У хаосі війни в Україні воєнна контррозвідка ФСБ рф розгортає таємні і не дуже операції, але чи є її успіхи реальними, чи це лише пропагандистський дим?
Загальна інформація про орган ФСБ
Воєнна контррозвідка ФСБ РФ (3-й Департамент ФСБ в/ч 70850, Велика Луб'янка 12) — це спеціалізований підрозділ Федеральної служби безпеки російської федерації, відповідальний за забезпечення внутрішньої безпеки в Збройних силах ерефії, інших військових формуваннях, на об'єктах оборонно-промислового комплексу, а також у стратегічно важливих сферах, пов’язаних з обороною держави. Її головна функція — виявлення, запобігання та нейтралізація розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб у військовому середовищі самої ерефії.
Департамент військової контррозвідки (ДВКР, Третя служба) курує Центральний апарат Міноборони і Генеральний штаб. Представники ДКВР перебувають при кожному Військовому окрузі та деяких окремих військових частинах. Офіцери ДВКР прикомандировані до головного штабу ВДВ, бази ГРУ «Сенеж» і російських військових баз в Абхазії, Вірменії, Киргизії, Таджикистані, Придністров'ї, Сирії та В'єтнамі (база Камрань).
Структура «третьої служби» подана нижче:
Секретаріат, Договірно-правове управління, Управління реєстрації та архівних фондів, Центр громадських зв’язків
Оперативне управління, Управління контррозвідувальних операцій, Управління з контррозвідувального забезпечення стратегічних об’єктів, Управління військової контррозвідки
Управління економічної контррозвідки, Управління по боротьбі з тероризмом
Інформаційно-аналітичне управління, Оперативно-пошукове управління, Управління оперативно-технічних заходів, Управління науково-технічного забезпечення
Управління кадрів, Управління власної безпеки, Управління шифрувальної і спеціального зв’язку (з липня 1994 р.)
Управління матеріально-технічного забезпечення, Фінансово-економічне управління, Військово-медичне управління, Військово-будівельне управління
УФСБ по 12-му ГУ МО, військам ВКО, ДіВТА, ФСВНГ РФ (Росгвардія), ВА і НДІ
Управління ФСБ по Західному, Східному, Центральному, Південному військовим округам
УФСБ по Балтфлоту, Північному, Тихоокеанському, Чорноморському флотам
Управління ФСБ по 27-й, 31-й, 33-й ракетним арміям
Керівник - Микола Петрович Юр'єв (із 2015 р. до грудня 2024 р.), заступник Алімов Р.Р. ДВКР курирує перший заступник директора ФСБ Сергій Корольов
Колишнє керівництво: Олександр Безверхній (2004-2015), до нього Володимир Петрищев.
Департамент має армію агентів у військах. У ДВКР існують норми «розстановки на об'єкті КРО (контррозвідувального забезпечення)» - тобто кількість агентури військової контррозвідки у військових частинах: ці норми включають обов'язкову наявність резидента (прикомандирований офіцер або впроваджений співробітник або особливо цінний агент), агентів (завербованих джерел), і довірчих оперативних контактів (майже агентів, але не завербованих).
Не слід плутати ДВКР(Департамент воєнної контррозвідки) ФСБ з управлінням «К» ФСБ. Управління "К" (контррозвідка в економічній сфері) ФСБ займається ширшою сферою — захистом економічної безпеки росії. Воно протидіє економічному шпигунству, корупції, контрабанді та діяльності іноземних компаній чи агентів, які можуть загрожувати російським економічним інтересам. Управління "К" фокусується на цивільних структурах, таких як банки, корпорації, енергетичний сектор, і має справу з фінансовими махінаціями чи іноземними інвестиціями, які ФСБ вважає "підозрілими". На відміну від воєнної контррозвідки, Управління "К" рідше застосовує пряме насильство, але активно використовує кіберстеження, економічний тиск і компромат для впливу на бізнес чи окремих осіб. Основна відмінність — у сфері відповідальності: воєнна контррозвідка "охороняє" армію, тоді як "К" — економіку та цивільний сектор.
Військова контррозвідка - не тільки один із найбільших департаментів ФСБ. Вихідці з військової контррозвідки широко представлені в керівництві Федеральної служби безпеки і мають великий вплив на менталітет і методи спецслужби.
Ця тенденція посилилася після вторгнення в Україну, що частково пояснює, чому колишні та чинні офіцери ФСБ все більше посилаються на СМЕРШ як на позитивний досвід.
Чому нам слід знати про цей ворожий фсбшний орган?
Так звані воєнні «контріки» - це ключовий інструмент режиму, який діє не лише в тилу, а й безпосередньо в зоні бойових дій. Її офіцери працюють поруч із бойовими підрозділами, контролюючи дисципліну, лояльність і моральний стан особового складу окупаційної армії. Вони є частиною мобільних груп, що здійснюють зачистки, виявляють наші диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ), учасників Руху Опору та інформаторів.
