Денис 'Kdenv' Касьянов: про локалізацію Jackbox’ів, смуток за Донецьком, та плани на майбутнє

Для початку проясню Друкарні про що взагалі мова:

Існує така собі студія Jackbox Games, робить вона дуже веселі гри на компанію друзів, рекомендую ознайомитись. Існують такі собі 2 команди, якщо їх так можна назвати, які займаються локалізацією цих ігор солов’їною. Одна з них зветься — Jackbox Ukraine, а інша ж — об’єднана команда (або вже після виходу інтерв’ю — TUSA), “лідером” якої є герой нашого інтерв’ю. Існує такий собі канал «український джекбокс» у Telegram, який веду я. Він освітлює новини локалізацій а також їх статус у одному місці. І от такий собі канал взяв інтерв’ю у таких собі “лідерів” обох команд.

Наше інше інтерв’ю, з Владиславом 'easy.sugar' Супруновим, одним з творців Jackbox Ukraine: https://beta.drukarnia.com.ua/articles/vladislav-easy-sugar-suprunov-pro-lokalizaciyu-jackbox-iv-zhittya-ta-ideyu-SKXcq

ІНТЕРВ’Ю БУЛО ВЗЯТЕ НА ПОЧАТКУ ЛЮТОГО 2023!

Мені зараз 25 з половиною рочків

Народився та жив у Донецьку та Макіївці. У 2014 довчився в 11-му класі та поїхав до Дніпра здавати ЗНО. Тоді гадали, що це триватиме місяців два-три. Так і залишився у Дніпрі, тут вже 9-й рік. Маю велику слабкість - дуже хочу додому. Після перемоги маю за мету повернутися в Донецьк.

Під час Майдану належав до приблизно третини школи, що були за євроінтеграцію. У мене десь навіть залишилися записи з заходів, що проводилися на честь майбутнього підписання згоди з ЄС, тієї самої, що нам обломав яник.

Взимку 2014 доволі сильно сралися з іншими однокласниками та вчителями. Але на нашому боці були вчителі географії, права та історії - ну це логічно, вони краще інших розуміли, що до чого. Досі тримаю зв'язок з одним із вчителів історії.

Навесні 2014 декілька моїх однокласників брали участь у Майдані на площі леніна в Донецьку. Тоді все здавалось, що все буде, як у першому. Набільш забавним було отримувати у квітні приписне з військомату, коли адмінбудівлі вже зайняли денеерівці, а у сам військомат стояла черга на добровольчі формування на АТО (так, на стороні України). Цікавий був час.

Щодо роботи. Завжди мріяв опинитися у ТБ. Ким завгодно, хоч прибиральником. Так сталося, що мені пощастило потрапити на місцевий 34-й канал, який дійсно був найбільшим в області. Причому одразу на посаду режисера монтажу в новини - без досвіду роботи взагалі, просто тому що головний режисер вирішив подзвонити мені першому (хоча на столі лежало три резюме), ТОМУ ЩО я, як і він, донецький. Як одразу виявилося, він жив у Макіївці в тому ж кварталі, що і мої бабуся з дідусем. Бабця була навіть знайома з його родиною. У підсумку походив три дні, помонтував декілька сюжетів, і мене одразу взяли.

Зараз той, хто тоді мене - 19-річного шпендика без досвіду - взяв на канал, є співзасновником каналу "Ми - Україна" та тримачем 3,5% компанії.

У нас взагалі було багато донецьких, тому що багато переїхали з каналів "Донбас", з донецького офісу "ТРК Україна", з маріупольского каналу "Сігма". Деякі потім поверталися у Маріуполь, що, як ми зараз розуміємо, було трагічним рішенням. Один мій колега з Маріуполя у березні 2022 зник і знайшовся живим у Запоріжжі лише через місяць.

Коротше кажучи, я працював у холдингу Ахметова, і, якщо казати лише з робочої точки зору, я взагалі не маю претензій. За 5,5 років з/п у мене підвищувалася 7 разів. Зі звичайного монтажера новин вже через рік мене підвищили і довірили монтаж проектів, підсумкових випусків новин та реклами. На каналі було нервово, але класно. Їздив на відрядження, працював у польових умовах на спецефірах на День Незалежності, День міста (Дніпро та Кривий Ріг). Побачити, як мені було кайфово, можна у мене в інсті та фб.

Ну а потім я вже дойшов до озвучення рекламних блоків, консультував з технічних питань, був "наглядаючим" за іншими монтажерами (які були вдвічі старше за мене), робив автоматичні шаблони інфографіки на виборчі дні та коронавірусну статистику.

Врешті за мною був повністю закріплений рекламний блок об'яв "Телевізитка", який я робив "під ключ" - сам монтував та озвучував. Восени 2021-го отримав пропозицію від іншого активу Медіа Групи Україна - стрімінгового сервісу OLL.TV - перейти до них на посаду відеоредактора. Я перейшов, але залишився з 34-кою на аутсорсі - продовжував робити "Телевізитку".

