Закарпаття може стати одним із центрів розвитку "зеленої" енергетики в Україні. У регіоні планується збудувати вітрові електростанції загальною потужністю понад 1,5 ГВт для забезпечення електрикою сотень тисяч домогосподарств
Про що пише видання Інформатор Україна, передає "ДС".
Проєкт передбачає значні інвестиції, нові робочі місця, стабільні надходження до бюджетів і крок до енергетичної стійкості держави.
Один із ключових об’єктів — полонина Руна, високогірний масив у Карпатах, відомий своїм вітровим потенціалом. Полонина відома ще тим, що під землею тут десятиліттями діяв радянський військовий об'єкт, а на вершину веде стара бетонна дорога, залишена відтоді. Саме тут компанія "УК Вітряні парки України" розпочала підготовчі роботи для будівництва першої високогірної ВЕС потужністю до 156 МВт. Проєкт має важливе значення як для області, так і для країни загалом. Утім, реалізація ініціативи викликала спротив із боку окремих екологічних організацій. Зокрема, 28 квітня ГО "Екологія. Право. Людина" подала позов до суду, вимагаючи заборонити Тур’є-Реметівській сільській раді видавати містобудівні умови. Проте Закарпатський окружний адміністративний суд не побачив підстав для такого рішення й відмовив у задоволенні позову.
У соцмережах тим часом з’явилися світлини зі слідами важкої техніки та розритим ґрунтом, які викликали шквал обговорень. У коментарях активно поширюються меседжі на кшталт: "поки наші захищають їхні землі, вони тут будують", "це не для простих людей", "чужинці поприїжджали". Ці фрази нагадують відомі прийоми російської дезінформації, мета яких — сіяти розбрат і емоційно маніпулювати громадською думкою.
Натомість компанія, яка займається будівництвом, наполягає на законності своїх дій.
"Компанія має дозвіл на підготовчі роботи від ДІАМ (Державна архітектурна інспекція), є відкрита декларація, повідомлення є в єдиній електронній системі з будівництва. Це та сама дорога, по якій їздили та їздять люди на яфини на полонину Руну (бетонна дорога на полонині збудована ще в ХХ столітті, тут розташовувалася одна із радянських військових баз, – ред.). Нам її потрібно укріпити та розбудувати перед початком робіт для побудови вітропарку. Про зведення самих вітроустановок наразі мова не йде — поки не отримаємо позитивного висновку Оцінки впливу на довкілля", — коментують у компанії "УК Вітряні парки України" для Укрінформ.
Хоч підготовка до будівництва викликає тимчасові незручності, вона є частиною більшої інфраструктурної трансформації, що принесе користь у майбутньому. Голова Тур’є-Реметівської громади Надія Девіцька наголошує на важливості цієї інвестиції для регіону:
"Поява в громаді реального інвестора є надзвичайно важливою", — каже вона. У першу чергу, це перспективи соціально-економічного зростання й утвердження новоствореної громади, яка об'єднує 17 населених пунктів, з яких 9 — гірські. Між громадою та компанією УК "Вітряні парки України" було укладено меморандум про соціальне партнерство. Згідно з домовленостями, 3% від продажу електроенергії, згенерованої вітряками, щомісяця надходитиме до місцевого бюджету. Інвестор зобов’язався не лише дотримуватися екологічних стандартів, а й долучатися до розвитку соціальної інфраструктури.
"За угодою передбачено і раціональне використання земель, і дотримання екологічної безпеки, і безпечну експлуатацію обладнання. Але головне — це реальні дії компанії, які підтверджують серйозність її намірів щодо розвитку громади", — зазначає голова громади.
Уже зараз бізнес підтримує місцеві ініціативи — допомагає дітям військових, інвестує в освіту й соціальні проєкти.
"Компанія вже зараз підтримує дітей — це і оздоровлення, і допомога дітям військовослужбовців, і реконструкція Туричківської гімназії, і дошкільного закладу в Тур’я-Пасіці, і створення "Класу безпеки" для школярів. Ми відчуваємо цю підтримку на ділі", — додає Надія Девіцька, підкреслюючи: у громаді планують створити Навчальний центр для підготовки кадрів у сфері вітроенергетики.
Разом із депутатами, активними мешканцями та соціально відповідальним бізнесом громада поступово змінює своє ставлення: "Стереотипи змінюються. Ми починаємо дивитися на розвиток не як на загрозу, а як на можливість", — підсумовує очільниця громади.
