З високою ймовірністю можна стверджувати, що Кремль обговорює можливість проведення чергової військової операції в Казахстані. Про це свідчить заява Маргарити Симонян, керівнички російського пропагандистського каналу RT.
Хоча заява була подана як її особиста думка, тісна співпраця Симонян з Міністерством оборони Росії та її участь у численних інформаційних операціях, що проводяться Головним управлінням Міністерства оборони (військова розвідка Росії), свідчать про те, що тема військової операції в Казахстані може обговорюватися в Кремлі.
Ми вважаємо, що Москва розглядає можливу операцію в Казахстані як відповідь на дії Туреччини, яку Росія вважає відповідальною за падіння режиму Асада в Сирії.
Ця інформаційна кампанія підкреслює активну роль Маргарити Симонян у гібридних операціях Росії і вказує на недогляд у її виключенні зі списку росіян, яких ЄС планує санкціонувати за участь у гібридних операціях в Європі та Африці.
Можливі причини російської військової операції у Казахстані:
Сприйнята загроза російському впливу в Центральній Азії: Казахстан є ключовим гравцем у Центральній Азії та членом Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) і Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Якщо Казахстан відійде від цих організацій або зблизиться з західними державами чи Китаєм, Росія може сприйняти це як пряму загрозу своїй сфері впливу.
Етнічне російське населення: У північному Казахстані проживає значна частина етнічних росіян, особливо в прикордонних з Росією регіонах. Якщо Москва заявить, що це населення перебуває під загрозою (цей наратив уже використовувався щодо України та Грузії), вона може виправдати втручання під виглядом "захисту російськомовних".
Нестабільність або зміна режиму в Казахстані: Внутрішні заворушення, такі як масові протести на початку 2022 року, можуть бути використані як привід для втручання. Росія історично втручалася для стабілізації союзницьких режимів (наприклад, її втручання під час заворушень у січні 2022 року за підтримки ОДКБ).
Геополітична стратегія: Великий природний ресурс Казахстану (нафта, газ, уран) і стратегічне розташування роблять його критично важливим для економічних і геополітичних інтересів Росії. Втрата впливу в Казахстані може ослабити регіональну домінацію Росії та відкрити двері для більшої участі Китаю або Заходу.
Тиск на держави Центральної Азії: Росія може використати військову операцію в Казахстані як демонстрацію сили, щоб стримати інші центральноазійські держави від відходу від орбіти Москви.
Виклики та ризики для Росії
Міжнародне засудження: Військова операція в Казахстані ймовірно спричинить значне міжнародне засудження, санкції та подальшу ізоляцію, особливо на фоні триваючої війни в Україні.
Місцевий опір: Казахський націоналізм і потенційний опір з боку казахської армії та населення можуть перетворити інтервенцію на тривалий і дорогий конфлікт.
Напруження ресурсів Росії: Оскільки Росія вже декілька років активно веде бойові дії в Україні, відкриття ще одного фронту може призвести до надмірного навантаження на її військові та економічні ресурси.
Регіональна нестабільність: Військові дії можуть дестабілізувати Центральну Азію, впливаючи на сусідні держави, як-от Киргизстан та Узбекистан, і потенційно спровокувати більш широкі регіональні конфлікти.
Ймовірність такої операції
Хоча перелічені вище причини теоретично можуть спонукати Росію до військового втручання в Казахстані, ймовірність такої операції залежить від кількох факторів, зокрема внутрішньої стабільності в Казахстані, пріоритетів Кремля та міжнародного геополітичного середовища. Наразі Москва, схоже, більш схильна здійснювати вплив за допомогою економічних і політичних засобів, ніж за допомогою відкритих військових дій, враховуючи її нинішню увагу до України і значні ризики, пов'язані з цим.
Джерело — RLI
