Як нанопластик змінює наш біологічний вік. Ми звикли вважати, що
старіння це лише генетика та плин часу. Проте сучасна наука
дедалі частіше дивиться не на паспортні дані, а всередину нашого
організму. Тема взаємозв'язку між станом кишківника та
тривалістю життя стала предметом обговорення у недавньому
матеріалі BBC, де журналісти поспілкувалися з провідними
геронтологами та хірургами. Фахівці, зокрема доктор Мері Ні
Локлейн з Королівського коледжу Лондона, визнають:
експериментальні дані вказують на прямий зв'язок між
мікробіомом і біологічним віком людини. Кишківник як маркер
молодості Науковці порівнюють наш мікробіом із садом: чим
більше у ньому різноманітних «рослин» (корисних бактерій), тим
міцніше здоров'я. Це підтверджується дослідженнями: Публікація
в Nature (2022): Дослідження, проведене в Китаї, показало, що у
100-річних довгожителів мікробіом значно багатший та
різноманітніший, ніж у багатьох молодих людей. Експеримент
2020 року (США): Пересадка мікробіоти від старих мишей до
молодих призвела до погіршення пам'яті та когнітивних функцій у
гризунів, фактично прискоривши їхнє біологічне старіння.
Здавалося б, рецепт довголіття знайдений: підтримуйте
мікрофлору правильним харчуванням. Проте останні наукові дані
свідчать про те, що на наш «внутрішній сад» впливає ще один,
раніше недооцінений фактор. Фактор, який змінює правила гри:
мікро- та нанопластик Поки дієтологи сперечаються про користь
тих чи інших продуктів, екологи та біологи звертають увагу на те,
що саме потрапляє в наш організм разом із їжею. Дослідження
групи китайських вчених, опубліковане на ресурсі PubMed (NIH),
демонструє, що мікро- та нанопластик став невідʼємною частиною
організму сучасної людини. Він не просто проходить транзитом, а
накопичується в тканинах кишківника, серця та ендокринних
органів. Професор Гюндоду наводить результати власного
дослідження, яке дає змогу оцінити масштаб проблеми: «Ми
проаналізували 26 людських тіл, вивчивши вміст їхнього
шлунково-кишкового тракту, і виявили від 9 до 10 частинок
мікропластику в шлунку кожного з них. Судячи з кількості
мікропластику, що надійшов в організм на той момент, можна
11
говорити про гостру форму забруднення». Вчені підкреслюють:
важлива не стільки маса пластику, скільки розмір та кількість
частинок. Якщо частинка менша за 100 мікрон, вона здатна
подолати захисні бар'єри організму. Удар по «другому мозку»
Кишківник часто називають «другим мозком», адже в його стінках
міститься близько 500 мільйонів нейронів. Через блукаючий нерв
він має прямий зв'язок із центральною нервовою системою (вісь
«кишківник–мозок»). Ключову роль у цій комунікації відіграє
мікробіота (близько 100 трильйонів бактерій ). Але, потрапляючи в
кишківник, мікро- та нанопластик порушує цю хитку рівновагу.
Чому це відбувається? Головна причина — фізика. Частинки
нанопластику мають електростатичний заряд. Саме це дозволяє
їм: Руйнувати клітини, що вистилають стінки кишківника.
Послаблювати щільні контакти між клітинами, роблячи кишковий
бар'єр проникним («дірявим»). Змінювати склад мікробіоти:
корисні бактерії гинуть, а патогенні розмножуються. У результаті
токсини та мікроби потрапляють у кровотік, викликаючи системне
запалення, а "телефонна лінія" між мозком і кишківником починає
передавати спотворені сигнали. Наслідки для організму
Пошкодження, що починаються на мікрорівні в кишківнику,
призводять до збоїв у роботі імунної, нервової та ендокринної
систем. Вчені пов'язують цей процес із підвищеним ризиком
розвитку цілого спектра захворювань: Синдром подразненого
кишківника та запалення ШКТ. Алергії та аутоімунні розлади.
Метаболічні порушення (ожиріння, діабет). Нейродегенеративні
захворювання (хвороби Альцгеймера і Паркінсона), депресія та
тривожність. Якщо повернутися до тези доктора Ні Локлейн про
зв'язок мікробіому та віку, висновок напрошується сам собою.
Руйнуючи мікробіоту та створюючи хронічне запалення,
мікропластик фактично "переводить стрілки" нашого біологічного
годинника вперед. Старіння починається не зі зморшок, а з
порушення клітинних процесів та загибелі корисних бактерій. І, на
жаль, саме електростатичний заряд робить вплив пластику таким
руйнівним. Наука вже розуміє природу цього явища, але питання,
як нейтралізувати цей заряд всередині тіла, залишається
відкритим викликом. Детальніше про те, як саме мікро- та
нанопластик запускають механізми раннього старіння на
клітинному рівні, чому до 70 відсотків чоловіків мають проблему з
потенцією, а також, як впливає мікро та нанопластик на біосферу
нашої планети, можна дізнатися у документальному фільмі
НАНОПЛАСТИК. ЗАГРОЗА ЖИТТЮ.
