Історія одного методу.
Наприкінці 1920х-початку 1930х років СРСР переживає серйозні економічні проблеми: дефіцит продовольства, знецінення і затримка зарплат, господарський хаос. Але пояснювати це провалами самої політики індустріалізації владі було невигідно.
Дефіцит, затримки, зриви, хаос.
Натомість з'являється значно простіша версія. У всьому винні шкідники.
Так виникає справа промислової партії.
Інженерів і спеціалістів звинувачують у навмисному саботажі, роботі на емігрантські кола та іноземні держави.
Версія обвинувачення.
Цитата з срср 13 днів | (Справа «Промпартії») (документальний фільм, реж. Яків Посельський, 1930 р.): “Засідання спеціальної колегії Верховного суду поновлюється. Оголошується вирок спеціальної колегії у справі промпартії під назвою «Союз Радянських Соціалістичних Республік» — до найвищої міри покарання, до найвищої міри соціального захисту, розстрілу та конфіскації всього майна.”
Виходить дуже зручна конструкція: Економічні проблеми спричинила не система. Їх створили вороги.
А значить, покаравши цих ворогів, держава ніби не просто карає винних, а рятує країну від загрози:
шкідників,
зрадників,
небезпечних ворогів.
Таких історій у СРСР було багато. За часів ОГПУ, НКВС і КДБ різні групи радянських громадян не раз ставали або цапами відбувайлами, або
інструментом для досягнення політичних цілей:
є проблема,
є ворог,
ворога знайдено,
держава захищає.
Назви змінювалися, люди змінювалися, але складну проблему знову і знову можна було пояснити одним простим словом: ворог.
17 липня 1967 року.
В вже в 1967 році в #кдб створюють окреме п'яте управління для боротьби з тим, що влада називала ідеологічними диверсіями. І тут поняття
ворога стає ще ширшим. Він уже не обов'язково щось підриває, ламає чи псує. Небезпечними можуть вважатися: інформація, погляди, зв'язки, релігійна діяльність або сама належність до певної групи.
У 1989 році п'яте управління реорганізовують в управління із захисту
радянського конституційного ладу, так зване управління Z. Фактично змінилася лише назва. У відомстві лишилися ті самі кадри і навіть той самий керівник.
Управління Z офіційно проіснувало недовго, але його наступник відродили функції п'ятого управління КДБ наприкінці 1999 років через другу службу ФСБ. Через роки вони очолили довгострокову підготовку до російсько-української війни. Спочатку на Донбасі у 2014 році, а згодом у 2022 році, організувавши повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.
Промова путіна: “я ухвалив рішення про проведення спеціальної військової операції. Її мета — захист людей, які протягом 8 років зазнають знущань та геноциду з боку київського режиму.”
П'ятого управління давно немає, але сама ідея збереглася до наших днів.
Небезпечною можна оголосити не лише конкретну дію людини. Іноді достатньо її поглядів, віри або хобі.
Віра, погляди, спосіб життя.
організації, зв'язки, небезпечні репресії.
РЕПРЕССІЇ
Хижий птах #кдб досі діє обома своїми крилами: політичним та антикультовим. Антикультове крило очолює у маскві Олександр #Дворкін
А його послідовницею, ученицею та агенткою — згідно з розслідуванням профайлера ЦРУ Джеймса Ресслера та даними у Вашингтоні — є Ірина #Кременовська , яка досі діє в Україні.
Далі цитат з книги Джеймса Ресслера “Маніяк проти Бога” на каналі: @true.crime.book.uk26
https://www.youtube.com/@true.crime.book.uk26
“«Ірина Кременовська — широко відома послідовниця Дворкіна в
мережі. У мережі було знайдено доповідь «російські методи дезінформації: їхній вплив та загрози національній безпеці», у якій згадувалося про те, що Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF) у 2020 році підкреслила небезпечний антидемократичний вплив Дворкіна та його антикультової мережі, недвозначно акцентуючи увагу на загрозі, яку їхня діяльність та пов’язані з нею структури становлять для релігійної свободи та демократичних цінностей у регіоні. У цьому складному ландшафті Ірина Кременовська, директорка «Центру економічних і правових досліджень» та інтернет-порталу «Говори», очевидно, стала значущою фігурою в російському антикультовому русі в Україні, фактично діючи як агент #рпц .
Як видно, після відходу іншої ключової фігури — Павла #Бройде — #Кременовська спробувала зайняти позицію «головного антикультиста» у рамках російської асоціації центрів вивчення релігій і сект ( #РАЦИРС ) в Україні. Численні свідчення вказують на те, що її риторика та дії тісно узгоджуються з російськими дезінформаційними кампаніями, демонструючи пряму координацію з російською антикультовою мережею під керівництвом Олександра Дворкіна. Ця співпраця, очевидно, спрямована на те, щоб роз’єднати українське населення, придушити його права та свободи й виправдати військові дії агресора на українській території».
Звісно, я розумів, що за цією інформацією стояло набагато більше, і щодо
цієї осередку мережі Дворкіна в Україні було б добре провести окреме
розслідування. Тому я зробив собі нотатки, залишивши цю інформацію «на пізніше» для більш детального вивчення.
Розуміючи, що за активної участі Бройде ґрунт для військової агресії
всередині країни був підготовлений, я відразу перейшов до аналізу самої риторики, яка призвела до трагічних подій. Як антикультова мережа обґрунтовувала військове вторгнення в Україну? Я почав збирати цитати представників РАЦИРС та FECRIS. Їхня тактика вражала своїм цинізмом: вони взяли технологію демонізації, випробувану на невеликих релігійних групах, і застосували її до цілої держави.
