Письменництво в Україні, та й не тільки, часто не несе великих доходів і солодкого життя. Але принаймні може наповнити його новим сенсом, так би мовити, доданою вартістю. А також зустрічами з цікавими людьми. Отже уявляю, що ці поради для тих, хто визначився. Зрештою такі люди, скорше за все, мали сто нагод, щоб покинути цю справу. І якщо не зробили цього, їм вистачило б дві – не зупинятися й стукати у всі двері.
1. Багато читати та починати з оповідань
Людина, яка хоче написати щось класне, зазвичай багато читає сама. Певні автори стають для неї взірцем. З часом, якщо вона не зупинятиметься, у неї з’явиться свій стиль. Якщо вона справді талановита. Коли згодом перечитуватиме свої перші твори, бачитиме як вдалі, так і не дуже моменти. Важливо не здатися передчасно. Хоч цим можна було б позбутися багатьох подальших проблем. Починати варто з оповідань. Адже для роману в новачків часто бракує майстерності й терпіння. А оповідання можна написати за один день. А потім запропонувати другові для прочитання. Й обговорення. Письменник Анатолій Дністровий навіть радить молодими авторам не братися одразу за свою найкращу тему, а відкласти її до другої книжки. Щоб не зіпсувати браком майстерності.
2. Знайти однодумців
Якщо не вдасться потрапити у коло спілкування вже сформованих письменників, варто створити його – з початківців. Знайти їх можна в соцмережах, на презентаціях, лекціях, фестивалях. Разом ви зможете влаштовувати читання й обговорення творів, привернути до себе увагу, або принаймні повідомити, що ви є і що ви пишете.
3. Відвідувати якомога більше лекцій відомих авторів
Навіть якщо ви вважаєте себе генієм і будете не згодні з ними в якихось творчих моментах, зможете відштовхнутися від цього й прийти до чогось свого. Сюди ж можна додати й читання різних літературознавчих праць, біографій і автобіографій письменників. Крім того, завжди можна записатися на курси письменницької майстерності. Гірше від них точно не буде. А однодумців знайдете там точно. Хорошими помічниками можуть бути книжки Ростислава Семківа «Як писали класики» та «Як читати класиків». Я маю багато знайомих, які закінчили курси письменницької майстерності, й вже мають кілька виданих книжок.
4. Відправляйте свої твори на всі відомі конкурси
Особливо якщо винагорода – видання книжки. Наприклад, конкурс видавництва «Смолоскип». Чи «Коронація слова». Знову ж таки, не варто здаватися, якщо не переможете з першого чи третього разу. Часом у соцмережах з’являється інформація про конкурси оповідань. Переможців потім видають збірками. Це теж непоганий варіант. Наприклад, «Львів. Доза. Порно». Або збірка фантастичних оповідань «Агенція «Незалежність», яка має вийти незабаром – до Львівського форуму видавців.
5. Як видати першу книжку
Якщо просто надсилатимете рукописи у видавництва, не факт, що хтось прочитає вашого листа, не те що твір. Треба знаходити людей, які працюють у видавництвах. Знайомитися. Чимось їх зацікавити. Й тоді пропонувати рукописи. Принаймні знатимете в кого питати, чи рукопис проглянули. Якщо у вас тисячі підписників у соціальних мережах і сотні лайків, це значно підвищує ваші шанси. Кожен видавець думає, як він продаватиме вашу книжку. Якщо не вдається знайти видавця самому, зверніться до людей, які цим займаються. Наприклад, Літературна агенція OVO цього року видала не один десяток нових авторів. З підтримкою перешкоди долати легше.
Зрештою й це не є стовідсотковим рецептом успіху. У кожного автора свій шлях. Комусь щастить більше, а комусь менше. І навіть якщо видали першу книжку, це не означає, що наступну опублікують автоматично. Адже кожен досвідчений редактор може згадати не один хороший рукопис, після якого автор більше ні на що не спромігся. Головне любити літературу й щоб письмо приносило насолоду. Або варто зайнятися чимось більш прибутковим.
