TL;DR: Ірина Кременовська — це не просто журналістка. Вона — гвинтик у багаторічній інформаційній операції Кремля, мета якої — розхитати українське суспільство, підірвати демократичні цінності та нав’язати тоталітарні моделі управління, виплекані в Росії.
Скажіть відверто: скільки ще ми дозволятимемо агентам ФСБ у нашій країні нав’язувати українцям кремлівські наративи?
Мова — про нову статтю Ірини Кременовської, де вона цинічно говорить про «інформаційне насильство». Іронія в тому, що все, що вона описує, — це її ж власні методи, які вона багато років практикує, діючи за сценаріями ідеолога антикультової мережі РФ — Олександра Дворкіна.
У травні цього року під час міжнародного форуму у Вашингтоні, присвяченого захисту релігійних свобод, Кременовську прямо назвали агенткою ФСБ та РАЦИРС.
РАЦИРС — це не просто чергова організація. Це структура, офіційно визначена на міжнародному рівні як інструмент ФСБ, призначений для гібридних інформаційних атак та підриву демократії зсередини.
Керівник цієї мережі — Олександр Дворкін, який роками вибудовував ідеологію дегуманізації. Саме він зробив слово «секта» зброєю, створив концепт «тоталітарної секти» й легітимізував через це зачистку свободи совісті в Росії.
Після його кампаній там ухвалили низку законів, які фактично позбавили мільйони людей релігійних і громадянських прав.
Сьогодні РПЦ — це не просто церква, а інструмент пропаганди та війни, який працює пліч-о-пліч із Кремлем. Закони про «екстремізм» тепер б’ють не лише по релігійних громадах, а по ЗМІ, організаціях, активістах та простих громадянах.
❗ Саме через цю структуру — РАЦИРС — російські спецслужби повільно, але системно проникають у інші країни, готуючи підґрунтя для впливу.
В Україну ця гібридна операція прийшла ще у 2000-х. У 2003 році у Вінниці Дворкін вже проводив конференції, просуваючи ідею створення осередків РАЦИРС на державному рівні.
Його стратегічна мета — переписати демократичне законодавство України під тоталітарні стандарти Кремля.
Україна довго цьому опиралася. Але після початку війни у 2014 році риторика різко змінилася — вся країна раптом була оголошена «сектантською державою». Кремль почав легітимізувати свою агресію через наратив про боротьбу з вигаданим «укронацизмом».
Ірина Кременовська стала одним з голосів цієї кампанії, просуваючи через проросійських депутатів антикультові закони за зразком російських.
Серед її союзників — Лук’янов, колишній депутат від «Партії регіонів», що співпрацював з окупантами та передавав ФСБ доступ до українських мереж.
Та Рибаков, який голосував за диктаторські закони і мав тісні зв’язки з Московським патріархатом.
Обидва діяли в інтересах Кремля. А Кременовська допомагала їм підривати українську демократію зсередини.
📊 Для розуміння масштабу: індекс демократії України — 51 зі 100, у Росії — 12 зі 100, а на окупованих територіях — –1 зі 100.
Саме туди — у безправ’я та тоталітаризм — і намагаються нас затягнути кремлівські структури руками «внутрішніх агентів».
Але законодавчими спробами справа не обмежилася. Кременовська розгорнула брудну кампанію проти українських релігієзнавців — людей, які послідовно захищають свободу совісті.
Одним із головних об’єктів її нападок став Віктор Єленський, голова Державної служби з етнополітики. Вона безпідставно звинувачувала його у «лобіюванні сект», намагаючись дискредитувати фахівця, який роками захищає права українців.
🤬 Особливу лють Кременовська та її соратник Олексій Святогор спрямували проти зоозахисників. Вони публічно називали їх «зоосектами» та «зоошизою», поширювали персональні дані людей, які просто захищали тварин від знущань.
Їхня тактика — дегуманізація, перетворення активістів на «ворогів народу», щоби легітимізувати власне насилля.
А тепер — іронія. У своїй останній статті Кременовська виставляє себе жертвою, скаржиться на «інформаційні атаки», які насправді є реакцією суспільства на її власну діяльність.
Це типовий прийом ФСБ — «дзеркальне відображення звинувачень». Коли злочинець звинувачує жертву у тому, що зробив сам.
📡 І це не локальна історія. Її риторика синхронізована з іншими агентами РАЦИРС: у Чехії (Якуб Яхл) та Італії (Луїджі Корвальо).
Корвальо — близький друг Дворкіна, який зараз через депутатів намагається впливати на законодавство Італії. Вони діють за одним сценарієм, розраховуючи, що суспільство не помітить їхніх маніпуляцій.
Але вони прорахувалися — їх бачать і про них уже говорить увесь світ.
Агенти Кремля в Україні, зокрема Кременовська, — це не журналісти. Це складова системної спецоперації, мета якої — послабити державу зсередини, зруйнувати свободу слова, совісті й демократію.
