Давно вже не випускав хоч якісь лонгріди…Та чому б не розповісти вам про унікальні зразки “Wunderwaffe”, що знаходяться на озброєнні північнокорейського війська. В основному описана буде саме сухопутна техніка: БТТ, ствольна і реактивна артилерія.
Почнемо напевно з північно-корейської “копії” американського M1128 Mobile Gun System, що на базі страйкера. (назва корейської машини невідома)
Дехто відносить цю машину до класу колісної САУ, дехто до класу колісного танку. Я все ж більше схильний думати що концептуально це колісний танк. На якому шасі зроблена машина не відомо, про бронювання інформації теж немає. Єдине що візуально тут можна розібрати - наявність 4 членів екіпажа (орієнтовно: водій і командир спереду, заряджаючий і навідник позаду).
Гармата, ймовірніше всього, являє собою копію радянської Д-30. Тобто балістичні властивості там ~такі ж. Бонусом - для захисту машини зблизька корейці ще встановили АГС/Кулемет (див.фото) справа від основної гармати.
Також, що цікаво - на задній частині бойового модуля присутні два датчики лазерного опромінення і датчик вітру. Як промисловість КНДР змогла намутити таку машину - для мене загадка, не виключена допомога зі стороні КНР/РФ.
Далі по списку - 152-мм САУ Chuchepo ''M-1991''
Сама по собі САУ чогось екстраординарного не представляє. M-1991 на шасі Chuchepo (Чучхе, по нашому) - дивизіонна САУ, по суті аналог 2С3 “Акація” на своєму унікальному шасі, вбудованими димовими мортирами, спареною зенітною установкою і спареними ПЗРК (ймовірно, дистанційно керованими), що досить схожі на клон “Ігли-1”, яка свого часу світилася на Близькому Сході.
Варто також зауважити, що під означенням “Chuchepo” в КНДР виробляються одразу декілька САУ, адже “Чучепо” (також читається як “Чучхе”) - по суті назва шасі. Для прикладу:
122-мм САУ на базі “Чучхе” першої ревізії, в основі якої - радянська 122-мм гармата Д-74.
122-мм САУ на базі“Чучхе” другої ревізії. Тут та сама гармата.
Перейдемо до “Коксанів”…
Сказати що “Коксан” це САУ унікальна - не сказати нічого, бо встановити 170-мм гармату власного виробництва (яка до речі, ймовірно базується на розробках німецької польової гармати 17 cm K.Mrs.Laf) на шасі танка Т-54 треба ще додуматись! Відкинувши прототипи і дослідні зразки, які в об’єктив попадали по одному разу і дуже давно - виділити можна два види цієї САУ: М-1978 і М-1989.
Відрізняються вони наявністю “піоно-подібної” кабіни у М-1989. Ця модифікація несе всього 12 снарядів боєзапаса. На відміну від інших САУ - Коксан навіть приймав участь в бойових діях…на стороні Ірану, під час Ірано-Іракської війни.
Chonma-91/92, вони ж Chonma-ho 3/4 відповідно
Танки являють собою модернізацію ліцензійної копії радянського Т-62.
По суті обидва танки мають нову литу башту з рознесеним бронюванням, новим балістичним обчислювачем/лазерним далекоміром, звичайними пасивними нічними приладами для екіпажу.
Але слід зауважити, що танки мають суттєві відмінності, різні гармати: 2А20 в Chonma-ho IV та 2А46 Chonma-ho III (2А46 тільки в кінці 80-х були відправлені до КНДР з СРСР).
Також на Chonma-ho III і Chonma-ho IV різні схеми розміщення ДЗ. І там і там стоїть по суті Контакт-1, тільки не в оригінальних коробочках. В Chonma-ho IV блоків ДЗ значно більше, особливо на башті.
Також танки відрізняються силовими агрегатами. В Chonma-ho III стоїть двигун на 650-680 к.с., в той час як Chonma-ho IV має двигун потужністю в 750 к.с.
Також є інформація, що на Chonma-ho III все-ж була можливість встановлення 115-мм гармати 2А20, адже єдиним джерелом поставок 2А46 скоріш за все був СРСР, відповідно їх не вистачало.
Chonma-98, він же Chonma-ho V
Танк являє собою повноцінний розвиток північнокорейської ліцензійної копії радянського Т-62 (Chonma-ho I). Вперше на танк була встановлена башта з рознесеним бронезахистом, посиленою ходовою частиною, новий V-подібний двигун на 780 сил та трансмісія. Також корейці встановили нову систему керування вогнем з тепловізором для навідника, командир отримав новий нічний приціл, також були модернізовані балістичний обчислювач з лазерним далекоміром. Та й далі все по стандарту, модернізована радіостанція та система пожежогасіння. Також присутні камери, додаткові датчики і функція дублювання керування озброєнням.
Гармата все та ж 2А20 з невеликим доопрацюваннями. Скільки було виготовлено машин - не відомо, але вона була перехідною моделью для більш якісних танків…
Chonma-214 (модернізований Chonma-98)
Західні спеціалісти залишили цьому танку назву його попередника - Chonma ho-V. Воно і не дивно, танк отримав посилення захисту башти і корпуса. Модулі захисту на башті представляють з себе щось по типу комбінованого захисту від Т-62М на корпусі + перекриття погону башти резинотканевим екраном (див.фото).
На корпус наліпили трохи більше бронесталі на невеликій відстані від резинотканевого екрану борта корпуса машини, та накинули траків для покращення захисту і обслуговування гусениць. Також були посилені люки екіпажу, на них встановили бронеплити (значить корейці все-ж таки щось знали…).