На OLL.TV я займався бібліотекою контенту - завантажував нові серії серіалів та фільми. Взимку 2022 я тримав у руках технічні версії "Матриці 4" та "Дюни" - вони лише два місяці як були в прокаті. Коли почалася повномасштабна війна (а для мене, як розумієте, війна іде 9-й рік), ми екстрено робили контент - заспокійливий для дорослих та аудіоказки для дітей . Працювали, хто як міг. 16 березня (у мій день народження) русня провела масштабну кібератаку на Медіа Групу, в результаті чого в ефірі можна було побачити псевдо-повідомлення від "Зеленського", мовляв, "здавайте зброю", а у нас зруйнували всю структуру файлів. Довелося відновлювати ВСЮ бібліотеку наново, що я і робив декілька місяців, поки весь холдинг не був ліквідований рішенням Ахметова.

Було це у липні, і це був ніби землетрус. Те єдине, що лишалося стабільним у житті - і воно теж пішло. Але я отримав компенсацію у розмірі 5 зарплат (за вислугу років - більше 5 років), на що зараз і живу. Власне, зараз я досі у пошуку роботи - знайти щось подібне дуже важко. Журналістом можна влаштуватись куди завгодно, а на технічних посадах люди тримаються десятиріччями.

Часом це трохи давить на самопочуття, але я тримаюсь. Так чи інакше, нещодавно мене майже взяли на "Радіо Свобода", але я просто не можу переїхати до Львова (а це було обов'язковою умовою).

Трохи про родину. Родина була доволі велика, але це було недовго. У 13 років я втратив батька через щось на кшталт нещасного випадку на вулиці. Якщо не занурюватися детально, зараз я єдиний мужик у родині. Довгий час мешкали втрьох - я, мама, молодша сестра - в той час, коли дідусь та дві бабці залишались у Донецьку. Дідуся зараз теж немає, одна бабця зараз живе з нами, друга бабця... Ну, з нею я не бачився вже 9 років, а зараз з нею нема зв'язку ще з листопада 2021. Вона ватних поглядів, тому з нею важко.

Це моя інша пристрасть - я обожнюю все, що пов'язано з телевізійними іграми. З дитинства мене неможливо було відірвати від "Мільйонера", "Вгадай мелодію", "Що? Де? Коли?", "Лото-Забави" тощо)))

Власне, цю пристрасть, як виявилося, розділяє доволі багато людей. З 2009 року я знаходжусь у тусовці GameShows. За цей час зробив там багато чого і є там далеко не останньою людиною.

Увесь цей час ми грали у різні іграшки та пробували проводити свої. В принципі, мене можна багато де побачити в якості гравця, монтажера або ведучого. 

Тоді було багато різних формувань, "компаній" та аматорських інтернет-каналів. І одного разу ми (я, Рома Шулунов та Sk1pBaSe) вирішили зробити і своє формування - просто щоб без пафосу (який тоді був, наприклад, у RTS.Media) та виключно заради фану робити ігри та гратися у них. Так 1 червня 2016 придумали What IF, причому я у цьому брейштормі взагалі не брав участь))

Першими розвагами WI був сервер у TrackMania, турніри у Worms Armageddon та ігри, які проводилися текстом в IRC-серверах. Розважали один одного, коротше. Паралельно ми познайомилися з Джекбоксами, і в деякий момент зрозуміли, що "було б класно грати не англійською, а зробити переклад", "от було б класно, якщо б хтось зробив переклад", але не думали на себе.

А потім, коли виявилося, що структура гри піддається модифікаціям, і робиться це не так вже і складно, у квітні 2017-го ми подумали - а чому не зробити, власне, цей переклад. Ну і зайнялися, скажу чесно, здебільшого для себе і не сподіваючись на дещо масштабне. Так, просто переклали декілька ігор з 3-го паку, десь НАВІТЬ почали озвучення. В результаті, через півроку ми публікуємо перший реліз за принципом "ось що зробили на цей момент". Ніхто не міг подумати, що сервери не витримають натовпу вже на наступний день. Просто виявилося, що ми далеко не єдині, хто жив бажанням погратися у локалізовану версію, і серед стрімерів спрацювало сарафанне радіо. Вже на третій день були катки з аудиторією у 5 тисяч глядачів.

Взагалі, я з компанією Jellyvision (зараз Jackbox Games) був знайомих ще з часів You Don't Know Jack 2011 та навіть Who Wants to Be a Millionaire 3rd Edition. Пам'ятаю, як я скакав від радості, коли у 2003-му мені неочікувано принесли додому CD з грою зі словами "Диви, що знайшов!".

Так, ці команди є, і з ними було доволі важко ладнати. Все тому, що вони частково складалися з тих, хто намагався робити щось разом з нами, але в силу різних причин від нас від'єднувалися.