На тимчасово окупованих територіях України представники воєнної контррозвідки займаються фільтрацією цивільного населення. Вони організовують допити, катування, зникнення людей, а також стежать за колаборантами, усуваючи тих, хто втратив "корисність" або виявляє небажану ініціативу. Їхні дії мають чіткий репресивний характер.
ФСБ, зокрема через свою воєнну контррозвідку, активно вивчає способи ведення бойових дій наших Збройних Сил. Вона збирає інформацію про тактику, технічні засоби, комунікації та структури спротиву. Це робиться як через прямий розвідданий збір, так і через підривну діяльність, дезінформацію, психологічний тиск і роботу з агентурою.
Вивчення цієї структури — це не лише питання теоретичної обізнаності. Воєнна контррозвідка ФСБ — реальний супротивник, який працює проти українського війська, суспільства і держави в цілому. Її розуміння дозволить нам виявляти слабкі місця ворога, прогнозувати загрози і будувати ефективні механізми протидії.
Історія та бойове становлення воєнної контррозвідки ФСБ РФ
Воєнна контррозвідка Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії є спадкоємцем тривалої традиції радянських і російських спецслужб, що сягає корінням початку ХХ століття. Її витоки пов’язані з формуванням радянської системи безпеки, зокрема зі створенням у 1918 році Особливих відділів (ОВ) при ВЧК, які займалися захистом Червоної армії від шпигунства, саботажу та дезертирства. Ці структури стали прообразом сучасної воєнної контррозвідки, поєднуючи функції стеження, оперативної роботи та політичного контролю над військовими.
Найвідомішим етапом в історії воєнної контррозвідки став період Другої світової війни, коли в 1943 році було створено Головне управління контррозвідки "СМЕРШ" (скорочення від "Смерть шпигунам"). "СМЕРШ" підпорядковувався НКВС і мав широкі повноваження: від виявлення ворожих агентів у лавах Червоної армії до репресій проти "нелояльних" елементів. Підрозділи "СМЕРШ" діяли на фронтах, у тилу та на окупованих територіях, використовуючи методи допитів, провокацій і навіть позасудових розправ. Хоча "СМЕРШ" розформували в 1946 році, його методи та ідеологія глибоко вплинули на подальший розвиток радянської контррозвідки, зокрема Третє головне управління КДБ, створене в 1954 році для нагляду за збройними силами.
Після розпаду СРСР у 1991 році воєнна контррозвідка зазнала реорганізації. У 1992 році на базі Третього управління КДБ було створено Управління воєнної контррозвідки в складі новоствореної Федеральної служби контррозвідки (ФСК), яка в 1995 році трансформувалася в ФСБ. Цей період був складним через хаос у армії, економічну кризу та зростання зовнішніх загроз, зокрема з боку західних спецслужб. Воєнна контррозвідка ФСБ зосередилася на захисті військових секретів, боротьбі з корупцією в армії та контролі над новоствореними структурами, такими як Росгвардія.
Бойове становлення сучасної воєнної контррозвідки ФСБ відбувалося в умовах чеченських воєн (1994–1996, 1999–2009) та війни з Грузією (2008). У Чечні підрозділи ФСБ активно протидіяли диверсіям, вербували інформаторів і проводили "зачистки", часто із застосуванням жорстких методів. Цей досвід сформував оперативний стиль воєнної контррозвідки, орієнтований на швидке реагування та безкомпромісність. З 2014 року, після анексії Криму та початку війни на Донбасі, воєнна контррозвідка ФСБ посилила свою діяльність на окупованих територіях України. Вона займається виявленням "шпигунів", стеженням за місцевими жителями та контролем над колабораційними адміністраціями, часто використовуючи методи, що нагадують "СМЕРШ", зокрема катування та залякування.
Сьогодні воєнна контррозвідка ФСБ — це складна структура, що включає управління по військових округах, флотах і ракетних арміях, а також спеціалізовані підрозділи для боротьби з тероризмом, економічним шпигунством і кіберзагрозами. Її методи поєднують традиційні оперативні підходи (вербування, стеження) з сучасними технологіями, такими як аналіз даних і кіберрозвідка. Проте її діяльність залишається суперечливою: з одного боку, вона захищає російські збройні сили, з іншого — асоціюється з порушеннями прав людини та політичними репресіями, що є спадщиною "СМЕРШ" і КДБ. Ця двоїстість робить воєнну контррозвідку ФСБ ключовим, але неоднозначним елементом безпеки російського режиму.
Операції військової контррозвідки часів Вторгнення
В листопаді 2022 року воєнна контррозвідка ФСБ рф спільно з Управлінням ФСБ по Свердловській області провела спецоперацію, затримавши 47-річного громадянина, який планував начебто теракт у воєнкоматі Кіровського району Єкатеринбурга з використанням п’яти саморобних запалювальних пристроїв, вилучених під час обшуку. Підозрюваний, за даними ФСБ, був прибічником терористичних і екстремістських організацій і мав на меті викликати паніку та дестабілізувати роботу місцевих органів влади. Воєнна контррозвідка відіграла ключову роль у виявленні та нейтралізації можливо навіть придуманої загрози, продемонструвавши наявність оперативно-розшукових заходів і координацію з регіональними підрозділами ФСБ.
