровані в українському просторі. Тож головна перепона – законодавство.
Нашим розробникам заважає невизначеність, зокрема з податками, тому це й заважає нашим талановитим розробникам і спільноті.
– Вітчизняному комʼюніті було би доцільніше глобалізуватися або працювати в напрямку консолідації української трейдинг-спільноти?
– Якраз рік тому я почав дослідження української криптотрейдинг-спільноти, і вона насправді дуже потужна.
Є сильні, талановиті, структуровані гравці, і великий респект їм за це. Але деякі з них недобропорядні.
Я думаю, що наша проблема – токсичність і відсутність кооперації один з одним; обливання брудом замість підтримки. Якщо команди обʼєднуватимуться, то в цьому буде наша сила.
Існують сильні комʼюніті, які роблять розслідування один проти одного, але я не бачив жодної пропозиції, щоб трейдери обʼєднали зусилля, як-от “зробімо якийсь семінар, повчимося один в одного. Це буде корисно і для вас, і для нас. Будемо дружити й об'єднуватись”.
Тут ми не конкуренти, ми повинні бути кращими, адже поки ми будемо протистояти один одному, сваритися в спільноті, ми не зможемо вийти на міжнародний простір.
У нас багато талановитих людей, але вони залишаються в Україні (українському медіапросторі – прим. авт.). Я не знаю жодного ком'юніті чи інфлюенсера, який з україномовного простору вийшов на міжнародний рівень і досягнув певних висот.
Тому й варто об'єднуватись, я гадаю, і консолідувати українську трейдинг-спільноту, тому що в нас це доволі сіро. Я не знаю, як у нас знайти, наприклад, як в інших країнах трейдинг-фірми, певні фонди, з якими можна поспілкуватися та довірити кошти. Це доволі важко, тому що у нас усі в кущах, чи в очеретах – у “сірій” зоні.
Про регулювання та лідерів думок
– Серед українського трейдинг-комʼюніті існує велика частка популярних лідерів думок, і в той же час критично мало непідробних, публічних ентузіастів, як у глобальному. Чому український криптовалютний простір сформувався саме таким чином?
– Як ви можете вийти на міжнародний рівень, якщо спілкуєтесь (в медіа – прим. авт.) українською мовою? Українською спілкуються не 45 мільйонів людей, які знаходяться в Україні. Яка частина спілкується і російською мовою? Такі реалії у нас у країні.
І якщо ти спілкуєшся, наприклад, російською мовою, ти можеш затрагувати не на багато, але в рази більше людей. Якщо ти спілкуєшся англійською, ти можеш затрагувати ще більше. Тому ніхто не вчить англійську мову. А якщо вчить, то публічно не робить з цього бренд. А бренд країни формується саме з людей.
У нас немає таких людей. У нас є компанії, як-от Hacken, який виконує аудити компаній в криптовалютному просторі. Існує ще декілька класних компаній, наприклад, OldBridge, які займаються бріджем стейблкоїнів. Загалом, існує багато людей, які формують українське ком'юніті.
Той же Near (Protocol – прим. авт.), у нього кофаундер із Харкова. І, ну, якби талановиті люди, але... Але, але, але...
– Уже декілька років по всьому світу йде робота щодо легалізації криптовалютних активів. Яка ваша думка стосовно такої тенденції?
Авжеж, вона й продовжуватиме здійснюватись в різних країнах. І кінець цьому настане. Згадати Трампа, який зазначав, що влада США візьме певну кількість біткоїна на баланс Центрального банку, потім оцінять (державний) борг у біткоїні, а потім опустять. Це точно станеться, але не за 5 чи 10 років. Тому легалізація потрібна.
Це як еволюція. Для цього це і робиться – щоб крипті вийти з “сірої” та “чорної” зони. Зараз “чорний” грошообіг – це тільки готівка. Вся крипта, вона “прозора”. Навіть якщо заходиш на біржу і робиш певні операції, то є й IP, і KYC тощо.
Про ринок, підходи до трейдингу та зміну тенденцій
– Не можу не запитати вас про крипторинок глобально. На вашу думку, чому зараз в нього не найкраща динаміка? Чи повʼязано це з макроекономічними циклами, або ж причина в іншому?
– Я не можу так сказати. Учора (на момент запису інтервʼю – прим. авт.) біткоїн коштував $70 000. Я вважаю, що це круто.
Той факт, що певні альти відкатилися від піку (ціни) на 70-80% – лише існуюча динаміка. Але ж ринок бичачий, і він буде таким за моїми прогнозами до вересня 2025 року.