Але ми наполегливо пропагували, що ми не хочемо ні з ким сваритись або конкурувати. Мі усі робимо це виключно за власним ентузіазмом та не маємо з цього ніяких прибутків. Тому і об'єкту якихось сварок взагалі немає. Якщо є люди, які здатні зробити переклад швидше за нас - чудово. І вони водночас будуть знати, що WI не претендує на першість у чомусь, і просто у своєму звичному темпі випустить свій, якомога якісніший, переклад.

Я доволі довго намагався показати людям, хто я такий, і, як мені здається, це виходить. Так, можна бути "широко відомим у вузьких колах" персонажем, стрімером та героєм фанфіків, але водночас доносити аудиторії, що ти не Тамада або Колесо, а Касьянов Д. В. 1997 р.н. І зараз є досить багато людей, які розгледіли в мені саме те людське, а не "шоу-бізнесове".

А так, якщо чесно, я зараз намагаюся не відносити себе до команди, яка продовжує перекладати Джекбокси російською, і вони це теж розуміють. Все, що я зробив, починаючи з 24.02 - це декілька правок в озвученні "Колеса" (яких від мене чекали аж до квітня, тому що настрій був жахливий), пости зі звітами та загальний такий брейншторм на тему "і що тепер з усім цим робити". Зараз я повертаю декілька творчих боргів та роблю те, щоб мені не було соромно за цей "руський" переклад і взагалі за кожну гру Джекбоксів, де я є в титрах. Це я зараз описав мою особисту егоїстичну мету впровадження "фільтру".

Так, у цьому я згоден. Саме тому команда, яка робить український переклад, не зачепляє ті ігри, що зараз перекладає Jackbox Ukraine. Тому що у наших же інтересах випустити більше різних ігор, і, давайте чесно, мало кому буде важливо, хто це перекладав. Я бачив це на стрімах, коли люди не бачили різницю між jackbox.fun, .ga, .ru, тощо

Головне, що могло не подобатися - це те, що "вже пройшло стільки часу, а ось така гра досі не вийшла". Ця думка абсолютно має право на існування. А так, не тільки нам хочеться помацати гру, покопирсатися у файлах, врешті решт, спробувати свої сили у цьому.

Тому все це треба сприймати виключно у творчому сенсі. Особисто я займався всіма своїми іграми, щоб навчитися новому, набити руку, наблатикатись. Саме так я опанував спочатку Vegas, потім пакет Adobe, а потім IRC-скрипти, автоматизацію інфографіки, а потім програмування повноцінного софту з прив'язкою освітлення та навіть фітнес-браслетів для вимірювання пульсу)

Тобто, я на особистому прикладі знаю, що все це не тільки розвиває, але й дає можливості - я б не потрапив на телебачення, якщо б до цього не намонтував дуже багато різних ігрових проектів. Тому все, що робиться - все на краще. І якщо тобі це подобається робити, для цього не шкода ніякого часу або грошей.

Що стосується озвучок, ризикну посперечатися. Коли ми спільно з MEGOGO робили тотальну українізацію всього нашого спільного контенту, мені довелося непросто, щоб обрати озвучку Гаррі Поттера)))

Тому що офіційні українські озвучки ГП є лише у 5-8 фільмах, а у 1-4 повна вакханалія. Warner Bros. давали мені дуже стару аудіодоріжку, ще коли це крутили у нульових роках на 1+1. Але є ще версії від Нового каналу (і не одна), а найсвіжішу озвучку робив Sweet.tv у 2019 році. З юридичної точки зору будь-яка озвучка кіно, шоу або серіалу все одно залишається власністю кінокомпанії, тобто у нашому випадку, WB. Тому насправді майже не важливо, чия озвучка використовується. Врешті я вирішив брати озвучку Нового каналу, тому що брати у конкурента його ексклюзивну озвучку було б некрасиво.

Хохма у тому, що це вони вийшли на нас. Вони побачили, як ми розповсюджуємо переклад - у вигляді повної гри, коротше кажучи, піратка. Нам написав Майк Білдер, де привітав те, що ми робимо, алее ввічливо попросив щось з цим зробити, щоб вони банально не втрачали гроші. Ми зробили все, що потрібно, щоб переклад був доступний лише після підтвердження наявності придбаної ліцензії гри. Відписалися щодо цього, і тепер все гарно.

Що це нам дає - питання дуже цікаве. Якщо за великим рахунком - то нічого особливого. Ми знаємо, що вони за нами час від часу слідкують, цікавляться та явно раді, що ми існуємо, тому що ми за просто так їм поширюємо аудиторію та, ясна справа, продажі. А ми в свою чергу знаємо, що нас морально підтримують, і саме від того намагаємось притримуватися їхніх стандартів і перекладаємо ігри з обережністю до вразливих тем.

