Одразу наголошую, що цей пост — суб'єктивна думка автора та під час написання використовувалась загальнодоступна інформація. Буду аналізувати ситуацію за такими критеріями: військовий, інформаційний, емоційний, політичний.
За російськими джерелами наші сили просунулися вглиб на 8-10 км та по фронту на 10 км. Це вклинення за розмірами таке ж, як і під Роботино, щоб ви собі уявляли.
За одну добу наче непогано. Але є такі аспекти:
- РФ стримувала наше просування строковиками, яких перекинули туди, й прикордонниками ФСБ. Загальна кількість невідома.
- Окрім того, там були фортифікаційні споруди, які РФ почала будувати раніше, ніж на Запоріжжі. Там і рови, і окопи, і зуби дракона, "повний фарш". Тільки от цей "фарш" перевіряли РДК, і виявилося, що росіяни будують лінії оборони в Курській області так, як ми в Харківській.
Наразі, за інформацією російських каналів, наші війська знаходяться на третій лінії оборони. Дві ми частково обійшли, частково пробили.
Кількість нашого особового складу там невідома. Одні російські канали пишуть, що ми розгорнули дві механізовані бригади. Рибар пише, що розгорнуто 2000 осіб (це два посилені батальйони). Окрім того, ймовірно, у нас діє два угруповання: одне на напрямку Глушково, уже введене. Друге концентруємо на напрямку міста Суджа. Але з інформації розуміємо, що воно вже теж частково введене.
Тобто швидкість нашого просування зараз під питанням. А ця швидкість нам дуже потрібна, бо резерви РФ підведе 100%. Можемо довго думати, що для РФ цінніше: Запоріжжя чи Курськ, але резерви вони підведуть.
До цих резервів у нас є один-два дні. Якщо вони знімуть підрозділи з Харкова, то це три-чотири дні. Звісно, це орієнтовно.
Наразі можна припустити, що це навряд чи маленький рейд. Проте для більшого ми маємо йти відносно ширшим фронтом і тягнути за собою логістику. Я дуже сподіваюся, що це роблять, інакше, коли прийдуть резерви, буде важко.
Що ми можемо зробити? По-перше, окопуватися. Якщо ми хочемо тримати ці території, то маємо готуватися їх обороняти, бо часу немає.
Окрім того, можемо висунути малі групи ДРГ, які затримають підкріплення, але це вже роздуми з книжки по тактиці. Впевнений, що командири на місцях роблять усе, що їм дозволяє обстановка.
Наступне питання: чи маємо ми амбіції і можливості для наступних днів?
За публічною інформацією від президента України маємо 14 частково укомплектованих бригад, які чекають озброєння. Також із весняною мобілізацією планували підготувати 10 бригад. Тобто загальна кількість невідома і не має бути відома загалу. Але варто розуміти, що ми маємо певний резерв, який частково недоукомплектований.
Чи проґавила наші дії РФ? Я схильний не робити з ворога дурня. Вони не проґавили. БПЛА літають над Сумською областю тільки так. Вони 100% помітили концентрацію військ і їх подальше розгортання. З цього зрозуміло, чому ми заходили маленькою групою, а зараз уже йде нарощення. Ось ця «невіра» дала нам одну добу. Скоро у РФ мають бути сили для контрдій.
Якщо ми вирішили просто створити «шум» і вийдемо з цих територій через день, то я не розумію, навіщо це все було. Навіщо залучати такі ресурси?
Якщо ми збираємося просуватися далі, то це завдання потребує введення додаткових сил. Але ми маємо витримати підхід резервів, які точно зупинять наше угруповання, якщо воно не буде вчасно посилене.
Ми обрали цей напрямок не просто так. Огляд, чому саме Суджа, ось тут. Все цілком зрозуміло написано. Це наштовхує на думку, що все ж таки у нас є плани на утримання цих територій.
Газопровід РФ-ЄС. Ця інформація притягнута за вуха. Суто як приємний бонус - може бути. Але газ по ньому вже не транспортують. Та я й не думаю, що ми могли б сильно впливати на Угорщину.
Курська АЕС теж викликає багато запитань. Її потужність складає 2 ГВт, потужність Запорізької АЕС - 6 ГВт. Нам потрібно до неї ще дістатися, бо наразі вона знаходиться за 60 км від ймовірних позицій наших військ.
Для розуміння глибина наступу бригади становить 5-10 км, а цілої армії — 50-80 км. Тобто, ви розумієте, що для цього потрібне серйозне угруповання. Чи готові ми його вводити? Окрім того, ми маємо перевести Курську АЕС хоча б у сіру зону, тобто тримати.
Це означає, що нам потрібно зайти вглиб на 80-90 км від чинного кордону, що становить третину Курської області. Захищати ж Запорізьку АЕС русні допомагає найбільша річка в Європі. Тобто питання обміну однієї на іншу має приховане каміння. Ну, ви розумієте, про що я кажу.
Щодо відтягування російського угруповання з півночі та перерізання траси логістики, це все має сенс. Але це означає, що ми маємо серйозні наміри на ці території. Ми будемо їх тримати.
Однак, зауважу, що ми вже знаходимося у вогневому мішку. Ми ведемо бій на три сторони (коли підійдуть резерви). Також маємо серйозно укріпити свої фланги і налагодити логістику. Інакше наш "мішок" будуть намагатися закрити, як це було в Авдіївці, де частина о/с виходила через коридор у 400 метрів поодинці без можливості евакуації поранених.
Хочу акцентувати увагу, що ще не було коментаря від жодного українського високопосадовця. Невже ми зробили роботу над помилками? Але головне тут не переборщити, бо коли людина не отримує офіційну інформацію, вона шукає альтернативні шляхи отримання — русняві канали.
Також цю ситуацію не коментують західні високопосадовці й ЗМІ. Тут або змогли розігнати інсайдерів, у що я не вірю, адже до цього не могли, а тут змогли, або між часом інформування партнерів і часом початку операції був дуже малий проміжок. Й інсайдери просто не перехопили. Також, здається, нам дали мовчазну згоду.
Так, я казав про ініціативу. У цій війні слід думати головою і робити все неочікувано. Щось у нас вийшло, і всі радіють. Але я закликаю бути обережнішими з емоціями, бо наступні декілька днів будуть вирішальними й показовими. Ми у скрутній ситуації. Якщо авантюра провалиться, то наша ситуація погіршиться, бо ми втратимо ресурс. Але чому ми взагалі пішли на таку авантюру?
Тут ми переходимо до політичного аспекту. Я писав, що може бути таке, що скоро перемовини, і ми намагаємося покращити свої позиції. Але головне, щоб це не було «або все, або нічого». Нам не треба такого. Нести втрати за клаптик землі, який ми будемо намагатися (можливо) обміняти русні на Запорізьку область із найбільшою в Європі атомною станцією, з виходом до моря й розвиненим аграрним та промисловим сектором? Не впевнений, що життя наших людей того варті, бо тримати цей клаптик потрібно буде довго.
Зараз ви розумієте, що в цій операції є багато невідомих. Незрозуміло, чи готові ми до довготривалого утримання. Я вболіваю за наших воїнів. Але закликаю вас бути обачнішими з емоціями й розуміти, що наступні декілька днів будуть значущими.
