ДОСВІД
Спочатку шукав я простого рятунку,
Хотів обійти всі падіння, і втрати,
Та шлях повертав до важкої фортуни.
Здавалось, достатньо чужої поради,
Щоб швидко дістатись омріяних верхів,
Та кроки вгрузали у власних завадах.
Я бачив довкола відчинені двері,
Де інші сміялись з високої брами,
Та серце сприймало це надто відверто.
Бо кожен підйом не робив нові рамки,
Лише додавав нерозгадані межі
І сумнів ходив за моїми слідами.
Хотілось втекти від тривог і пожежі,
Сховатись в готових чужих результатах,
Де менше вагань і безпечна мережа.
Та досвід не виріс для цих атестатів,
Хотів він події, відмови й натуги,
Щоб правда лишилась не в мертвих цитатах.
Я вибрав свій шлях і щоденну потужність,
Де щастя постійно до побуту личить,
Де тіло не звикло стояти в напрузі
І справи тепер не лякають, а кличуть.
Мирослав Манюк
04.05.2026