Плюс, вони знають, що команда WI зробила для зачистки себе від тих людей, які виявилися ватанами, і що робить тепер для зачистки "клюкви" у вже готових перекладах. Я знаю, що вони це схвалюють, так само, як і наші з вами початкування в українському перекладі. Вони доволі часто згадували нас усіх у своїх стрімах, і одного разу навіть передавали нам вітання в якості easter egg. Десь у графічних файлах ранніх версій 8-го паку лежало ось це:

(ну щось типу "а я вас вижу", перекладене через гугл з англійської "I see you there")

А, ну і найцікавіше. Звідки беруться файли для перекладу за багато місяців до релізу - я сам не знаю))) Мені це необов'язково знати, але наші ніжні інсайдери не зізнаються навіть мені. Але я вже знаю приблизні назви ігор 10-го паку, і розробники оригіналу, як ми бачимо, не проти. Навіть зараз. Чому? Тому що я впевнений, що український переклад 10-го паку вийде швидше за російський. Деякі ігри 9-го паку українська команда вже завершила швидше, хоча й розпочала це робити лише у жовтні.

Ну і взагалі саме в українському ком'юніті я бачу велике майбутнє.

За увесь час кількість була приблизно однаковою, і лише десь у 2019-2020 роках їх було трохи більше - пробували оновлювати та освіжати склад.

Спочатку нас було ну приблизно 5-7, ми робили все, у тому числі сайт, озвучення та технічну базу. Зараз на кожну справу є більш-менш конкретні люди - з часом вони знайшли своє місце. Є люди універсальні, є ті, хто спеціалізується на чомусь одному. Адмінку та "костяк" зараз складають: Бюст (робить усе - перекладає, домовляється з людьми, нарізає озвучку, збирає гру у реліз - і наразі є, мабуть, головним, хоча ми окрім його ПІБ більше нічого про нього не знаємо), Даня Татарінов (перекладає, малює графіку, збирає гру), Рома Шулунов (раніше робив усе, зараз займається тільки сайтом), двоє Глібів (Рябчіков та Козлов - один раніше робив усе, зараз допомагає по технічним питанням, другий - перекладає), Ілля (перекладає) і я (до 24.02 - перекладаю, озвучую, виходжу зі стрімами, підтримую імідж, трохи координую, раніше нарізав озвучку). Дуже важливо не забувати про Асєта (робить усе, окрім технічних питань) і Стошку (зараз дуже допомагає технічно, саме він зараз робить усе для найшвидшого старту українських локалізацій). Також є текстовики, графомани, озвучатори. Зокрема, питаннями якості озвучки переймається Зебуро. Ну і нам на постійній основі допомогають студії звукозапису - роблять мінусовки, самі підбирають вокалістів і все записують. Якщо рахувати постійних учасників процесу, то їх приблизно 10-12. Якщо всіх - то їх більше 25.

Важливо відмітити, що всі, хто зараз є у WI, дали згоду допомагати українському ком'юніті всім, чим потрібно. Взагалі серед хлопців і дівчат не залишилося нікого, хто навіть намагався відбиватися фразами типу "я внє палітікі". Таких давно немає, не дивлячись на те, що вони були ну дуже великими фігурами. Той же Шміті, наприклад. Просто не хочу його знати більше.

В українській команді є Фест і Валерич - вони тут основні затійники. Я допомагаю технічно, налагоджую зручності для перекладу, ділюсь своїм досвідом, проще кажучи. На більше я, на жаль, зараз не здатен - занадто багато справ особистих, в тому числі, пошук роботи. З усією командою я зараз лише знайомлюсь, тому соррі, зараз мало чого можу розповісти)

Якщо рахувати з постійних, то зараз свої українські "хотєлкі" відстоюю я один. Якщо рахувати серед усіх, кто колись був або допомагає частково, то вісім - я, Настя Слободянюк, Женя Галковський, ND Production - Микита Козирєв і Андрій Немодрук, Макс Зоммер, Олександр Толстов і Настя Касьянова (сестра моя).

Буде точніше сказати "ніхто і не збирався щось продовжувати, тому що всім усе зрозуміло". І я теж над цим вже не працюю, а лише віддаю залишок боргів. Такий ж борг є, наприклад, у Слободянюк - вона ще не доозвучила Role Models. За цей майже рік їй вдалося сісти за озвучення лише один раз і додати 2% до загальної готовності.

Коли я замислився над тим, щоб дійсно взятися за український переклад, очі засвітилися у кожного.

Ба більше - я намагаюся не бути головним чи кимось важливим у теперішній команді, тому що я ніколи не хотів чимось керувати. Мені у сто разів спокійніше бути за кадром.

Я навіть не знаю, хто писав цей пост. Скоріш за все, Рома. Перші три дні я намагався вивезти родину за кордон, але вдень 24-го ми застрягли у Кременчуці. Там пробули три дні, після чого повернулися у Дніпро, де ще півтора місяці ми всі перебували у мого однокласника. Доступу до компа у мене не було десь тижні три.

