Виробництво та очікування: Європейська відповідь Джорджу Лукасу
Студія: Universal Pictures (США) / Starling Films (виробництво Діно Де Лаурентіса).
Очікування:
Амбіції були космічних масштабів. Легендарний італійський продюсер Діно Де Лаурентіс (який раніше випустив «Кінг-Конга» 1976 року) хотів свій власний шматок пирога «Зоряних війн».
Іронія долі: Джордж Лукас спочатку хотів екранізувати саме комікси про Флеша Гордона, але не зміг купити права у Де Лаурентіса. Тому Лукас пішов і створив «Зоряні війни». Тепер Де Лаурентіс намагався наздогнати Лукаса, використовуючи оригінальне джерело.
Ставка: Це мав бути головний різдвяний блокбастер, який поєднає екшн, сексуальність та візуальну розкіш. Очікувалися збори рівня $100+ мільйонів.
Кінг-Конг 1976 - минулий великий блокбастер Діно Де Лаурентіса
Бюджет та Касові збори (з перерахунком на сьогодні)
Це був дуже дорогий проект. Декорації та костюми були неймовірно пишними (в стилі італійської опери), що з'їло бюджет.
Бюджет:
1980 рік: За різними оцінками від $20 до $27 мільйонів (іноді називають цифру 35 млн з маркетингом). Візьмемо середнє — 35 млн з маркетингом.
Сьогодні (еквівалент): ~$76-80 мільйонів.
Касові збори (Домашній прокат США):
1980 рік: $27,107,960.
Сьогодні (еквівалент): ~$103 мільйони.
Чи виправдались очікування?
У США це був гучний провал (flop).
Збори ледве покрили виробничий бюджет, не кажучи вже про рекламу та частку кінотеатрів. У той час як у Великій Британії фільм став хітом, американська публіка не зрозуміла специфічного гумору та "кемпового" стилю, віддавши перевагу більш серйозній «Імперії».
Реліз та Конкуренція: Жертва "Різдвяної бійні"
Дата релізу: 5 грудня 1980 року.
Конкуренти:
«Флеш Гордон» вийшов у найгірший можливий час. Грудень 1980 року був перенасичений хітами:
«Попай» (Popeye): Вийшов майже одночасно. Обидва фільми були екранізаціями коміксів, і «Попай» (попри критику) зібрав удвічі більше ($49 млн).
«Супермен 2»: У міжнародному прокаті (в Європі) він вийшов наприкінці 1980-го, що створило пряму конкуренцію серед супергероїв.
«З дев'ятої до п'ятої» та «Буйні»: Комедії, які домінували в прокаті, не залишивши шансів дивній фантастиці.
Головні особи та їхній статус
1. Сем Дж. Джонс (Флеш Гордон):
Статус: Повний ноунейм. Колишній морський піхотинець і модель журналу Playgirl. Його обрали за зовнішність, а не за акторський талант.
Катастрофа: Джонс посварився з продюсером Де Лаурентісом ще до прем'єри (через невиплату грошей). Він відмовився брати участь у промо-турі і навіть не озвучив значну частину своїх діалогів у фінальній версії (його дублював інший актор). Це вбило його кар'єру в Голлівуді на 30 років.
2. Діно Де Лаурентіс (Продюсер):
Він контролював усе. Його бачення було специфічним: він хотів зробити фільм смішним і сексуальним, тоді як режисер хотів зробити його серйозним. Перемогло бачення Діно, що й призвело до провалу в США, де чекали на "серйозну фантастику".
3. Queen (Композитори):
Вплив: Це був перший випадок, коли рок-група такого масштабу написала повний саундтрек до фільму.
Результат: Музика стала популярнішою за сам фільм. Тема "Flash! A-ah!" стала світовим хітом. Саме саундтрек Queen значною мірою врятував фільм від забуття.
4. Макс фон Сюдов (Імператор Мінг):
Статус: Легенда серйозного кіно (фільми Бергмана, «Той, що виганяє диявола»).
Роль: Його участь надала фільму ваги. Він грав лиходія з абсолютною серйозністю серед кольорового абсурду, що створило чудовий контраст.
5. Тімоті Далтон (Принц Барін):
Майбутній Джеймс Бонд. Роль у «Флеші Гордоні» показала продюсерам "Бондіани", що Далтон вміє поводитися зі зброєю, битися і виглядати як герой екшену.
Контекст, Стиль та Культурний слід
1. Естетика "Кемп" (Camp):
Фільм виглядає як яскрава, дорога, кислотна вечірка. Декорації Даніло Донаті були свідомо театральними. Червоне небо, золоті палаци, обтягуючі костюми.
У 1980 році американці сміялися з фільму, вважаючи його погано зробленим.
Сьогодні глядачі сміються разом з фільмом, розуміючи, що цей стиль був навмисним. Це шедевр кітчу.
2. Вплив на "Третій зайвий" (Ted):
Фільм отримав друге життя у 2012 році завдяки комедії Сета Макфарлейна «Третій зайвий» (Ted). Головні герої фанатіють від «Флеша Гордона», а Сем Дж. Джонс грає самого себе. Це повернуло актора і фільм у поп-культурний мейнстрім і різко підняло продажі на Blu-ray.
3. Технології:
На відміну від «Зоряних війн», які використовували передові комп'ютерні технології (motion control), «Флеш Гордон» використовував старомодні оптичні ефекти та яскраві задники. Це додало фільму "казкового", нереалістичного вигляду.
4. Спадщина:
Фільм став улюбленим серед дизайнерів одягу та художників. Його візуальний стиль вплинув на фільм «Тор: Раґнарок» (Тайка Вайтіті визнавав натхнення «Флешем Гордоном» у кольоровій гамі та музиці).
«Флеш Гордон» — це фінансова помилка Universal. Вони неправильно оцінили ринок, запропонувавши публіці "космічну дискотеку" замість "космічної опери". Але з точки зору довгострокового брендингу, завдяки музиці Queen та унікальному візуальному стилю, фільм залишився в історії набагато яскравіше, ніж багато його успішних конкурентів того року.
