Останніми роками багато людей помітили: увага розсіюється легше, пам'ять підводить, а зосередитися на складних завданнях стає все важче. Це не просто старіння чи стрес — наука вказує на можливі пояснення у забрудненні навколишнього середовища. Одним з головних підозрюваних є мікро- та нанопластик (MNP), який накопичується в людському мозку в тривожних кількостях.
Що наука говорить про пластик у мозку
Дослідження, опубліковане в журналі «Nature Medicine» у 2025 році, виявило, що концентрація MNP у людському мозку в середньому становить близько 0,3–0,5% за вагою, що еквівалентно декільком грамам пластику в мозку дорослої людини (часто порівнюють із вагою пластикової ложки). Концентрація в мозку в 7–30 разів вища, ніж у печінці або нирках. З 2016 по 2024 рік рівень пластику в мозку значно зріс, що корелює зі зростанням світового виробництва пластику.
MNP проникають через гематоенцефалічний бар'єр, накопичуються в мієлінових оболонках нейронів і можуть викликати запалення, окислювальний стрес і порушення передачі сигналів. Дослідження на тваринах (мишах і бджолах) показують, що пластик погіршує когнітивні функції: пам'ять, навчання та поведінку.
Наприклад, у бджіл навіть незначні кількості нанопластику заважають їм розпізнавати сусідів по вулику або знаходити дорогу додому — це дозволяє провести паралелі з потенційним впливом на людей.
Зв'язок зі зниженням IQ та уповільненням когнітивних функцій
У 20 столітті завдяки «ефекту Флінна» середній IQ підвищувався приблизно на 3 бали за десятиліття. Але з 1990-х — 2000-х років у багатьох країнах ця тенденція змінилася на протилежну (зворотний ефект Флінна). Причини цього явища є предметом дискусій: зміни в освіті, харчування, час, проведений за екраном, та екологічні фактори. Хоча прямий зв'язок із пластиком не доведений, цей період збігається з бурхливим зростанням виробництва пластику з 1970-х років.
Експерименти показують, що МНП сприяють нейрозапаленню, схожому на ранні стадії деменції. Люди з діагностованою деменцією часто мають вищий рівень пластику в мозку.
Критичний поріг і майбутнє
«Критичний» рівень, при якому ефекти стають незворотними, невідомий. Але зростання концентрацій викликає занепокоєння: якщо тенденція збережеться, це може мати серйозні наслідки для когнітивного здоров'я поколінь.
Рішення вимагають глобальних дій: скорочення виробництва пластику, поліпшення переробки відходів та наукові прориви для нейтралізації заряду частинок (щоб вони не «прилипали» до клітин). Ми ще можемо усвідомити загрозу і вжити заходів — стати поколінням, яке врятує майбутнє людського інтелекту.
