“А тепер настав час поговорити про Олександра #Дворкіна і про його роль у тих процесах, які без перебільшення можна назвати співучастю в геноциді українського народу. Тема непроста. Вперше її було піднято минулого року в документальному фільмі «Вплив» («The Impact» на ресурсі https://actfiles.org/ ). Сьогодні ж я хотів б продовжити цю розмову, висвітлити її ширше, глибше і, головне, в контексті справи Ірини #Кременовська. Щоб було зрозуміліше, з ким ми маємо справу і яку роль #Дворкін відіграє в системі, що десятиліттями вела підривну роботу проти України.”
Детально у відео:
26 серія: Агенти РАЦИРСу в Україні на каналі Влад Невский
https://www.youtube.com/watch?v=ncvIRm2lCeQ
“Після раптового вторгнення росії в Україну багато хто досі не може зрозуміти, що ж трапилося з російським суспільством, які такі масштабні психологічні маніпуляції та експерименти було проведено над свідомістю мас, щоб люди з упевненістю й одержимістю зважилися на крайній крок, на війну проти братського народу? Минуло вже чотири роки війни, роки поразок і величезних втрат. Але, незважаючи на це, мільйони росіян продовжують вірити в якісь незбагненні, недосяжні ілюзії і не зупиняються в прагненні захопити те, що їм не належить. Сотні тисяч загиблих, десятки міст, сте́рті з лиця́ землі́. Для мільйонів людей лютневий ранок назавжди став початком трагедії, їхнє життя змінилося безповоротно, для багатьох перетворилося на жахіття.
«Результат пропаганди», скажуть? Це зрозуміло. Але якої пропаганди? Конкретно, точніше — з чого або з кого все починалося? Які вкладки або зерна закладалися? «З телевізійної, — скажуть, — масмедіа». Добре, згодна. Але що передувало? Точніше. Ідеологія «руського міра» від Ільїна, Дугіна, Суркова, Гундяєва до Соловйова — теж зрозуміло. О'кей. І на цьому багато хто може “підвиснути”.
Сьогодні я хотів би показати вам ще один пласт, менш помітний, але не менш очевидний і значущий. Це прихована маніпулятивна система впливу на суспільну свідомість. І почнемо, мабуть, із теоретичної бази. Я говорю про документальний фільм «The Impact» («Вплив»). Цей фільм допоміг багатьом поглянути на те, що відбувається, під іншим кутом і багато що зрозуміти. Як ви, напевно, пам'ятаєте, у фільмі наводилася типова схема антикультових терористів.
Фрагмент фільму «Вплив»:
ЗЛОЧИННА СХЕМА АНТИКУЛЬТОВИХ ТЕРОРИСТІВ
Отже підсумуємо. Типова схема терористичних дій антикультового руху щодо певної небажаної групи має універсальні, конкретно вивірені кроки і починається з навішування ярлика «культ» або «секта», продовжується стигматизацією групи в громадській думці, сфабрикованими звинуваченнями та кримінальними справами і завершується дискримінацією представників цільової групи, переслідуваннями, застосуванням фізичного насильства, зокрема з летальним результатом.
Фрагмент фільму «Вплив»:
Згідно цієї моделі, антикультові терористи здатні переслідувати абсолютно будь-яку групу людей, релігійну чи світську, неважливо. Найголовніше тут — це етапи навішування тавра та ініціювання медійної кампанії з дискредитації жертви в ЗМІ. Якщо це вдалося здійснити, то реалізація решти етапів — це лише питання часу.
Все завжди починається з дегуманізації.
Фрагмент фільму «Вплив»:
Дегуманізація потрібна, щоб виправдати майбутні злочини, приспати совість і критичність сприйняття у населення.
Дегуманізація — це обробка суспільства для прийняття майбутніх злочинів і співучасті в них.
ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ
на скрині Олекснадр #Дворкін - головний ідеолог РАЦИРС
А тепер звернемося до історії. З початку 90-х (дев’яностих) років минулого століття в росії активно формувалася система антикультової риторики, нібито спрямована на боротьбу з тоталітарними сектами. На практиці ж вона стала зручним механізмом для придушення інакомислення, контролю над релігійною сферою і створення образу ворога. Центральну роль у цій системі відіграли Олександр Дворкін і заснований ним за підтримки рпц московського патріархату Антикультовий центр Іринея Ліонського, згодом РАЦИРС (Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект).
