Та сама частина секретних водолазів Тихоокеанського Флоту, що вважаються елітою серед аналогічних морських підрозділів розвідки про яку ходять легенди й міфи. Що ж, давайте розбиратись хто вони і які загрози несуть.
389-й морський розвідувальний пункт «Холуай» (колишній 42 МРП СпП) — підрозділ спеціального призначення на російському Тихоокеанському флоті.
Умовна назва — військова частина 59190 (в/ч 59190).
З чого почалася історія міфічного спецназу ВМФ?
Холуай - база підготовки морського спецназу. Свою назву отримала на честь місця дислокації - бухти Холуай, що в перекладі з китайської означає - «згубне місце». Складно сказати, наскільки цей варіант перекладу правильний, проте за спогадами деяких руснявих, які встигли там побувати, - вельми правдоподібний.
Свою історію ця школа підготовки фахівців веде ще з часів Другої Світової війни. Саме тоді, увагу військового командування звернув на себе 181-й розвід. загін, який успішно виконав цілу серію складних диверсійних операцій у тилу ворога. Командував ним герой нашого вступу - старший лейтенант Віктор Леонов. За час своєї служби він двічі отримав звання героя СРСР. На базі цього загону, згодом, був сформований 140-ий розвідувальний загін Тихоокеанського флоту.
Основною метою його формування була війна з Японією, тому місцем дислокації бази загону було обрано острів Руський. У процесі військових дій у серпні 1945 року, він взяв участь у низці успішних операцій, як-от захоплення портів Юкі і Расін, а також бази Сейсін. Далі була низка реформацій, яка в кінцевому підсумку в 1955 році призвела до остаточного формування частини в її фінальному вигляді і входження до складу флоту як самостійної бойової одиниці.
Офіцерів для «Холуайя» набирали в найсуворішій секретності з випускників Тихоокеанського військово-морського училища (ТОВВМУ) і Рязанського повітряно-десантного училища(РВВДКУ).
Цікавим є той факт, що «рязанські офіцери» потрапляли до спецпризначення «Холуай» не за примхою генералів. Одним з елементів підготовки морського спецназу є стрибки з парашута і висадка з вертольотів.
Уже за три роки, після свого заснування, бійці 42-го морського розвідувального пункту спеціального призначення, відточили навички висадки на берег за допомогою торпедних апаратів підводних човнів. У 1960-х роках кількість спецпризначенців зросла до двох рот, яких розділили на три спеціалізації:
o Морські диверсанти-розвідники з навичками розмінування, які повинні були займатися розвідкою військово-морських баз противника з моря, а також мінувати кораблі й портові споруди;
o Десантна розвідка берегової території. Аналог сухопутного армійського спецназу, що висадившись з моря, діяли на березі як звичайні сухопутні розвідники;
o Фахівці радіотехнічної розвідки, що займалися веденням інструментальної розвідки, що дозволяла швидко виявити в тилу ворога найбільш важливі об'єкти, як то польові радіостанції, радіолокаційні станції, пости технічного спостереження, та, все те, що випромінювало в ефір будь-які сигнали й підлягало знищенню в першу чергу;
Що унікального є в середині підрозділу?
При проведенні тактико-спеціальних навчань групи розвідників можуть бути закинуті в інші регіони країни, де перед ними ставляться різні навчальні розвідувально-диверсійні завдання, після виконання яких потрібно повернутися в частину — бажано непоміченими, коли їх посилено шукають поліція, Національна гвардія та ФСБ, а громадянам оголошується, що шукають умовних терористів.
Логічно припустити, що даний спец. загін, який має таку високу планку відбору потенційних претендентів, а отже, приймає до своїх лав лише найкращих із найкращих фахівців, робитиме наголос на розкритті індивідуальних талантів і навичок своїх бійців. Холуай надає бійцям просто безпрецедентну свободу в питаннях кастомізації свого спорядження. У це складно повірити, але в цьому підрозділі просто немає стандартизованого бойового комплекту. Кожен боєць, як індивідуальна бойова одиниця, вільний визначати те, що він одягне і візьме з собою для вирішення поставленого бойового завдання, таким чином, щоб це було найзручніше саме йому. Крім вирішення питання ефективного використання сильних сторін кожного конкретного бійця, цей підхід має ще один бік практичного застосування.