У 2023 році Управління ФСБ по «ди ни ри» спільно з воєнною контррозвідкою Центрального військового округу заявило про виявлення замінірованного схрону з нашим озброєнням у передмісті Авдіївки, де знайшли американський ПТРК FGM-148 Javelin, два шведських гранатомети Sakrat, 28 осколкових пострілів ВОГ-25, два реактивних вогнемети РПО-А та 800 набоїв 7,62x54. Заявлена мета операції — "демілітаризація та денацифікація" окупованих територій — виглядає як пропагандистський наратив, адже воєнна контррозвідка ФСБ часто акцентує на подібних знахідках для імітації активної діяльності, не надаючи доказів про реальні джерела схрону чи його зв’язок із противником, що ставить під сумнів ефективність і достовірність таких операцій, скоріше спрямованих на медійний ефект, ніж на реальну боротьбу з загрозами.
Влітку 2024 року воєнна контррозвідка ФСБ затримала командира 83-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади ВДВ полковника Артема Городилова за підозрою в шахрайстві в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 159 КК РФ, від 1 млн рублів), провівши арешт у Рязані з подальшим етапуванням до Москви, однак деталі звинувачень і сума збитків залишаються невідомими, що дозволяє припустити, що справа може бути частиною ширшої кампанії ФСБ з імітації боротьби з корупцією у вищих військових колах для створення видимості ефективності, подібно до арешту генерала Івана Попова за аналогічною статтею, де конкретика також була розмитою, що викликає сумніви в реальній результативності таких операцій і вказує на можливе використання контррозвідки для політичного тиску чи відволікання уваги від інших проблем в армії, або ж банально для прибирання «незручних людей».
Вже в січні цього року «воєнні контріки» ФСБ рф провела операцію в Горлівці, виявивши спробу нашої військової розвідки (ГУР МОУ) підкупити російських військових за $1 млн за залишення позицій, перевівши ситуацію в контрольовані умови та отримавши $100 тис. авансу, що дозволило виявити райони зосередження наших сил та завдати ракетно-артилерійських ударів по їхніх маршрутах переміщення, завдавши значних втрат нашим силам; хоча ФСБ заявляє про спрямування отриманих коштів на потреби своїх військ, брак детальної інформації про масштаби операції та джерела даних може вказувати на перебільшення її ефективності з пропагандистською метою, проте реальний ущерб для ЗСУ підтверджує успішність дій контррозвідки в цьому випадку.
В березні 2025 року воєнна контррозвідка затримала капітана першого рангу Олега Лопатієва, начальника радіотехнічної служби ВМФ, за отримання хабаря у розмірі 3 млн руб. 15 березня в ресторані «IL Патио» аеропорту Пулково від генерального директора АО «Изумруд», який діяв під контролем ФСБ у рамках оперативно-розшукових заходів, як частину обіцяної суми в 8 млн руб. за сприяння компанії у виконанні держоборонзамовлення на постачання виробів для Міноборони ерефії. Хоча арешт Лопатієва, який очолював службу, відповідальну за радіотехнічне обладнання та РЕБ ВМФ, свідчить про активність контррозвідки у виявленні корупції, акцент на одиничному затриманні можуть вказувати на спробу ФСБ створити ілюзію ефективної боротьби з корупцією, тоді як системні проблеми в армії залишаються поза увагою.
Оцінка діяльності ДВКР
Воєнна контррозвідка ФСБ під час вторгнення в Україну демонструє активність у кількох напрямах: захист військових об’єктів, протидія зовнішнім загрозам, контроль окупованих територій і боротьба(або її імітація) з корупцією. Операції показують здатність до оперативно-розшукових заходів, координації з регіональними підрозділами та використання пропагандистських наративів, таких як "демілітаризація" чи "денацифікація". Проте брак прозорості щодо деталей, перебільшення успіхів (особливо в Горлівці) та акцент на одиничних справах, як у випадку з Лопатієвим, створюють враження, що ФСБ часто імітує бурхливу діяльність, щоб підтримувати образ ефективності. Реальні результати, як у Горлівці, завдали шкоди ЗСУ, але систематичність і масштаби таких операцій залишаються сумнівними, а корупційні скандали в армії вказують на глибші проблеми, які контррозвідка не вирішує комплексно. Таким чином, воєнна контррозвідка ФСБ відіграє помітну, але частково пропагандистську роль, поєднуючи реальні оперативні успіхи з медійними маніпуляціями.
Воєнна контррозвідка ФСБ рф є невидимим, але надзвичайно впливовим гравцем у війні проти України. Її діяльність охоплює як фронтову зону, так і тил, цивільне населення і навіть структури окупаційної влади, що робить її одним з ключових елементів гібридної агресії ерефії.