Одним із перших цю тему почав розкручувати Володимир Рогатин — член-кореспондент європейської федерації FECRIS та керівник Миколаївського центру для жертв деструктивних культів. У 2014 році він заявив:
«Дискримінація вийшла на якісно інший рівень. Треба визнати, що там були не тільки православні та уніати; у протестах на Майдані брали участь неоязичники, баптисти та різні рухи».
В іншому інтерв’ю він додав:
«В Україні спостерігається зростання впливу та присутності різного роду
сатанинських сект... За різними оцінками, у нашій країні діє понад
сотня сатанинських груп...»
Цю ж лінію висловлював і сам Дворкін:
«Весь перший київський Майдан — 2004-го — був наскрізь неп’ятидесятницьким. Там виріс цілий ліс їхніх наметів. Сандей Аделаджа —
скандально відомий український проповідник нігерійського походження...»
До хору приєднався член РАЦИРС Роман Силантьєв — автор вигаданої
ним дисципліни «деструктології», ім’я якого я вже наніс на карту розслідування. Він виставив діагноз у стилі своєї псевдонауки:
«І взагалі, ситуація з масовою істерією, яку ми спостерігаємо в Україні, по суті нагадує те, що відбувається в культах».
Ось так виглядала ця злагоджена, методична кампанія з
дегуманізації українського народу. Вони навісили на цілу країну ярлик
«сатанинського культу». Я вже знаю, як працює ця механіка: якщо ти переконаєш населення, що по той бік кордону живуть не люди, а фанатики-сектанти або сатаністи, простіше кажучи «не люди», у солдатів, оброблених такими маніпуляціями, солдатах не затремтить рука, щоб натиснути на спусковий гачок.
А далі до справи вступила російська Православна Церква маскви, остаточно перетворившись на інструмент військової пропаганди.
Мені трапилася трансляція на провідному російському православному каналі «СПАС» (що належить московському патріархату) з 2021 року. «Вечір на СПАС» став провідною медіаплатформою для обговорення питань російської Православної Церкви, орієнтованою на широку православну аудиторію з різних країн.
В одному з цих випусків знову обговорювалася ситуація на фронті. Серед гостей був Євген Нікіфоров, директор православної радіостанції «РАДОНЕЖ», яка, як з’ясувалося, коли я промоніторив їхні ресурси, часто транслює інтерв’ю з
протоієреєм Олександром #Новопашиним (віце-президентом РАЦИРС), а Євген
Нікіфоров також особисто надавав активну підтримку Дворкіну в переслідуванні духовенства Російської православної церкви. У їхніх спільних радіопередачах священнослужителі, про яких вони говорили, систематично дискредитувалися й автоматично зображувалися як засновники «псевдоправославних сект». Отож, серед іншого, у тій серії «Вечір на СПАС» Нікіфоров заявив наступне:
«Хвороба в Україні зайшла так далеко, що жодні переконання, переговори чи що-небудь інше не можуть її вилікувати; там можлива лише хірургічна операція. Тому єдиною відповіддю на ці нацистські демонстрації є «Солнцепек», його треба повністю спалити… Хтось може сказати: «О, це не по-християнськи», — але це цілком по-християнськи! Просто етика цих людей, які позиціонують себе як язичники, вибачте, — і з ними будуть поводитися як з язичниками. Тож для вас це не новозавітна етика, а старозавітна — етика пророка Іллі, який особисто перерізав горлянки 300 слугам Ваала. І з ними має бути те саме — знищувати без жодних сумнівів. Тільки старозавітну етику, або, точніше, тільки цю мову, вони розуміють».”
Як написано у статті автора Jan Kowalski “Викриття російської мережі впливу” від 5 червня 2026: В Україні ще до повномасштабної війни антикультист Павло Бройде у листуванні Суркова фігурує як учасник проектів щодо розколу України, федералізації, медійного впливу та роботи через релігійні структури.
На цьому тлі діяльність української антикультової активістки Ірини Кременовської перестає виглядати як приватна ініціатива. Її зв'язки з російською антикультовою інфраструктурою, її партнерські та публікаційні перетини з antisekta.org та російськими ресурсами, підтримка її діяльності з боку сайту Новопашина (сайту Місіонерського відділу Новосибірської єпархії рпц мп), рекомендації нею Олександра #Невеєва (російського антикультиста з радикальною антиукраїнською риторикою) та багаторічна спільна участь Кременовської та російських антикультових активістів у кампанії проти міжнародної громадянської платформи «АЛЛАТРА» складаються в той самий механізм: під виглядом захисту суспільства від «сект» і сфабрикованих внутрішніх загроз створюється розкол у суспільстві, тиск на служби, втягування державних службовців і медіа в реалізацію вигідного для росії інформаційно — правового продукту .
Для російських служб критично важливо не просто поширювати фейки, а втягувати державні органи супротивника в ці фейки. В умовах війни це прямий удар по національній безпеці: служби відволікаються від реальних диверсій, агентури, викрадень дітей, колабораціонізму, кібератак і військових злочинів.
Більше у відео: Як працюють технології КДБ і чому це стосується України https://www.youtube.com/watch?v=qY0yIiGSWb4
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
Усі матеріали наведені виключно в контексті журналістського дослідження та аналізу історичних і сучасних подій. Їх використання не має на меті шокувати або залякувати аудиторію, виправдовувати насильство, розпалювати ворожнечу чи підтримувати будь-які протиправні дії.
Мета матеріалу — дослідити механізми інформаційного впливу, їхнє історичне походження та можливі прояви в сучасному суспільстві.
