Зібралася я значить писати огляд на сольник Сергія Ліпка «Вихід на праву платформу». Що тут казати, сольник просто неймовірний. До речі, тут Сергій вживає слово «неймовірно» три рази (таймкоди 26:11; 58:48; 1:00:51). Про те, як я люблю стендап пана Сергія можете прочитати в огляді попереднього концерту.
Але в цьому сольнику є дещо, що мені не подобається (окрім того, що він досі не має мільйона переглядів). Це назва. Тому пропоную вам подискутувати на тему: яка назва має бути в сольника і чи потрібна вона взагалі?
Розглянемо спочатку на прикладі сольних концертів Сергія Ліпка. Перший сольник має назву «Такі новини». Ця назва повністю відповідає матеріалу, тут Сергій розповідає про новини в своєму житті, новини в Україні і новини в стендапі. Назва другого сольника «Вихід на праву платформу» є відсилкою до одного з жартів і не передає загальну тему та атмосферу концерту. Мені навіть здається, що Сергій придумав жарт про мужичків на станції Дніпро лише для того, щоб можна було назвати сольник на честь команди КВК, де розпочався його шлях в гуморі. Третій сольник має назву «Водій номеробслуги», що є назвою військової спеціальності, яку Сергій отримав після проходження строкової служби. Наступні чотири сольники взагалі не мають назви, що не завадило глядачам розкупити квитки в найкоротші терміни.
Сольник Антона Тимошенка, який ще лише буде зніматися, також має бути без назви. Тож чи потрібна назва взагалі? Чи назва потрібна лише комікам, які ще не зібрали власну аудиторію? Яка функція назви? Показати про що концерт? Зацікавити глядачів?
Звичайно, якщо сольник концептуальний, якщо всі жарти та історії підходять під одну тему, то назва необхідна. Прикладами таких концертів можуть бути «Приречений стати двірником» Жені Короткова та «Онук мародера» Сергія Чиркова. Але найчастіше коміки і комікеси збирають матеріал на різні теми, написаний за певний період, придумують такі-сякі переходи і називають це сольником або спешелом. І лише Антон Сенін назвав своє творіння комедійний альбом. До речі, його назва викликає в мене найбільше запитань. Чому «Терикон та відстійник»? Там же в матеріалі ні слова про Донбас? Чому?
Назва не концептуального сольника часто є відсилкою до одного з жартів, як уже згаданий «Вихід на праву платформу» Сергія Ліпка або «Острівець безпеки» Світлани Немонежиної. Або назва може бути загальною як «Комедійний потенціал» Ігоря Нерівного, «Нотатки» Льоші Юхименнка чи «Жартую» Антона Тимошенка (тут відсидка до Джима Керрі, але це все одно дуже загальна назва). Такі назви підійдуть майже до будь якого матеріалу, тому такі сольники можуть рандомно помінятися назвами. Ось кілька варіантів загальних назв від чату gpt
Навіщо придумувати стендап, якщо можна придумувати назви для сольника.
© Кирило Залата
Я комікеса-початківець, яка виступає лише на відкритих мікрофонах, але час від часу я чую якусь цікаву фразу і думаю: «Це могла б бути чудова назва для сольника». За два роки заняття стендапом в мене були десятки варіантів назви, більшість з яких я зараз навіть не згадаю. Коли в тебе є назва, це дає надію, що все ж таки колись ти напишеш близько години якісного матеріалу. Саме тому мені дуже відгувався біт Кирила Залати з назвами для сольника. Нажаль, запису цього стендапу немає, але я не знаю наскільки це сподобається людям, які не пробували писати стендап.
Ще одне питання: в який момент краще придумувати назву? Спочатку назва а потім писати матеріал, якій їй відповідає чи спочатку матеріал, а потім думати над назвою для того, що вийшло? Пишіть свої думки в коментарях.
авторка: Nataliia Chyhryn