На мобілі я сиджу з іншого акаунту Discord, а увесь зв'язок я тримав через Telegram. Власне, все, що я тоді встиг написати хлопцям - щоб прибрали усі проекти, де я беру участь, тому що мені огидно це згадувати. Це була моя позиція "у моменті".

А вже дуже потім я писав свої пости зі своєю позицією у Діскорді. Там було достатньо бази, як на мене. Так чи інакше, я сильно давав зрозуміти тодішньої аудиторії, що я не потерплю позиції "внє палітєкі".

Взагалі, якщо бажаєте побачити мою позицію, заходьте сюди і перемотуйте на будь-яку дату, що цікавить: https://t.me/dedparnas

Тут я тримав зв'язок з усіма, хто за мене переймався, тому що було складно відповідати одне й те саме у 20 чатах.

Гарне питання. Це не альтернатива, це все "дєшоває імпартазамєщєніє", і ми з вами розуміємо, що довго воно не проживе.

Я давно не веду соцмережі, лише щось пишу в новинах у Діскорді. Взагалі є місця, де я навіть не знаю, що відбувається. Зокрема, через це я не міг повноцінно відповісти на питання, чому на сайті досі немає змін, які я анонсував ще N місяців тому. Якщо б знав, як зайти в адмінку сайта і зробити там все, що тоді хотілось, зробив би давно. А так роблю те, на що здатен. Бойкотувати стріми, робити фільтр, нікого не слухаючи, писати "путін хуйло" в новинах. Багато чого наробив, за що міг за ідеєю отримати у відповідь якісь вибрики у свою сторону від команди. Ніхто слова не сказав, получяєцця, усе, що я пишу, вони щонайменше. підтримують.

Таким чином я публічно роздумував над тим, чи братися за це. Тому що я прекрасно розумів, що ніхто з тих восьми людей, яких я згадував раніше, не зможуть настільки зануритися у локалізацію, як іноді я дозволяв собі робити. І врешті я б робив це зовсім один, без голосів, технарів, музикантів та аудиторії.

Коли я побачив, що сформувалося українське ком'юніті, я був реально радий. Я відразу тоді написав довгий пост, де розрекламував Jackbox Ukraine. Після цього було близько 5 людей, які мене особисто запитували, де люди збираються перекладати, я їх переадресовував туди.

У серпні я вважав, що навряд чи я зможу витримати цей груз. Тоді як раз я втратив одразу дві роботи і не знав, що буде далі. А потім мені запропонували все ж таки приєднатися до українського ком'юніті та врешті решт щось почати робити. Я написав, чим можу бути корисним, всіх це влаштувало, і тоді вже почалось.

Коротше кажучи, мене підштовхнули підняти попу і почати робити справу)

Що стосується русофобії, то я не люблю це слово. Фобія - це коли ми чогось боїмося. Навіщо нам боятися русню? Я їх не боюся, я на них просто по-тваринному злий ще з 2014 року. І було, за що. Ще дуже допомагає над ними реготати. Рекомендую. Там є, над чим сміятися.

Сприймай зараз мої слова буквально і серйозно. З 2014 року я активно займаюся медитаціями. Взагалі я за натурою буддист, у мене навіть кульки-дзвіночки інь-янь є. Це допомогло мені не з'їхати з глузду ні тоді, ні зараз. Це допомогло мені не самовбитися влітку 2016 року, хоча думки про це були дуже конкретні. Я вперше кажу про це публічно.

Я виховую в собі те, чого завжди боявся - вміння любити. Це складно робити, тому що треба відкриватися перед людьми, а люди можуть вразити і болюче. Але я це пересилюю.

Так от. Люблю кожного, хто любить спільну зі мною справу. Ніколи не були конкурентами, і не будемо. Чим більше ігор ми разом зробимо, тим краще для нашої аудиторії. Нам потрібно що? Нам потрібен український Джекбокс. І ми зможемо. ❤️

Що думають інші, поки не знаю, але я буду наполягати у тому, що написав вище.

Це скоріш потрібно запитати в тих, у кого ця ідея була з самого початку. Я приєднався лише через деякий час. Наскільки мені відомо, деякі з хлопців остаточно повиходили зі своїх ком'юніті, тому що не мали більше терпіння там знаходитись, і тепер, маючи власний досвід, повністю сконцентровані на українській версії.

Об'єднана команда вийшла сама собою, тому що люди раніше належали одразу до чотирьох різних команд, що займалися перекладами та модами (до речі, непогані моди). Деякі зараз не бажають асоціюватися з тими спільнотами, де вони раніше знаходились, тому зараз ми намагаємось придумати нову назву для команди. Чим активно і займаємося. Це перший крок, тільки після якого ми зможемо розпочати SMM та промотування українських перекладів. Усіх, не тільки наших.

