Під маскою гуманізму ховалася система насильства, страху і фінансового обману. Що насправді відбувалося в африканських проєктах чеського антикультиста — і чому його тепер називають «білим шахраєм»?
📌 Ця стаття створена на основі відеорозслідування, проведеного групою незалежних волонтерів. Упродовж 14 днів вони перебували на місці подій у Танзанії та зібрали численні свідчення жахливих і нелюдських злочинів проти дітей, скоєних антикультистом Якубом Яхлом. Переглянувши це відео, я не змогла залишитися байдужою і вирішила донести ці факти до широкої аудиторії.
🎥 Посилання на відеорозслідування
Обличчя рятівника
Проєкт Nature and Skills, започаткований у Танзанії чеським активістом Якубом Яхлом, на перший погляд здавався зразковим: допомога дітям, просвітницька робота, боротьба з «сектами». Він позиціонував себе як гуманіст, борець за свободу та права дітей.
Але за цим фасадом - зламані долі, страх, сльози і тиша. Журналістське розслідування, засноване на десятках інтерв’ю та внутрішній документації, малює іншу картину: організована система насильства, маніпуляцій і присвоєння коштів під прикриттям благодійності.
Свідки: діти, які пережили сексуальне насильство
«Він казав, що врятував мене. Що я йому винен. А потім змушував мовчати…»
Журналістське розслідування виявило десятки свідчень неповнолітніх, які стали жертвами сексуальних домагань і насильства з боку Якуба Яхла — людини, якій довіряли найдорожче: безпеку та добробут дітей.
Підлітки, що жили в центрі, описують однаковий сценарій. Спочатку — довіра, допомога, слова про «порятунок». Потім — ізоляція, зачинені двері, дотики, від яких хотілося втекти.
«Він торкався мене. Казав, що це нормально. Що я не маю скаржитися, бо без нього був би на вулиці», — розповідає 14-річний хлопчик.
Деякі діти повідомляють, що Яхл зловживав своєю владою: шантажував, залякував виселенням чи позбавленням їжі. Кілька підлітків стверджують, що пережили спроби зґвалтування. Одна з дівчаток описала, як після відмови зазнала фізичного покарання та тижнів ізоляції.
«Він приходив до мене вночі. Я вдавала, що сплю, але він усе одно торкався. Я боялася дихати. Якби я закричала — він міг мене вигнати», — каже колишня вихованка центру.
Деякі жертви згадують, що після контактів із Яхлом відчували сильну слабкість і дезорієнтацію. Є підозри, що дітям могли вводити заспокійливі чи інші препарати, хоча достовірно це підтвердити поки що неможливо.
Шокуючі свідчення дітей підтверджують і дорослі: колишні працівники центру згадують про відеозаписи, на яких зафіксовано епізоди, що не залишають сумнівів у природі подій. Проте більшість таких матеріалів зникли разом із Яхлом, який покинув країну одразу після появи перших звинувачень.
«Ми чули, як він кричить на дітей. Але справжнього масштабу ніхто не уявляв. Бо діти мовчали. Їм навіяли, що ніхто їм не повірить», — розповідає один із волонтерів.
Мільйони — на фото, не на допомогу
У Європі Якуб Яхл активно просував проєкти «допомоги дітям в Африці» через соцмережі, вебсайти та благодійні заходи. Відео, де босоногі діти благали про підтримку, викликали бурхливу реакцію й спонукали людей відкривати гаманці.
Та, за словами колишніх працівників, значна частина цих сцен була постановкою. Дітям давали заготовлені фрази, спеціально створювали умови скрути і страху.
«Він просив казати: “Ми голодуємо, допоможіть нам”. Потім відправляв відео до Європи. А куди йшли гроші — ніхто не знав», — розповідає колишній викладач центру.
Пожертви надходили з Чехії, Німеччини, Нідерландів. Проте жодної прозорої звітності не було. За свідченнями очевидців, кошти контролював виключно Яхл. На місцеві потреби витрачалася мізерна частка.
«Усе тримав при собі. Навіть олівці ми купували за власні гроші. Ми питали, де кошти — він сердився й мовчав», — згадує місцева вчителька.
Контроль через страх
Система, вибудувана Яхлом, трималася не лише на грошах і маніпуляціях, а й на страху. Діти боялися скаржитися батькам. Персонал — втратити роботу. Місцеві родини — залишитися без гуманітарної допомоги.
«Він був наче вождь. Обіцяв допомогу, а потім контролював усе. Якщо хтось намагався заперечити — починалися погрози», — розповідає місцевий волонтер.
Вчителі у школах помічали, як діти ставали замкненими, дратівливими, у декого почалися панічні атаки. Згодом дедалі більше батьків почали ставити запитання. Деякі забирали дітей, але боялися говорити відкрито.
«Він знав, як пригнічувати людей. І робив це майстерно», — каже один із свідків.
Реакція влади та міжнародний резонанс
Після оприлюднення перших матеріалів, зібраних волонтерами, влада Танзанії розпочала перевірку. Кілька постраждалих дітей дали офіційні свідчення.
Якуб Яхл тим часом покинув країну й заперечує всі звинувачення. Він публічно погрожує авторам фільму судовими позовами та заявляє про «наклеп».
Утім, міжнародні організації із захисту прав дітей уже долучилися до розслідування. Європейські журналісти та правозахисники почали збирати докази. Історія набирає обертів у міжнародній пресі.
Це не просто одна людина
Випадок Якуба Яхла — не поодинокий. Це частина системної проблеми: відсутність контролю над діяльністю іноземних місій і НКО у вразливих регіонах.
Історія Якуба Яхла — це попередження. Про те, що за красивими й зворушливими фото та промовами про «допомогу дітям» може ховатися справжній жах, насильство й збочення.
Діти, особливо в країнах із обмеженими ресурсами, потребують не лише їжі та освіти. Вони потребують захисту. Від тих, хто використовує їхню вразливість заради особистої вигоди та влади.
🛑 Правда виходить назовні. І це — лише початок.