З перших років свого існування, з 1993 (тисяча дев’ятсот дев’яносто третього) року, цей центр не обмежувався лише релігійною тематикою. Їхня діяльність вирізнялася методами створення моральної паніки, ксенофобії, стигматизації та навішування ярликів — від психозалежності до ворожих тоталітарних культів.
Схожа мова нетерпимості формувала в суспільній свідомості страх і неприязнь до всього нестандартного, незалежного, неканонічного зовні не лише у релігії, а й культурі, політиці та ідеології. Дворкін відкрито відмовляв усім неправославним у праві на існування, називаючи їх «сектами», «заразою», «раковими клітинами», «пухлиною», «чумою» і «загрозою державі».
З 2014 (дві тисячі чотирнадцятого) року риторика сектантства почала активно застосовуватися і щодо України. У прокремлівських медіа Українську державу, її владу, армію і навіть суспільство почали визначатися як «тоталітарна секта», «секта Майдану», «сатаністів», «зомбі». Загалом, лексика, взята буквально з арсеналу Олександра Дворкіна. Напрацьовані Дворкіним методики дискредитації сект стали інструментом державної інформаційної війни.
До речі: #Кременовська діє за стандартною схемою РАЦИРС: спочатку вішає ярлик "секта", потім фабрикує звинувачення, потім вимагає кримінальних справ. І все це веде до насильства. Це підготовка до терору.
Саме через цю антисектантську кальку здійснювалася початкова дегуманізація й українців. Спочатку на них звели наклеп, позбавили індивідуальності: якщо секта — отже, немає самостійної волі, отже, керовані зовнішнім, Заходом.
Потім позбавили прав — із сектантами потрібно і можна боротися, відібрати у них майно, нерухомість, територію, а потім вже позбавити людської подоби. “Сектанти, сатаністи, людожери, канібали” тощо. Мало кому відомо, що ця методика має історичні паралелі. У 1930-х (тисяча дев’ятсот тридцятих) роках у нацистській Німеччині почалися масові кампанії проти сект і таємних товариств. Тоді під керівництвом Вальтера Кюннета (у нього був свій Апологетичний центр) ці кампанії передували початку збройного вторгнення фашистської Німеччини на територію Радянського Союзу 1941 (тисяча дев’ятсот сорок першого) року, розв'язання Другої світової війни.
Мета антикультових кампаній полягала в тому, щоб викорінити інакомислення, ідеологічно згуртувати націю, нав'язати зовнішнього ворога і легітимізувати майбутню агресію.
А зараз порівняйте — те саме відбувалося в росії з 1993 (тисяча дев’ятсот тридцять третього) по 2022 (дві тисячі двадцять другий) рік. Під виглядом боротьби із сектами влада системно почала вичищати альтернативні голоси, викорінила небажаних, зміцнила залежність суспільства від релігії і вибудувала централізовану ідеологію. Як у нацистській Німеччині за Кюннета, так і в сучасній росії за Дворкіна формувалися списки небезпечних сект, чорні списки. Як Кюннет співпрацював із гестапо, так і Дворкін співпрацював із фсб.
Кейс #Кременовська - агентка фсб, борчиня із “сектами” в Україні
В Україні #РАЦИРС особливо активно працює через проросійські медіа, релігійні організації та громадські рухи, намагаючись впливати на громадську думку та дискредитувати політичних, громадських і релігійних лідерів, які виступають за незалежність від росії. Важливим аспектом цієї діяльності є використання медіа, як основного каналу для трансляції російських наративів.
Одним із прикладів діяльності РАЦИРС в Україні є Центр економіко-правових досліджень (ЦЕПД), який був заснований широко відомими догхантерами Іриною #Кременовською та Олексієм #Святогором у 2017 році. Цей центр активно поширює дезінформацію, підриваючи демократичні процеси в Україні. Через ресурси, такі як «Вільне слово», ЦЕПД публікує матеріали, що дискредитують релігійні групи з Європи та США, та активно підтримує проросійські наративи, що сприяють подальшій ескалації напруженості в Україні.
на скрині : Засновники ЦЕПД Ірина Кременовська та Олексій Святогор.
Зокрема, Дворкін та його колеги активно пропагують ідеї про те, що «неконтрольовані» релігійніта громадські організації є загрозою для політичної стабільності, що дає кремлю підстави втручатися у внутрішні справи інших країн під виглядом «боротьби з деструктивними сектами».
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах.
У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