Мені складно слідкувати за ніками, набагато простіше за іменами-прізвищами та особистостями, які я можу розгледіти і проявляти емпатію. Є досить багато нових ніків, яких я раніше не бачив і з якими я зараз тільки знайомлюся. Вони залюбки займаються текстами.

Що стосується голосів, є чотири людини, що вже озвучували свої ігри у російських версіях, і всі готові зробити це ще раз українською. Тобто, голоси на 9 ігор вже є, їх тільки треба перекласти текстово та знайти час на озвучення. Наразі ми у пошуку бажаючих взяти участь в озвученні ігор 9-го та 8-го паків, які ми зараз перекладаємо. Нещодавно ми передали акторам тексти "Roomerang", "Junktopia". Ще є дівчина, яка озвучила першу частину Drawful, ще до об'єднання команд. Зараз вона почне озвучувати Drawful Animate. 

Якщо порівнювати з моїм минулим досвідом, ситуація суттєво краще, ніж було під час перших спроб перекладати у 2017 році. Тоді все доводилось озвучувати нам самим. Так я став Тамадою, Асєт - Кукі, Влад Каренко - Мастером Турнірів тощо. Треба з чогось почати, і потім вже більше людей дізнається про наше ком'юніті, і процес піде активніше.

Збори коштів потрібні виключно для того, щоб надалі була можливість безперешкодно замовляти вже більш професійні послуги, як то вокал або озвучення, яке потребує більш серйозного підходу. Врешті решт, будь-яка робота повинна винагороджуватися, і це чекає на кожного, хто так чи інакше візьме участь. Також потрібні деякі кошти на технічну підтримку серверів, але з цим трохи простіше.

Вся бухгалтерія WI була відкритою, і ми спочатку витрачали достатньо багато суто власних грошей. Тільки у 2020 році ми вийшли в нуль, тобто змогли повернути свої затрати за рахунок донатів та підписок на Патреоні. Дуже давно ми живемо ідеєю запустити власний мерч, але це досі не відбулося через скромні фінанси, велику зайнятість людей над безпосередньо перекладами та серйозне ставлення до авторських прав - ми не можемо просто взяти те, що було створено не нами, і продавати, наприклад, футболки з принтами.

Збори будуть, і, думаю, за такою ж схемою краундфандингу - ми доробляємо продукт, демонструємо його та збираємо на компенсацію власних витрат. Збирати будемо у гривнях, наприклад, через монобанк та український сервіс донатів Donatello. Також заведемо новий Патреон. Схема більш-менш відпрацьована.

Особисто мені чужого ніколи було не потрібно. Адмінка WI завжди оцінювала власну працю у деяку відверто маленьку суму, але навіть це не забирала собі, а навпаки - залишала у скарбничці, щоб ці кошти можна було використати на наступні переклади. Інакше кажучи, дивідендів ми майже ніколи не забираємо, тим паче, у моєму випадку зовсім не хочеться мати справу з рублями - якщо я щось собі і забирав, то лише з доларів на Патреоні, тому що сама ідея завести Патреон була моя. Власне, на мої дивіденди (і це я кажу тільки про озвучення ігор) я придбав два крісла - собі та сестрі - і потім трохи мерчу по Євробаченню-2021.

До речі, якщо цікаво, урвав тоді крісла по 2500 грн кожне. Це якась українська фірма, називається Special 4 You. Ціна/якість топ.

У перекладах згадки про воєнні меми будуть мінімізовані, тому що, як на мене, на те є дві причини. По-перше, на нас усіх дивляться розробники з Чікаго. Вони слідкують за творчістю перекладачів та моддерів з різних країн частіше, ніж нам здається. Тому буде правильним тримати марку, так сказати. І по-друге, війна закінчиться, і емоційний стан нації піде на поправку. І часте згадування сьогоднішніх реалій може викликати майже у кожного українця те, що прийнято називати "в'єтнамськими флешбеками". І тому я не можу бути відповідальним за те, що в такому разі кожен гравець зможе завершити гру з гарним настроєм. Декілька днів тому я переглядав виступ Калушу на Євробаченні. Мені не можна дивитись "Стефанію", тому що в мене потім ком у горлі увесь день. А ще сумно за те, що у квітні я їхав у одному вагоні з групою і не сфотографувався з ними))))

Але зараз це невід'ємна частина нашого життя, і в іграх так чи інакше буде згадуватися принаймні все те гарне, що зараз є. Власне, у цьому і є різниця наших кавунчиків та Патрона від тієї желчі з-за порєбріку. Є добрі моменти, які ми залюбки додаємо у переклади.

