Якщо сподобається матеріал переходьте в телеграм-канал автора - Тайм-аут. Там тексти про НБА виходять щоденно.
Всім привіт, пропоную розібратись в питанні: чому ж Дока Ріверса так гейтять за межами ліги, а в самій НБА, він так цінується? Найбільш критикований тренер знову отримав роботу, знову в контендері та знову на величезну зарплатню: 40 мільйонів на 3 роки.
Вічно дивитись можна на декілька речей, але серед них точно є вильоти команд Дока Ріверса з плей-оф. В історії НБА лише 13 разів команди вилітали, ведучи в серії 3-1, тричі це відбувалось під керівництвом Ріверса. Ще 4 рази Док вилітав, виграючи 3-2 в серії (в тому числі минулорічний виліт Філадельфії).
У нього 6 перемог та 10 поразок в сьомих матчах. 10 поразок у сьомих матчах - рекорд серед усіх тренерів в історії ліги. 17 перемог та 33 поразки в іграх, коли була можливість закрити серію. За виключенням трьох сезонів в Бостоні, Док жодного разу не проходив далі другого раунду. 111 перемог на 104 поразки у плей-оф.
Та при цьому НБА ввела його в список 15-ти найкращих тренерів в історії, він отримав приз "Найкращому тренеру" у своєму дебютному сезоні, має 1097 перемог у регулярному чемпіонаті НБА, протягом 20 років отримував контракти у контендерах і продовжує це робити.
Але пропоную почати з його діяльності до тренерської кар'єри:
ЙОГО ЗВАТИ НЕ ДОК???
Гленн Ентон Ріверс 3 роки відіграв за університет Маркетт (з 1980 до 1983 року), тренер команди Рік Маджеус дав гравцю прізвисько "Док", після того як гравець прийшов на одне з тренувань в футболці Джуліуса Ірвінга (Доктор Джей). Док - не справжнє ім'я Ріверса. До речі, 31 номер гравця вивели з обігу в університеті.
Цікаво, що Ріверс в 1982 році поїхав у складі збірної США на Чемпіонат Світу, де взяв срібло (в фіналі програли збірній радянського союзу 94:95), у фіналі набрав 24 очки та потрапив у символічну збірну турніру. І головне: став МВП чемпіонату. За це в 82-му році отримав звання Спортсмену Року за версією федерації баскетболу США.
На драфті НБА 1983 року гравця вибрала під загальним 31 піком, команда Атланта Гокс. За неї Ріверс відбігав 8 сезонів, разок поїхав на МВЗ у 1988 році (у матчі набрав 9 очок,6 асистів та 3 підбирання), зробив 4 тріпл-дабли. В другому сезоні в НБА влучив 15/36 триочкових, що дорівнює 41,7%, в третьому 0/16, в останньому вже 88/262. Еволюція триочкових у Гленна відбулась, ще до того, як це стало мейнстрімом.
Далі сезончик в Кліпперс (1991-92), потім Нью-Йорк (1992-94), в 1993 команда на чолі з Патріком Юінгом та Петом Райлі за кермом, програла в фіналі Конференції Буллз, ведучи 2-0 в серії. Закінчив кар'єру у САС (1994-96).
Загалом Ріверс був чудовим розігруючим у свій час, 864 гри в регулярці, 10.9 очка за гру + 5.7 асисти + 1.8 перехоплення + 3 підбирання. В плей-оф за 81 гру: 11.4 очки + 5.9 асисти + 3.3 підбирання + 1.5 асисти.
Можливо, ще під час кар'єри гравця у Дока з'явився цей пафос, типу я краще вас знаю, який він і переніс в тренерство.
ТРЕНЕР-ЧЕМПІОН
Камон, швидко пройдемся по тренерській кар'єрі Ріверса:
1. Почав тренерську кар'єру в Орландо в сезоні 99/00, рекорд 41-41 та звання Тренера Року. В наступні 3 роки, вилітав з командою в 1 раунді, останньго разу в сьомому матчі. В сезоні 2003-04 після старту 1-10 був звільнений та чекав роботу до наступного літа.
