КУРСЬК... Одразу наголошую, що цей пост — суб'єктивна думка автора та під час написання використовувалась загальнодоступна інформація. Буду аналізувати ситуацію за такими критеріями: військовий, інформаційний, емоційний, політичний.

Війна в Україні є абсолютно феноменальною та історичною: з одного боку на Сході йде кровопролитна та виснажлива битва піхотинців за мотивами Вердену, з іншого – в небі ведуться повітряні бої між БПЛА, а в морі безпілотні катери розносять дороговартісні кораблі.

За останньою статистикою, Україна в день витрачає 2 000 снарядів, тоді як в РФ це число становить 10 000. На це є декілька причин:

Єдине слово, яке зараз дорівнює Близькому Сходу - ескалація. США мають обмежений вплив, і вибір залежить від дій адміністрації Байдена та її реакції на тиск та події в регіоні. Зараз розглядаються можливі варіанти реакції, включаючи:

Продовжую оглядати ситуацію на Авдіївському напрямку. Для кращого розуміння на каналі вже є пости про стан справ на цій ділянці фронту.

Сьогодні в Техасі спалахнула дійсно масштабна «пожежа», масштабів якої ще не бачив американський народ. Білий Дім повністю втратив контроль над ситуацією, яка ще більше роздмухує нестабільну політичну ситуацію й, більш того, СТАЄ ЇЇ ЧАСТИНОЮ.

Переглянувши низку західних ЗМІ та звітів від Європейського оборонного агентства, я можу прийти до висновку, що в Європі йде процес формування думки необхідності мілітаризації. Десь навіть бачив фрази типу "ВПК до стану під час Холодної війни".

Вчора в Ужгороді пройшла зустріч премʼєрів Словаччини та України, на яких було ухвалено декілька важливих рішень. Окрім того скоро буде зустріч з представником Угорщини. Так чому ж проросійські політики пійшли на поступки Україні?

Зараз усім зрозуміло, що війна втратила свою бурхливість, жодна зі сторін не може проводити наступальні дії. + йде зміна поняття "convential war", коли минулі розрахунки, стратегії та маневри стають безсилими. Або коли виділені ресурси не дають бажаного результату.