Особисто я ДУЖЕ злий на русню, і літери, викладені з дохлих окупантів - зараз мій улюблений шрифт. Я сам генерував декілька мемів, які потім потрапляли у найкрупніші телеграм-канали. Та що там казати, ми з Галковським частково взяли участь у зламі окупантських телеканалів та радіостанцій. Про це я детально розповідав у себе на фб та телеграм-каналі UkrMediaGlory. Власне, той самий серпневий відос в тік-току, де з гучномовця севастопольского ТЦ лунає наш Гімн - це справа рук наших підписників.

Тому будь моя воля, я би базував безлімітно. Але роблю це у своїх спеціальних закуточках, а на публіці базувати будемо лише про наше і приємне. У найближчій грі "Найрозумніший" я планую в якості сюрпризу подарувати переможцю настільну гру, наприклад "Ой, у лузі..." або "Паляниця". Але, виходить, що я тільки що це розповів, і це вже не буде сюрприз))

Скажу чесно, дуже чекав саме цього питання, і якщо б його не було, я б сам запропонував мене про це запитати.

Розповім окремо. У WI моя найголовніша мета наразі - завершити свої борги і благополучно зникнути. Я доробляю фільтр в усіх паках, технарі його запровадять навіть там, де не було технічних можливостей для цього, і вважатимемо, що на цьому моя місія виконана. Сам WI буде надалі робити свою справу, тому що так люди хоча б відволікаються від тієї дупи, в якій опинилися спочатку ми, а вже зараз опиняються вони. І дупа ця для них неминуча.

Я не бачу ніякого майбутнього в своїй діяльності з російськомовною аудиторією, хоча сам вдома розмовляю так. Нещодавно я провів чотири гри за форматом "Найрозумнішого", але треба розуміти, що спочатку мене запросили провести гру саме серед українців. З цим є деякі складнощі - наприклад, зараз дуже важко зібрати багато людей, щоб у всіх було світло та інтернет. Тому перший раунд цієї спецгри я провів заочно з кожним гравцем окремо. Зараз я маю результати та імена шістьох гравців, яких мені потрібно буде зібрати одночасно для проведення другого раунду. За цей час я побув запрошеним ведучим та редактором. Організатори клубу самі згодилися прийняти мої принципові позиції щодо формування ігрових питань, і тепер будуть їх притримуватися. Але це досі можна назвати "спробою співіснування" з "порєбріком", тому я відійшов від цього, передавши місце ведучого іншій людині. Все ж таки, я погоджувався на український спешл.

Таємна мета об'єднаної команди - обігнати WI у перекладі. Десь ми вже це зробили))

У цьому році я хочу перемогти. Це найголовніше. У перший день війни роботодавець достроково виплатив всім нам місячну зарплату наперед, а через тиждень - ще одну. На третій день я віддав 10 тисяч на єдиний рахунок на допомогу ЗСУ. Хочу в цьому році побултихатися в Євпаторії та подихати шахтарським повітрям свого Донецька. І нарешті, побути у Донбас-арені, а то якось некрасиво виходить. Сподіваюсь, що все залишиться цілим.

Хочу знов знайти своє місце в телевізійній індустрії, і, якщо вдасться, продавити "кому треба" декілька ідей ігрових шоу. Як я зараз бачу, Новий канал адаптує формат Family Feud, і це для мене сигнал, що життя продовжується, і як наголошував Новий канал, "життя яскраве". Зараз воно у мене трохи бліде, але все буде добре. 

Хочу відновити режим дня та гарно виглядати. А не те, що зараз)) Сплю я, щоб ви знали, з 7-ї ранку до 6-ї вечора, і нічого не можу з цим поробити.

Хочу, щоб все обійшлося з тими людьми, хто допоміг мені не з'їхати з глузду і навіть тишком-нишком, ризикуючи усім, допомагав Україні. Мова йде про порятунок конкретних життів, але зараз не можу нічого про це розповідати, тому що люди досі у небезпеці. Після війни все розповім.

Хочу, щоб у 200 метрах від мене знов відкрився Макдак. І хочу, щоб рашка розвалилася на молекули нахрін. 😉

Мені подобається, як зараз мовне питання вирішується саме по собі, без втручання політичних партій, які вже задовбали спекулювати на цьому. Я багато пропрацював у новинах і багато надивився політичних ток-шоу.

Водночас мені подобається, як майже абсолютно російськомовний Дніпро часто базує, мабуть, більше, ніж Ужгород або Львів. Я мешкав біля одного штабу Правого сектору, а працював поряд з іншим.

Тому в побуті мовного питання взагалі, як на мене, немає. Але все інше повинне бути тільки українською, а дітям потрібно навчати українську та англійську, наприклад.

Донецьк був дуже українським містом, особливо під час Євро-2012. У 2014-му туди навезли русню і захопили все. Місцевих сєпарів можна порахувати на пальцях. Тому спекуляції про те, що там увесь час воювали українці з українцями, безглузді. Всіх цих "бурятів" я надивився на власні очі ще тоді.

