До кінця 2024 року глобальний ринок гейміфікації зросте до $15,4 млрд, а в 2029-му становитиме майже $49 млрд. Беручи до уваги таку стрімку позитивну динаміку, давайте розібратися, що таке гейміфікація, для чого використовується у бізнесі та яких трендів варто дотримуватися, аби покращувати показники компанії.
Приєднуйтесь до нашої Безкоштовної Школи Бізнесу в Telegram.
Що таке гейміфікація
Гейміфікація — це використання ігрового дизайну і механік в неігровому середовищі. Наприклад, у бізнесі гейміфікацією можуть бути:
квізи
вікторини
челенджи
змагання
рейтинги
заохочення
нагороди тощо
Їхня мета — підвищити рівень мотивації та залученості користувачів й досягати конкретних цілей. Важливо зазначити, що гейміфікація — це не лише розваги та ігри, це стратегічний інструмент, який при правильному застосуванні може призвести до реальних бізнес-результатів.
Гейміфікація застосовується у ритейлі, освіті, банківській, IT-сферах та інших.
Вона може бути орієнтована як на клієнтів, так і на співробітників компанії, аби підсилювати корпоративну культуру. Наприклад, 90% працівників кажуть, що гейміфікація робить їх більш продуктивними на роботі.
Приклади ігрових механік у різних напрямках бізнесу
Ось кілька галузей, де можна застосовувати ігрові механіки:
Ритейл
У додатку «Сільпо» є «Колесо фортуни», покрутивши яке можна отримати бонуси на покупки у магазині, а на кожному чеку є передбачення для покупців.
Varus запустив акцію з колекційними картками та елементами доповненої реальності Uнайти. Можна було зібрати колекцію карток з супергероями, «оживляти» їх у додатку та боротися з ворогами. Також ця ініціатива допомогла зібрати 2 млн грн на розмінування України.
Компанія Nike пропонує Nike Run Club. У додатку можна змагатися з друзями або бігати одному. Застосунок містить щотижневі завдання, персоналізовані цілі, унікальні «Досягнення», таблиці лідерів, віртуальні оцінки тощо.
Фінанси
Для своїх клієнтів monobank запустив гру, в якій потрібно одягнути символ банку — кота. Для цього необхідно виконувати різні завдання, отримувати нагороди та предмети одягу. Наприклад, щоб отримати капелюх Капітана Джека Горобця, варто зробити 25 оплат карткою monobank закордоном, а щоб вдягнути кота у костюм Спайдермена — 10 раз розрахуватися в кінотеатрі.
Продаж їжі та напоїв
Бренд Starbucks використав концепцію гейміфікації, щоб покращити враження від своєї продукції та збільшити продажі. Клієнти мають зареєструватися у додатку, зробити за допомогою нього покупку та отримати кілька «зірок». Чим частіше купуєте, тим більше рівень отримуєте. Деякі з переваг: додаткова чашка кави, подарунок на день народження або індивідуальні пропозиції.
Медицина та здоров'я
Компанія Omnicare працює в галузі охорони здоров’я. Фахівці помітили, що їхні клієнти стикаються з тривалим часом очікування під час дзвінків до довідкової служби. Компанії потрібно було покращити продуктивність команди обслуговування. І вона спробувала гейміфікацію. Для мотивації своїх співробітників впровадили бали, винагороди найкращих працівників та подарунки. Час очікування клієнтів скоротився на 50%.
Ще один приклад — квіз. Так, «Люксоптика» у партнерстві з Alcon розробили кілька питань та оформили їх у тест «Що ви знаєте про свій зір?». Відповідаючи на питання, користувачі дізнаються, що необов’язково записуватися до офтальмолога через сімейного лікаря, просто можна зайти у найближчу «Люксоптику» і зробити діагностику.
Втім, це не усі приклади, адже гейміфікацію можуть використовувати компанії будь-якого розміру в будь-якій сфері.
4 тренди гейміфікації
Growth Engineering виокремила тренди гейміфікації, які будуть актуальними до 2025 року. Ось кілька з них:
Інтернет речей
Transforma Insights прогнозує, що кількість пристроїв, підключених до Інтернету речей (Internet of Things, IoT), щороку швидко зростатиме, а організації інтегруватимуть їх у процеси гейміфікації.
Наприклад, Microsoft створила платформу Virtual Stage, яка використовує IoT і датчики Azure Kinect, щоб налаштовувати 3D-сцени для спікерів. Це покращує враження від онлайн-зустрічі та залученість її учасників. Адже співрозмовники не відволікаються на те, що відбувається у вас за спиною під час віртуальних нарад в Microsoft Teams.
Штучний інтелект
Компанії застосовують ШІ-рішення та ігрові механіки, щоб посилити мотивацію та залученість своїх працівників. Наприклад, Cisco Systems за допомогою штучного інтелекту гейміфікувала понад 13 тис. своїх навчальних програм для співробітників. Так, менеджери з продажу вчаться використовувати Twitter, щоб розпочинати розмови з потенційними клієнтами, тоді як HR-спеціалісти можуть покращити свої навички в LinkedIn.
Також платформи SaaS (Software-as-a-Service), в які впроваджують ШІ, допомагають оцифрувати інструменти для роботи, спілкування та навчання, щоб підвищити культуру співпраці в організації. Серед відомих прикладів SaaS — пакет офісних програм Microsoft 365, де є інструмент штучного інтелекту Copilot. Як він дає змогу бути продуктивним і заощаджувати час, дізнайтеся з нашої статті «Як Copilot для Microsoft 365 трансформує роботу бізнесу: результати досліджень Microsoft».
Ще один приклад гейміфікації та ШІ — це невеликий американський онлайн-магазин, який пропонує клієнтам власноруч прямо на сайті розробити дизайн чохла для свого iPad. Завдяки цьому компанія дізнається про досвід клієнта та те, як він сприймає бренд.
Віртуальна та доповнена реальність
Компанії все частіше поєднують гейміфікацію та технології доповненої реальності (AR) й віртуальної реальності (VR). Amazon і Walmart використовують їх, щоб удосконалити клієнтський досвід, а саме — віртуально продемонструвати свою продукцію покупцям.
Окрім цього, через віртуальну реальність та навчання Walmart допомагає своєму персоналу покращувати навички обслуговування клієнтів. Для цього в мережі магазинів США налаштували близько 17 тис. гарнітур Oculus Go VR. А ще так проводять тренінги з техніки безпеки. Це дозволило знизити рівень травматизму та захворювань серед працівників на 20% за рік.
Соціальні мережі
Бренди дедалі активніше використовують гейміфікацію у соціальних мережах — опитування, тести, пропозиції зробити репости, створення UGC-контенту тощо. Ігрові механіки стимулюють вивільнення у користувачів дофаміну та окситоцину, що сприяє більшому залученню і підвищенню рівня довіри до компанії.
Більшість функцій LinkedIn гейміфіковано. Наприклад, це може виглядати як «сила профілю», адже щоб він був досконалий, треба заповнити усі його розділи — від ім’я до професійних навичок та рекомендацій.