Бійців, які не мають на собі жодних розпізнавальних знаків і одягнених у різне спорядження, набагато складніше ідентифікувати потенційному супротивнику. У разі загибелі практично неможливо зрозуміти не тільки до якого роду військ належав солдат, а й навіть до якої країни.
Частина легенд про «Холуай» пов'язана з неухильним прагненням військовослужбовців цієї частини вдосконалювати свою розвідувально-диверсійну майстерність коштом своїх же побратимів. У всі часи «холуайці» доставляли багато проблем особам добового наряду, які несуть службу на кораблях і в берегових частинах Тихоокеанського флоту. Непоодинокими були випадки «навчально-тренувальних» викрадень днювальних, чергової документації, викрадень автотранспорту у військових водіїв, які зазівалися. Не можна сказати, що командування частини спеціально ставило розвідникам такі завдання... але за успішні дії такого роду моряки-розвідники могли отримати навіть короткострокову відпустку. Це тільки мала частина того, чим бавляться «холуайці», в рамках тренувань з підтримки і прокачування своїх професійних навичок.
У самій же частині за всіх часів культивувався спорт - і тому не варто дивуватися, що й нині практично на всіх флотських змаганнях із силових видів спорту, єдиноборств, плавання та стрільби призові місця зазвичай посідають представники «Холуая». Потрібно зазначити, що перевагу в спорті віддають не силі, а витривалості - саме ця фізична навичка дає змогу морському розвіднику впевнено почуватися як у піших або лижних переходах, так і в плаванні на далекі дистанції.
Озброєння водолазів-розвідників
На озброєння МРП(ще за часів СРСР) почали надходити невеликі підводні апарати, що доставляти диверсантів на великі відстані: двомісний «Тритон», пізніше — двомісний «Тритон-1М», та ще пізніше шестимісний «Тритон-2». Ці апарати дозволяли диверсантам непомітно проникати прямо в бази противника, мінувати кораблі й причали та інші розвідувальні завдання.
Наразі такі підводні носії не застосовують через низку причин, головною з яких є неможливість прихованого їх застосування. Сьогодні на озброєнні морського спецпризначенця перебувають більш сучасні підводні носії «Сирена» і «Протей» різних модифікацій. Обидва ці носії дають змогу здійснювати потайну висадку розвідувальної групи через торпедний апарат підводного човна. «Сирена» “тягає на собі” двох диверсантів, а “Протей” є індивідуальним носієм.
Бойовий шлях спецназу «Холуай»
Бойовий шлях цього спеціального підрозділу, як і раніше, покритий таємницею, - розсекречено небагато документів про участь морських диверсантів у спеціальних військових операціях.
Відомо, що 1982 року «Холуай» вирушив на одному з кораблів ТОФ у Японське море, однак після прибуття назад у порт, на цьому кораблі не було виявлено загону спецназу.
У 1988 році, морський спецназ на малому розвідувальному кораблі 38-ї бригади ТОФ, доставили до невідомого місця призначення разом із підводними носіями «Серена».
У 1995 році, рота «Холуай», у складі 165-го полку морської піхоти ТОФ, брала участь у Першій чеченській війні.
За деякими даними, частина бійців спецпризначенців острова Руський у 2015 році перебувала на військово-морській базі в Тартусі, Сирія.
Участь у війні проти України
Інформація щодо участі даного спецпідрозділу ВМФ росії у Повномасштабному Вторгненні є дуже обмеженою через саму специфіку МРП(які підпорядковуються ГРУ). Однак дещо нам таки вдалося відкопати. Ми дізнались, що «холуаївці» воюють у складі сформованого спеціального «експедиційного» загону, який діє спільно з бригадами морської піхоти ТОФ(оскільки з’являються на тих самих напрямка, хоча це лише наше припущення).
В березні 2023 року в соцмережі Х була опублікована фотографія російських спецпризначенців з підписом «солдати 389 МРП поблизу Вугледару».
В липні того ж року в кацапських телеграм-каналах з’явилось відео, де бійці 389 розвідувального пункту ТОФ за допомогою «Ланцету» знищують нашу РЛС П-18, яка знаходилась на південному сході від міста Кривій Ріг в 40 кілометрах від ЛБЗ. З цього можна зробити два висновки: «холуаївці» влітку 2023 року були присутні на Херсонщині, або поблизу Енергодару і також мають на озброєнні ударні БПЛА типу «Ланцет», а отже і мають розвідувальні типу ZALA, або ж Орлан-10.