Українська - моя рідна мова. Ну що тут додати, не знаю навіть. Мене було не відірвати від телевізора, коли там крутили щось ігрове, особливо від тодішнього 1+1, ще "синього", Роднянського. В школі підручники були українською, тому проблем не маю. Тим паче, я був голосом рекламних роликів на регіональному ТБ, вимову свою я час від часу треную.

Це здебільшого великі такі іграшки, у яких кожен бачить власний сенс. Хтось просто хоче щось проводити, хтось - спробувати себе у креативі різних форматів. Хтось розвивав свої скілли у продакшні, а хтось відносився до цього серйозно і потім робив з цього портфоліо. Я представляв із себе щось середнє між усім цим.

А так, ми просто розважали один одного, гралися в телевізор, і робили це на різних рівнях з різними планками. Комусь досі зручно та цікаво проводити ігри у текстових IRC-чатах, а хтось готовий забабахати справжню студію з професійним освітленням, камерами, звуком.

Найвища планка, якої ми досягли - скажена вікторина "Проти течії". Шоу відзняте у хромакей-павільйоні, а потім на пост-продакшні була домальована крута віртуальна студія. Багато глядачів, навіть які знають нас більше 10 років, повірили в те, що студія справжня.

Не можна сказати, що у нас велика аудиторія і що я задоволений статистикою "дивлення". Нам бракувало гарного піарника) Але все одно приємно, коли твоїми шоу цікавляться олдскульні режисери-постановники справжніх шоу та навіть зарубіжні квіз-спільноти. Справа доходила до авторів декількох телеформатів у Британії та навіть до Пола Фаррера - композитора половини всіх телешоу, яких ви знаєте. Він особисто допомагав хлопцям робити аматорську адаптацію гри "1000 Heartbeats", яку він сам придумав. Подивіться в Ютубі, воно кльове. Він скинув їм всі свої ексклюзиви - музику, софт, ноти для скрипалів. Розповів, куди яку камеру потрібно ставити і що коли треба знімати. Захопився він цим, коротше.

24.02 все закономірно зупинило, принаймні, для мене. Знов ж таки, десь доробив пару боргів і пішов за кадр або зовсім, Десь просто взяв і зачинив усе, не дивлячись на те, що плани були амбіціозні, і було навіть відзнато декілька ігор.

Зараз я роблю гру "Найрозумніший", але вона важка у виробництві. Мені буде цікаво запустити щось ще. Ідей море.

Хочу більш бути корисним в офлайні. Деякий час я крутився у спільноті спідкуберів. Ну, це такі скажені люди, які збирають кубики Рубіка на швидкість. Особисто я збираю звичайний кубик у середньому за 25 секунд, рекорд - 15 секунд. Є відеодоказ, де я збираю за 18: https://youtu.be/KajaFDkYV0o

Тоді було класно. Потім я занурився у роботу та Джекбокси. Хочу якось повернути цей офлайновий експіріенс. Ходити на місцеві квізи, ще раз сфотографуватися з Олександром Андросовим, ведучим нашого "Що? Де? Коли?". Можливо, тренуватися у грі в дартс і кататися на змагання. У грудні один з гравців із Кривого Рогу їздив у Лондон на чемпіонат світу з дартсу, отак от)

Хочу частіше працювати на виїзді, це дуже надихає, ну і в принципі корисно для здоров'я та тімбілдінгу. Мені подобається заради приколу вдавати, що я "серйозне телебачення". Так, під час роботи я був у 20 метрах від Порошенка, у 10 метрах від Кличка та навіть мав розмову з Катериною Кістень - це актриса, яка грала сестру Зеленського у "Слузі народу".

Хочу більше мандрувати. Мені пощастило у 2021 відвідати Київ та Одесу. В Одесу я просто закохався. У минулому році мав змогу побути у Львові. Наразі маю конкретну мрію зібратися з усім українським ком'юніті та відвідати Підгорецький замок. Фанати Джекбоксу знають, що саме він взятий в якості "Готелю смерті" у Trivia Murder Party 2. Щоправда, там примальований ще один поверх. Тамада просто зобов'язаний побути у своїй хаті! )))

А, і поки я все це пишу, сестра гуляє у Німеччині, побула в Парижі, зараз збирається в Амстердам згоняти одним днем. І все це на ту тисячу євро, які вона заробила, коли по обміну студентів їздила до Італії. Зараза така)

Грав дуже часто і багато. Найбільше розважався, коли він ще не був перекладений, у 2016 році. Це перший, другий та третій пак. Десь у 2019 році вже задовбався, якщо чесно) Сьомий та дев'ятий пак я буквально пропустив. Зараз майже не граю, важко мені. В переклади - особливо.

Першість у Житомира відібрати неможливо, тому "Пес Патрон")

А з кораблем у мене вже сумка є)

Ще є наліпочки з "Мрією" від Укрпошти та магнити ось такі:

Тобі теж велика дяка! Навіть не уявляєш, наскільки мені це важливо. ☺️