2. Денні Ейндж призначив Дока головним тренером Бостона у 2004 році, рекорд 45-37, виліт в першому раунді в 7 матчі. В наступні два роки невихід у плей-оф.
Звучить поганенько, але далі Чемпіонський Тренер виграв Титул, в 7 матчі розгромили принцпивого суперника - Лейкерс. 66-16 в регулярці. До слова, прийнято вважати, що з такою командою, навіть Ігор Кокошков, Титул виграв. Але це вже нюанси.
Далі вихід в Фінал 2010 року, в 7 матчі програли тим же Лейкерс. Вихід в Фінал Конференції у 2012 році, а в 2013, після поразки у першому раунді Дока звільнили.
3. Кліпперс з Крісом Полом, ДеАндре Джорданом, Блейком Гріффіном , Джей-Джей Редіком, Джамалом Кроуфордом, в свій час і з Полом Пірсом та Ленсом Стівенсоном (фотки є в телеграмі) - жодного разу не вийшла, навіть, у фінал Конференції. Пізніше додалась і команда з Каваєм та Полом Джорджем.
З 2013 до 2020 рік тренером Кліпперс був Док Ріверс.
4. З Філадельфією три вильоти в другому раунді. Після 7 матчу з Бостоном, я боявся уявити яка ж команда дасть йому конктракт.
5. Цей сезон до січня проводив у якості комантатора/експерта ESPN та будучи частим гостем на подкастах Білла Сіммонса. Без жартів, його було цікаво слухати, але втрутились Мілвокі. 40 млн на 3 роки. Губа у Дока - не дура.
ЧОМУ ДОК ПЕРЕОЦІНЕНИЙ
В цьому розділі писатиму свою думку щодо особистості Ріверса:
Почну з того, що Дока поважають в лізі, через те що він серед усіх тренерів, які протримались більше 10-15 років має найкращу ігрову кар'єру. А головне, він ще з шкільних років, тобто вже більше 40 років є дуже сильним борцем проти расизму. Писав на цю тему навіть книги, за які отримував нагороди. Варто відзначити, що не так вже й багато афро-американців мали успішні тренерські кар'єри. Це заслуговує лише на величезний респект!!!
Через це він легко взаємодіє з суперзірками (хоча з Полом Джорджем були проблеми, а з Рондо та Крісом Полом в підсумку розсварились) і багато їм дозволяє. Гравці його поважають!
Додам також, що мені здається, важко оцінювати тренерів, якщо дуже глибоко не занурюватись в їхні рішення і тд. Для багатьох людей Нік Нерс - фізрук, а для ще більшої частини фанів - топ-5 тренер НБА.
Та попри це викладу, чому вважаю його переоціненим за роки що дивлюсь за командами Дока:
- вважає себе геніальним тренером. Відстоює будь-яке своє рішення як шедевральне, звичайним людям не зрозуміти.
- вильоти в плей-оф за великим рахунком збіг обставин, травми лідерів, не пішло у Пірса, судді налажали, кожному вильоту є пояснення.
- не бажання брати на себе відповідальність за поразки. На будь-що є виправдання, тренер не винен.
- не спроможність міняти хід гри змінами. З цього й випливає проблема з 16-ма роками без чемпіонства на чолі дуже серйозних команд. Відверто не вчасні тайм-аути, нездатність щось зробити, коли гра йде не за планом.
- йому пощастило з титулом. Кажуть, що Денні Ейндж був хорошим товаришем Дока, тому його не звільнили за невиходи в ПО та довірили тренувати суперкоманду.
Основна претензія звісно через неможливість змінювати ігри по ходу. 1 титул на чолі таких команд, з такими суперзірками - це дуже мало.
Док Ріверс - тренер рівня нинішньої Атланти, який після стількох провалів не мав вже допускатись в якості головного до контендерів в НБА.
Та попри це він увійде до Залу баскетбольної слави і на пенсії буде розказувати в інтерв'ю, що він по легендарності не гірший за Поповича, Філа Джексона чи Пета Райлі.
Пишіть в коментарях чи вважаєте Ріверса переоціненим тренером.
Та підписуйтесь на телеграм-канал автора - Тайм-аут. Там щоденно виходять тексти про НБА.
