Пригода Ді та Славіка на “DI-STUDIO ART-PARTY-1”
Думки про творчий з'їзд-квартирник, в якому б представники вінницького арт-підпілля могли б віднайти синергію в думках/досвіді/планах на майбутнє збиралися ніби кульчики ртуті в єдину цільнометалеву Мету вже давно.
І ось, настав цей суботній день - 14.09.2024, котрий з точки зору езотерики називається "Уроборос" (символ котрого так полюбився укр.металістам й вони вже другий рік поспіль тулять його на арти своїх альбомів): коло замкнулося, старі схеми віджили себе й настав час підніматися на сходинку вище.
Проте, вінничанам не надто близька пунктуальність (тим паче творчим алхімікам, адже вони завжди живуть по принципу "а я нікуди й не поспішаю"), то ж розвішувати нові картини, протирати пил, заносити акустичну систему для пульта dj Sonic Slide я почав за три години "до".
То ж коли двоє з гостей прибули рівно о 17:00, я буквально гальмував Матрицю, давши їм жовту ганчірку, аби протирали в коридорі мої стерео-"Ямахи" й це дозволило виграти час на остаточні приготування!
Оскільки Олександра (одна з гостей) була родом з Херсону, то я пізнав одну східну істину, що там люди по-справжньому пунктуальні (й карають запізнювачів з відповідною суворістю східноукраїнських законів карми та вулиці - кавуном в головешку, ахах, смертельний жарт).
Тим часом підлога арт-палуби була вилизана шваброю й невдовзі гості перекочували на свіжозастелений чорним шерстяним плащем диван.
Обговорювали мої пластилінові фігурки бійців "Смертельної Битви" й на цій ностальгійній хвилі я поставив ту саму касету із всім нам рідним саундтреком '95 року в бамбусин бумбокс, люб'язно подарований Жекою роком раніше.
Але тільки-но прозвучало всім відоме "Моракомбаааа! Туц-туц-туууц, ту-ту-ту-ту-ту-тууц", як касету зажувало вперше за весь час користування цієї сірої звукової машини часу!
Зажувало смачно, дивно-бо-перекрутилося й дуже туго...
То ж в зв'язку із цим мене очікувала містерія плівкової ексгумації: шляхом викручування шурупів та намотування за допомогою граней олівця та подальшого склеювання розриву скотчем!
Подія хоч і неприємна, але вона була лиш лірикою в порівнянні з тим, ЩО увесь цей час відбувалося паралельно в сусідній кімнаті...
В якийсь момент нашого фан-комбатського спіча Славік почув, що десь дзюркоче водичка й я миттю згадав, що відерце для клініг'ових справ лишилося в умивальнику вбиральні аби наповнитися й швидше за все ображений на мене водогін незабаром перетворить "Di-StudiO" на "Титанік"!!!
Oh, Let's Mortal Kombat begin!
Наче МЧСники, ми кинулися в епіцентр смертельного фекало-комбату й подальших хв 40 сумлінно здійснювали Fecality, викручуючи мої свіжовипрані напередодні рушники для рук та обличчя - вимивали до блиску ґраалі санвузла й обговорювали виключну класність нінзі Нуб Сайбота та відмінність Sony MK Trilogy (на якій я виріс) від Sega MK3Ultimate!
Bийшовши з бою переможцями, Обрані Воїни врятували обИтелі жителів офісного центру від вбивчої сили води Sub-Zero й повернулися з почестями на арт-паті, отримали Flawless Victory - головні убори-німби з пір'я від нашого шамана-Night Wolf'а - друга-художника/напівіндіанця з Канади, Михайла та вознесли келихи золотого сидру під фанковий ґрув djSonic Slide, вкусили піцу з м'ясом Goro будучи обійняті та поціловані нашими принцесами!
Пересторогою нащадкам висвітилась над нами заповідь Старших Богів:
О, ВОЇНИ ЗЕМНОГО ЦАРСТВА!
ЗАВЖДИ ПЕРЕВІРЯЙТЕ КРАН ВОДОГОНУ ПЕРЕД ВИХОДОМ ІЗ ВАННИ ЧИ КУХНІ!
Αmεη.
Андер-Філософ. 18.08.2025
