Написано для Телеграм-каналу “ДСВ Українською”
Коли Німеччина почала втрачати ініціативу, Герінг та інші вищі чини стали усвідомлювати неминучість стратегічних бомбардувань з боку Союзників, тому замислилися над протиповітряною обороною великих міст. Одночасно з цим, всі розуміли, що однієї винищувальної авіації недостатньо, а через забудову німецьких міст, яка була досить щільною, на землі не можна було розмістити ні радари, ні гармати, таким чином, щоб вони були достатньо ефективними.
З вище наведених причин, німці вирішили "Підняти" засоби ППО над рештою міста, і була прийнята концепція "Зенітної вежі", яка німецькою звучить як "Flakturm" (Flak - абревіатура, що означає зенітну гармату, Turm - вежа). Всього було 2 типа таких веж:
1) G-вежі, або бойові вежі. На таких розміщувалися зенітні гармати різних калібрів, починаючи від зчетверенних 20-мм зенітних установок, закінчуючи 128-мм зенітками, та їх спареним варіантом.
2) L-вежі, виконували функції координації вогню. Наверху такої вежі встановлювалися далекоміри, та пошукові радари FuSE 65 "Würzburg-Riese", та радарами наведення FuMG 39T "Würzburg", а озброєння було значно бідніше, ніж у G-веж, і частіше за все було представлено лише 4-ма зчетверенними 20-мм установками.
"Флактурми" не стояли на місці, і з часом почали мінятися, розділившись на 3 покоління.
1 покоління:
G-вежі першого покоління являли з себе щось схоже на замок, на вершині якого розміщалися 4 башти, поряд з кожною з яких було ще по 2 майданчики для установки зброї.
L-вежі являли з себе високу конструкцію прямокутної форми, зверху якого був великий майданчик для розміщення локаторів, а також 4 виступи для зенітної артилерії.
2 покоління:
G-вежі претерпіли перших змін, башти стали розташовуватися ближче до центру, а виступи перетворилися на один великий майданчик.
L-вежі в 2 поколінні набули куди менших змін. В першу чергу, вони стали вище, але вужче, що дало кращу видимість для радарів. Також в конструкцію L-веж був внесений підвал-бомбосховище для мирних жителів.
3 покоління:
G-вежі 3-го покоління отримали повністю нову форму. Вони набули форми башти, наче в замках епохи середньовіччя, з розміщенням по колу майданчиків з зенітним озброєнням. На третій фотографію зображено G-вежу 3-го покоління в Австрії.
L-вежі сильно не змінились, основним внеском в їх конструкцію стала зміна розташування для майданчиків з зенітним озброєнням, інші ж зміни достатньо дрібні, щоб ми могли про них навіть не згадувати.
Коли Німеччина була все ближче до поразки, у бій кидали все, що могло стріляти, та створювати хоч якісь пооблеми для ворога. Таким чином під час боїв за Берлін, в хід пішли і “Флактурми”. З веж знімали зенітні гармати, і спускали донизу, де часто ховали всередину самих “Флактурмів” таким чином, щоб їх було погано видно з вулиці.
Берлінські флактурми стали великою проблемою для наступаючих сил РСЧА, оскільки мали добре укріплення, та навіть в умовах повного оточення продовжували бій, іноді завдаючи великих втрат. А вже після остаточної перемоги над Німеччиною, Берлін був поділений на зони впливу, а всі флактурми в місті були знесені, щоб запобігти їх повторного використання в військових цілях колишніми союзниками.
