Технологічні компанії повинні швидко отримувати величезні доходи, інакше економіка може опинитися в скрутному становищі.
Американський фондовий ринок нині живе на хвилі штучного інтелекту. Технологічні компанії витрачають і позичають мільярди доларів, щоб наймати найкращих фахівців у сфері ШІ, купувати мікрочипи, будувати дата-центри та розширювати свої можливості. На перший погляд це виглядає як великий прорив. Але дедалі більше аналітиків починають хвилюватися: чи не перетворюється цей бум на чергову фінансову кризу?
Причин для занепокоєння справді чимало. Інвестори вливають величезні суми в приватні ШІ-стартапи, хоча не всі з них мають чіткий шлях до прибутку. Технологічні компанії дедалі частіше залежать одна від одної: одні продають хмарні сервіси, інші купують їх, а потім ці ж гроші знову повертаються в нові ШІ-проєкти. При цьому компанії з інших галузей поки що не можуть похвалитися великим прибутком від своїх витрат на штучний інтелект.
За останні три роки вартість компаній, пов’язаних із ШІ, зросла на 27 трильйонів доларів. Це колосальна сума — приблизно 36% від вартості всього сучасного фондового ринку США. І хоча теоретично такі оцінки можна було б виправдати майбутніми прибутками, для цього потрібен майже безмежний оптимізм.
Навіть Сем Альтман, один із головних символів ШІ-революції, визнав, що світ уже перебуває всередині ШІ-бульбашки. Міжнародний валютний фонд також попереджає: якщо вона лусне, нас можуть чекати скорочення інвестицій, жорсткіші умови кредитування, падіння споживання та проблеми в торгівлі.
Історія вже не раз показувала, що подібні бульбашки зазвичай закінчуються однаково — боляче для звичайних людей. Так було наприкінці 1990-х, коли луснула дотком-бульбашка: тоді багато людей вкладали гроші в інтернет-компанії, сподіваючись на швидкий прибуток. Так само було і перед кризою 2008 року, коли люди масово брали кредити на житло, а потім ціни на нього почали падати. Обидва ці сплески підживлювалися дешевими кредитами та надмірним оптимізмом.
Але ШІ-бульбашка відрізняється від попередніх. Її роздмухують не дрібні інвестори, а великі корпорації й фонди. І відбувається це не в умовах надто дешевих кредитів, а навпаки — коли позики коштують дорого. Через це бульбашка може виявитися міцнішою і довше протриматися. Але якщо вона все ж лусне, наслідки будуть серйозними.
Чому ця бульбашка не схожа на інші
Під час дотком-буму та іпотечної кризи в процес були втягнуті мільйони людей. У 1990-х звичайні американці масово відкривали брокерські рахунки та вкладалися в інтернет-акції. У 2000-х люди без вагань купували житло, беручи іпотеку на дуже ризикованих умовах.
Зараз ситуація інша. Більшість звичайних людей не інвестує безпосередньо в OpenAI, Anthropic чи інші ШІ-компанії. Часто вони навіть не знають нікого, хто б особисто вклався в такі проєкти. Тобто ця бульбашка поки що виглядає більш «закритою» — вона формується переважно всередині великого бізнесу.
Ще одна відмінність — ШІ-бум можна умовно поділити на дві бульбашки. Перша — це колосальні витрати на інфраструктуру: дата-центри, сервери, електроенергію, чипи та хмарні потужності. Друга — це шалене зростання вартості самих компаній, які працюють у сфері штучного інтелекту.
Звичайні цифрові бізнеси зазвичай не потребують стільки обладнання. Але штучний інтелект — інша історія. Щоб навчати сучасні моделі, потрібні величезні обчислювальні ресурси. Саме тому в США будують сотні й тисячі дата-центрів і масово скуповують чипи. На це йдуть гігантські кошти. Лише найбільші технологічні компанії вже витратили цього року сотні мільярдів доларів на розвиток інфраструктури.
І саме ці витрати зараз фактично підтримують економіку США. Без них зростання ВВП могло б бути значно слабшим. Бум ШІ впливає і на інші галузі: дорожчають земельні ділянки, ростуть зарплати у будівництві, а енергетичні та комунальні компанії отримують нові прибутки.
Але найбільше виграють самі технологічні гіганти. Nvidia продає чипи, Amazon — хмарні обчислення, Microsoft і Google — свої платформи та сервіси. Ці доходи, а також очікування майбутніх прибутків, розганяють оцінку компаній до небачених висот. Так звана «чудова сімка» — Alphabet, Amazon, Apple, Meta, Microsoft, Nvidia та Tesla — тепер становить третину вартості індексу S&P 500.
Окремі компанії оцінюють уже майже як цілу галузь. OpenAI, наприклад, коштує дорожче, ніж багато великих корпорацій із найрізноманітніших секторів економіки. Але щоб такі оцінки були виправданими, ці компанії мають почати приносити величезні доходи.
Чи зможе ШІ окупитися
Проблема в тому, що далеко не факт, що ринок готовий до таких цифр. За оцінками аналітиків, OpenAI доведеться вийти на дуже великі грошові потоки вже до 2030 року. А зараз прогнози навпаки вказують на потенційні збитки.
Існує кілька сценаріїв, які можуть боляче вдарити по ШІ-ринку. Наприклад, місцева влада може почати забороняти нові дата-центри. Компанії з інших сфер можуть вирішити, що ШІ-продукти їм просто не потрібні. Китай може створити дешевші й ефективніші моделі, які не вимагатимуть таких потужних серверів. У будь-якому з цих випадків ринок може різко піти вниз.
Є й інша проблема: вся ця система нагадує замкнене коло. Великі технологічні компанії дають гроші ШІ-стартапам, а ті потім купують хмарні послуги у тих самих великих компаній. Отримані доходи знову йдуть на запуск нових моделей. Усе крутиться всередині одного кола, і якщо щось зламається в одному місці, це може вдарити по всій системі.
До того ж компаніям доводиться дедалі активніше позичати гроші. На початку ШІ-буму кошти надходили від венчурних фондів, багатих приватних інвесторів і самих технологічних корпорацій. Але з часом витрати стали настільки великими, що бізнес перейшов до корпоративних облігацій і приватного кредитування. Тобто гроші на ШІ все частіше беруть не з прибутку, а в борг.
Саме тому тепер ситуація стає ще ризикованішою. Угоди складні, непрозорі й часто сховані так, щоб їх не було видно у звичайній звітності. Кредитори вже починають нервувати, бо розуміють: ризики можуть виявитися значно більшими, ніж здається зараз.
Хто постраждає, коли бульбашка лусне
На перший погляд може здатися, що звичайні люди до цього всього не мають стосунку. Але це не зовсім так. Коли ринок обвалиться, постраждають пенсійні фонди, заощадження, інвестиційні портфелі та доступ до кредитів. Навіть ті, хто не вкладався в ШІ напряму, все одно можуть відчути наслідки.
А ще є інший ризик: штучний інтелект може почати витісняти людей із роботи ще до того, як бульбашка лусне. Тобто проблеми можуть прийти з двох боків одночасно — і через фінансовий обвал, і через зміни на ринку праці.
Саме тому нинішній ШІ-бум виглядає не просто як чергова модна технологічна хвиля. Це історія про величезні гроші, великі амбіції та дуже високі ставки. І хоча поки що все здається блискучим успіхом, за цією історією може ховатися одна з найбільших фінансових пасток останніх років.
Джерело — The Atlantic
