Російським історикам з Академії наук не сподобалося, що в підручниках історії Киргизстану є такі терміни, як «колоніалізм» або «колоніальна політика». Вони закликають киргизьких колег відмовитися від них і використовувати нейтральні формулювання. Дослідники в Бішкеку категорично не згодні.
Під час засідання киргизько-російської експертної ради з історії в Москві між вченими спалахнула суперечка. Експерти, які представляють російську сторону, вивчивши підручники з історії Киргизстану для школярів 8-го, 9-го та 10-го класів, запропонували колегам переглянути в них деякі формулювання, пов'язані з періодом Російської імперії та Радянського Союзу. Зокрема, відмовитися від таких слів, як «колоніалізм» або «колоніальна політика».
«Використання терміна «колоніалізм» — це данина моді, — заявив Андрій Биков, науковий співробітник Інституту близькосхідних досліджень РАН. — Молоде покоління сприймає цей термін емоційно, оскільки він має негативну спрямованість. Якщо ми замінимо «колоніалізм» або «колоніальна політика» на «адміністрацію» та «адміністративні заходи», то насправді ніякої негативної конотації вже не буде».
Учасники ради з киргизької сторони тоді відповіли, що відмовитися від того, що по суті є доведеним історичним фактом, буде «дуже складно». Ця репліка була досить дипломатичною.
Однак пізніше історики в Бішкеку відреагували на пропозиції російської сторони більш чітко. Дослідник Елері Бітікчі опублікував карти часів царської Росії із зазначенням колонізованих земель і журнал того періоду, присвячений цій темі.
«Колонізація — це не ідеологічний термін, а історичне явище. Факт. Російська імперія сама застосовувала термін «колонізація» для переселення своїх підданих до Сибіру, Казахстану та Туркестану. На картах тих років були позначені маршрути колонізації околиць Росії. Навіть виходив такий журнал — «Питання колонізації», де обговорювалося, як будуть колонізовані околиці Росії», — коментує Бітікчі.
Не розуміє претензій російських академіків і історик Тинчтик Чоротегін, автор підручника історії Киргизстану для 8-х класів.
У посібнику описані події 18 і 19 століть. Наприклад, є такий параграф «Посилення гніту місцевого населення правителями династії Цін в середині 18 століття». Китайські історики з цим не сперечаються. У підручнику також розповідається, як киргизи в першій половині 19 століття боролися проти Кокандського ханства. Претензій від узбецьких істориків теж не було.
У підручнику є розділ про завоювання північної частини Киргизстану царською Росією. Наведення цих історичних фактів дратує російських експертів.
«Звичайно, це політичний тиск. Це має і політичне, і ідеологічне значення. Тому ми повинні відкидати це, це проти нашого суверенітету», — каже історик Тинчтикбек Чоротегін.
У підручнику для 9-х класів з історії Киргизстану, що охоплює 20 століття, як вважають російські експерти, недостатньо відображено велич Радянського Союзу. Автор книги Марат Іманкулов з цією точкою зору не згоден. Він нагадує, що за радянських часів багато сторінок історії піддавалися цензурі. Замовчувалися сталінські репресії, депортації народів. Події народного повстання 1916 року, що спалахнуло після наказу царя про «реквізицію іноземців» на роботи в тилу під час Першої світової війни. Виступ був жорстоко придушений, десятки тисяч киргизів були змушені тікати через високогірні перевали Тянь-Шаню до Китаю.
«Сторінки, які не пов’язані або не відповідали політиці партії, зникали. Наприклад, епос «Манас» розглядали так, що Манас — це лиходій, що там вплив релігії, що це патріархально-феодальні, відсталі дико-кам’яні киргизи. Росіяни говорили: „Ми приносимо цивілізацію“. І сьогодні президент Росії Володимир Путін підтримує «цивілізаторський підхід»: „Ми диким, відсталим народам приносимо цивілізацію“», — вважає Муратбек Іманкулов.
Історики в Киргизстані кажуть, що співпраця з російськими колегами можлива, але тільки без втручання в зміст національних підручників. Змінювати історичні терміни лише заради політичної кон’юнктури дослідники вважають неприйнятним.
Джерело — Радіо Свобода