– 2023-й рік і перші декілька місяців 2024-го можна сміливо визначити як час, коли увага була прикута до токенів передових технологічних проєктів. Тим не менш, віднедавна на перший план вийшли мемкоїни та GameFi. Чим обумовлений успіх, скажімо, Notcoin? Учасники ринку завжди гналися за спекулятивністю, чи в цієї тенденції є глибше пояснення?
– Я бачу найбільшу продуктивність в мемкоїнів і в той же час у RWA (Real-World Assets, матеріальні активи – прим. авт.). І це – небо та земля.
Що ж до “тапалок”, то вони – це класний вхід для новачків у криптовалюті. Більшість із них, звісно, дрібні інвестори, але ж туди заходять багатомільйонні ком'юніті, і вони є тими самими маркетологами, які закликатимуть інших.
Якщо казати про мемкоїни, то вони в тренді, тому що для них не існує первинних продажів токена. Якщо в інші проєкти “заходять” фонди та чекають на додатковий прибуток від припливу “хомʼяків”, то в мемкоїнів нема нічого такого, окрім команди.
Що ж до GameFi, то я ще не знайшов того самого “гему”, економіка якого мене приваблювала б.
RWA – це революція; це причина, навіщо вся криптовалютна індустрія існує – для того, щоб токенізувати вже існуючі акції за допомогою блокчейнів, розроблених для RWA. Я довгий час слідкую за цим вже, і я бачу в цьому найбільший потенціал для росту з точки зору технологічності.
З точки зору спекулятивності, авжеж, мемкоїни зараз – це топ.
– Чи можна пояснити це так, що ентузіасти втомилися від Web3-продуктів, цінність яких вони навіть не можуть усвідомити або практично застосувати?
Не втомились. Просто на ринку одне й те ж саме. L2 рішень на ефірі зараз дуже багато. Нічого такого революційного там немає. Застейкати, рестейкнути – ця “пірамідка” повинна колись обрушитись.
Тим паче в таких проєктів велика капіталізація. Але такий ринок – тут багато людей і тут змагаються за користувача.
– Повернемося до мемкоїнів. Як можна пояснити їх цінність? Чи мають вони шанс закріпитися як повноцінні платіжні інструменти?
Я дуже скептично ставився до мемкоїнів, але вони були, є та будуть трендом, навіть враховуючи той факт, що вони так чи інакше впадуть у ціні.
У чому їх цінність? У тому, що вони не мають за собою фондів, і від них не буде тиску на “стакан”.
– В одному з моїх інтервʼю, он-чейн аналітик Миколай Закшовський стверджував, що “ринок в основному керується публічною думкою”. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Чому / чому ні?
Управління масами завжди відбувається так: існує певна публічна думка, яка логічно пояснює ту чи іншу поведінку ринку. Люди завжди прагнуть пояснити щось логічно.
Але ж існують і професійні трейдери, що управляють активами, які не тільки думками, але й грошима підтверджують ту чи іншу точку зору; які також можуть “купити” лідерів думок і впливати на публічну думку.
– Цього року ринкові регулятори США та Гонконгу затвердили обмінні фонди (ETF) біткоїну й ефіру. Чому, на вашу думку, інституції прийшли до такого рішення?
Тому що в них уже було достатньо біткоїну й ефіру, і їм потрібно заробляти на комісії. Це бізнес, нічого більшого.
Обсяг торгів там усе одно менший, ніж на тих же самих біржах. Однак це відкриває двері для різних фондів – трастових фондів, пенсійних тощо – для цієї індустрії.
– Як ETF впливає на індустрію? Хто більше виграє від їхнього впровадження – глобальні фінансові інституції, уряди чи інвестори/ентузіасти?
ETF не могли впровадити до того моменту, поки в цей процес не підключилася BlackRock. Відомо, що в них є лобісти в глобальних фінансових інституціях. Тому з усієї когорти, глобальні фонди, глобальні фінансові інституції точно виграють.
Що ж до урядів чи інвесторів – можливо. Для індустрії це черговий плюс, адже це легалізує біткоїн, і багато людей, які ставилися до нього скептично, можуть розслабитись і інвестувати в біткоїн. Однак виникає питання: за якою ціною вони можуть це робити?
Блітц:
– Біткоїн чи ефір?
Біткоїн.
– Екосистеми Solana чи Ethereum?
Solana.
– Мемкоїни чи utility-активи?
Utility.
– Long-term чи short-term торгівля?
Swing trade.
– TON – майбутнє чи короткочасний тренд?
TON – крутий проєкт, і я бачу в ньому великий потенціал для розвитку, тому що він збирає навколо себе найбільшу аудиторію криптовалютників завдяки внутрішнім застосункам. Я в це вірю.
Ба більше, Павло Дуров здається мені людиною безкорисливою людиною.
