Платформи: Android, iOS, Switch, NES, SNES, GBC
Прайс: $6,5 (чи 0 на емулі)
Жанр: JRPG
Час: 15-30 годин
Оцінка: 6-7/10 (10/10 для мене)
Продовжую серію оглядів на мою найулюбленішу серію RPG – Dragon Quest. І цього разу розберу другу частину. Це дуже дивна і цікава гра, бо вона в рази більша, крутіша, цікавіша і більш комплексна ніж Dragon Quest I, але все ще має величезні проблеми і не дотягує до якості і крутизни Dragon Quest III, яку вже можна вважати core-грою франшизи.
Ну що ж, хапаємо меча, магію, двох родичів і йдемо мочити велике зло і дивитись на шляху, що гарного і що поганого в Dragon Quest II.
Версії і складність
…іііііі почнемо з версій. Бо це дуже важливо. Найбільш доступних і популярних 4:
Оригінал на NES — дуже застарілий графон, дуже імбалансна складність, тони ґрінду, краще не грати. Лише для самих ярих ретроградів і мазохістів.
Ремейк на SNES — більш збалансована ніж оригінал, але все ще складна. Більш приємний графон але з оригінальним стилем. Найкраща версія. Але треба буде помучитись з емулятором і накатити патч на англійську мову (бо оригінал тіки японський).
Графон SNES версї Ремейк на мобілочки — набагато легша, арстайл спаплюжений, дуже доступна.
Ремейк на Switch — по суті, версія з мобілочки.
Що обрати? Як на мене — версія зі SNES найкраща. Вона не така кончена в плані ґрінду, балансу і застаріла як оригінал, але в той же час не така легка та стрьомна з візуальної точки зору як версія на мобілки та свіч. Тож складність буде напряму залежати від версії. Ну а далі — вибір за вами.
Сюжет та світ
Через 100 років після подій першого Dragon Quest в світі з’являється Злий чаклун Харгон. Він нападає на замок нашого головного героя, принца, і тепер ми повинні знайти його, дати йому пезди та зупинити його злі плани.
Наш ГГ – це не просто челік. Це нащадок того самого Ердріку з Dragon Quest I. І таких нащадків – ще двоє. Тож спочатку ми подорожуємо світом щоб знайти своїх родичів, а потім вже втрьох ідемо мочити Харгона.
Сюжет доволі простецький, але світ – дуже чарівний і казковий. Це справжня подорож і пригода по величезному світу, де ми будемо рятувати людей від лиха, шукати чарівні артефакти та розгадувати всілякі загадки. Ну а також качатися і ґріндити :)
Графон і саунд
Арстайл від Торіями і саунд від Сугіями. Класика. Все те, що робить Dragon Quest — Драгонквестом. Навіть піксельні дизайни чарівні а музичка епічна і красива в чіптьюні і в NES-версії.
В сучасних версіях на мобілочку і сича, як на мене, артстайл дещоспаплюжили та погіршили. А от музло зробили краще — тепер це повноцінні оркестральні композиції, як в сучасних іграх.
Ґеймплей
Це прям класична-класична JRPG. Яка, доречі, вийшла за рік до Final Fantasy 1. Сюжет лінійний, рандом енкаунтерів багато, бійки не завжди цікаві. Сайдконтенту, супербоссів, сайдквестів і інших приколів тут ще нема. Хоча є декілька секретів, які фіг знайдеш.
Але навіть така стара гра при всій своїй лінійності дещо дивує. І не всім це сподобається, а хтось навпаки — буде в повному захваті.
Бійки і прокачка
Почнемо з бійок і прокачки, бо тут особливо нема про що розповідати. Зустрічаємо рендом енкаунтерів, перемагаємо, отримуємо експу, качаємо левел. Купуємо в магазах за гроші чи знаходимо в скриньках різний еквіп, надягаємо – лупцюємо сильніше.
Тут ще нема якись модних комплексних механік. Стати розподіляються самі, герої вчать нові скіли по досягненню нового левелу. Все базово і просто.
При цьому у коджного героя своя роль. ГГ – «воїн», що сильно лупцює, доволі танковий але магію не кастує. Другий принц – «червоний маг», що може і магію слабеньку кастонути і трошки мечем порубати. Принцеса – «маг», що хілить, та кастує сильну і круту магію, але здихає легко та лупцює слабко. Кожен персонаж може надягати лише певний еквіп. Класи міняти не можемо, граємо з тим, що маємо.
Самі бійки – покрокові. Навідміну від першої частини у нас тут вже ціла паті, і ворогів теж більше ніж 1. Обираємо атаки чи скіли, б’ємо ворогів. Потім вони нас. І так до перемоги. Є боси, вони сільніші, але механіка все та ж.
В залежності від версії бійки будуть або легкі (свіч), або пездець складні (NES) і від цього буде залежати кількість ґрінду. SNES-версія, як на мене – сама збалансована. Бо тут і доволі складно, і поґріндити трошки доведеться, але в цілому складність на гарному рівні (ну і на емулі можна прискорити ґрінд).
Експлорейшн
А отут вже починається найцікавіше. Хоча гра лінійна і сайдконтенту тут нема, експлорінгу тут по самі помідори.
По-перше, NPC тут не просто так. Вони часто дають нам цінні підказки про те, де нам знайти той чи інший квестовий ітем, або куди йти далі, або натякнуть на наступну точку інтересу.
По-друге, починається гра досить легко. Йдемо туди, йдемо сюди, знаходимо нових патімемберів, допомагаємо їм та приєднуємо до паті, вірішуємо загадки та спокійнесенько просуваємося по грі.
Аж до того моменту, поки не отримуємо корабель (а це десь 1/4 гри). І починається справжня пригода. На кораблі ми можемо дослідити ВСЮ мапу світу. Перед нами величезний опенворлд. Ми можемо плисти куди хочемо і робити що хочемо. Але гра лінійна. І нам треба виконувати мейнквест і знаходити артефакти, які відкриють нам доступ до злого чаклуна.
Тож те що буде далі кожен буди сприймати по різному. Хтось буде в захваті від пригоди, буде тикатись по всім кутам світу та шукати підказки куди йти далі, повертатись в ті самі місця, блукати по мапі і дуже радіти, просуваючись далі і розгадавши загадку. А хтось ахуїє від такого експлорінгу, не буде розуміти що робити і дуже швидко почне обурюватись та дивитись гайди.
І нагадую, що це ті часи, коли в нас нема жодного квестлогу, журналу, маркерів чи ще чогось. Ми 1 на 1 з грою (чи з гайдами). А ще на кожному кроці в нас рандом енкаунтери.
Як на мене – саме цей опенворлд і пригода робить Dragon Quest II просто неймовірною грою. Вся гра, сама її сутність – це експлорінг, це величезна пригода де ти не знаєш, що робити далі і шукаєш шлях, досліджуючи світ. Гра не веде тебе «за ручку» від завдання до завдання, а кидає тебе напризволяще. І це – круто.
Вердикт
Достойний нащадок Dragon Quest I і дуже крута класична JRPG. Справжній дух пригоди і атмосфера казки. Але навіть кежулам, що будуть грати в Свіч-версію, буде важко переносити велику кількість рандом енкаунтерів і складну відкриту структуру світу, де легко можна заблукати і годинами нарізати кола не розуміючи, що треба робити (або підглянути в гайд).
Тож хоча для мене це 10/10, реалістично в наш час це гра на 6-7/10, яка сподобається лише справжнім фанатам JRPG. Грати тіки якщо хочете прям класики і дуже обожнюєте JRPG.