Плюс є оновлення елементної бази СКО та зв'язку. Після цих двох модернізацій довжина корпусу стала трішки більше 7 метрів. І звісно підсилили рухливість махіни завдяки новому двигуну на 850 кобил.
Chonma-215, він же Pokpung-ho I, він же M-2002
Це ще більш глибока версія модернізації все того-ж Т-62, в цей раз корейці підійшли дуже серйозно до модернізації, новий корпус з комбінованим захистом, модернізована ходова частина з додатковим катком, новими гусеницями з паралельним шарніром, та взагалі інша, оновлена ходова частина. До того всього - нова зварна башта з комбінованим захистом та СКО до якої додали аналог ДВЕ-БС (ємністного датчика вітру з блоком сполучення з далекоміром). Точних характеристик захисту немає, є лише оцінка, але вона в районі 500 +/- мм від кінетики на башті та в районі 400 мм на корпусі.
З маневреністю корейці теж постарались на славу, встановивши V-образний двигун на 1000 к.с. трансмісія теж пройшла модернізацію + була встановлена нова КПП.
Ця машина є основним танком КНДР, який і далі проходив модернізації та процес оновлення. Причому основне озброєння танка так і залишилось “модульним”, тобто може бути встановлена як 115-мм гармата 2А20, так і 125-мм гармата 2А46М.
Chonma-216, він же Pokpung-ho II
В цілому танк являє собою той-же Chonma-215, тільки тепер тут ми маємо модернізований V-образний двигун на 1100 к.с. Збільшення потужності силового агрегата ймовірно пов’язана зі встановленням більшої кількості озброєння. На машину був встановлений АГС-30, ПТРК “Пульсе-3” (аналог російського корнета, тут навіть візуальна схожість з корнетами з модуля “Бережок”) і ПЗРК “Игла”. Все для максимального захисту машини :).
В додаток: АГС, спарки ПТРК і ПЗРК мають дистанційне керування (ймовірно цим займається командир танка). При чому якщо ПЗРК може повертатися як горизонтально так і вертикально, то ПТРК має можливість повороту лише вертикально. Тобто наведення відбувається через башту. Через встановлення додаткового озброєння на машини цього типу були встановлені додаткові акумулятори.
152-мм гармата зразка 1910/34 років
Одразу хочу попередити, що на фото зображена саме 152-мм гармата зразка 1910/34 років, а не МЛ-20, як дехто б міг подумати. На зображенні чітко видно, що “рога” противідкатного пристрою торчать вверх, в той час як у МЛ-20 вони скошені назад. МЛ-20 до-речі, теж використовується армією КНДР.
В цілому нічого особливо цікавого сказати тут не можна. Звичайне застаріле і так само архаічне озброєння - розрахунок тут аж 9 чоловік, мала дальність стрільби.
Перейдемо до БТР…
Для початку розглянемо сімейство колісних машин, що компоновочно і візуально нагадують радянські БТР. Причому назва їх, знову-ж таки невідома. На заході шестиколісну і восьмиколісну версії машин назвали M2010 (6×6 і 8×8 відповідно).
Апарелі для десанту знаходяться збоку, по аналогії з БТР-80. Найцікавіше тут це звісно озброєння - спарка 14.5-мм кулеметів КПВТ (або їх корейських копій), візуальна наявність ІЧ-прожектора і звісно-ж ПЗРК, не виключено що дистанційно керований.
І ще момент - я звісно можу помилятись, але на перший погляд у мене виникає враження що ЦІ БТР є меншими, в порівнянні з радянськими “оригіналами”. Тут ще слід враховувати що самі корейці ніколи не славились своїми розмірами…Але це так, чисто догадки.
Також існує гусенична версія, називається вона Chunma-D M-2010, вперше засвітилась в 2009 році і зроблена на базі копії шасі M1981(копія шасі ПТ-76). Бойовий модуль там такий самий.
М-160, він же 160-мм дивизіонний міномет зр. 1949 року
Тут я зіткнувся з проблемою ідентифікації. Адже деякі джерела вказують на те, що раніше КНДР експлуатувала М-160, а деякі вказують на те, що КНДР використовувала немодифікований міномет зразка 1943 року, що свого часу використовувався під час Другої Світової. Коротше кажучи я більше схильний до думки що корейці таки мають ці міномети, але тримають десь на зберіганні, як і боєкомплект до них.
Сімейство 240-мм РСЗВ
“Сімейством” це насправді складно назвати. РСЗВ відрізняються лише шасі і кількістю направляючих. Найцікавіше це калібр в 240-мм, можна лише припустити що КНДР має на своїй території повний цикл виробництва снарядів під ці системи (не виключаю допомога КНР в цьому питанні зі складними електронними елементами для, скажімо, корегуємих снарядів).
На цьому у мене все :) Дуже вдячний кожному, хто дочитав аж до цього моменту, сподіваюсь вам сподобалось. Стаття вийшла не такою великою, як я початково планував, бо інформації в мережі вкрай мало, та і самих зразків чогось хоча-б трохи цікавого в армії КНДР не так багато, якщо не враховувати дуже стару радянську техніку.
Буду радий почути ваші відгуки в коментарях чи приватних повідомленнях. Також якщо ви бажаєте матеріально підтримати спільноту - ось посилання.
Окрема подяка художнику, що створив цю чудову обкладинку t.me/ottersarethebest, порадуйте його підписками :)
Дрежела:
https://www.oryxspioenkop.com/2023/03/a-visual-guide-to-north-koreas-fighting.html
https://www.militarytoday.com/artillery/m1992.htm
По всім питанням - @TheIvasha
