Коли говорять про електронну музику з Індії, найчастіше на думку спадають Bollywood-ремікси, фестивальний EDM або KSHMR або ж відомий на весь світ Goa Trance. Але паралельно з цією більш масовою сценою в країні сформувалася потужна underground-культура — від progressive house і deep house до melodic techno та експериментальної електроніки.
Особливо цікаво, що індійські продюсери не просто копіюють західні жанрові шаблони. Хтось додає до них індійську класику й народний фольклор, хтось працює з кіношною драматургією та атмосферними саундскейпами, а хтось, навпаки, максимально занурюється в темний клубний звук.
Нижче — сім артистів, з яких варто розпочати знайомство з цією сценою.
Rudra — один із ветеранів індійського progressive house
🗺️ Місто: Калькутта.
🎵 Стиль: progressive house, deep progressive, melodic house, місцями progressive techno.
Rudra — один із тих індійських продюсерів, чия кар’єра почалася задовго до нинішнього вибуху melodic house. За даними Progressive Astronaut і Movement Recordings, він вийшов на сцену ще у 2012 році та поступово став одним із найдовше присутніх у жанрі індійських progressive house артистів. Його релізи з’являлися на 3rd Avenue, aboriginal, Juicebox Music, Mango Alley, Movement Recordings та інших профільних лейблах.
Цікаво, що його звук змінювався разом із кар’єрою. Ще у 2019 році Rudra був відомий у Калькутті як клубний DJ, який тяжів до tech house та комерційнішого звучання. Він працював у Roxy та Phoenix і до того моменту мав за плечима близько 10–12 EP та два альбоми. Пізніше артист свідомо почав рухатися у бік більш глибокого та мелодійного progressive.
Цю трансформацію добре видно на релізах 2021–2025 років. Juicebox Music описувала його як продюсера, який після майже десятиліття кар’єри вирішив присвятити себе у більш глибокий та мелодійний напрямок. Його треки почали з’являтися на Future Avenue, Juicebox, Movement Limited та Movement Recordings, а в Україні — на радіо Kiss FM Deep.
Останніми роками Rudra особливо активно працює з атмосферним progressive house. Наприклад, A Different Future вийшов на Movement Recordings у 2024 році, а Way Forward, Manifest і дебютний EP All At Once продовжили цю лінію. Beatport класифікує його роботи переважно як Progressive House або Melodic House & Techno.
🎧 Що послухати: Vichlit, Aakaar, Way Forward, A Different Future, All At Once.
Browncoat — від Bollywood до глибокого underground
🗺️ Місто: Мумбаї
🎵 Стиль: progressive house, melodic house & techno, deep house
Nawed Khan — один із ветеранів індійської електронної сцени. Його музична кар’єра почалася задовго до появи Browncoat, а самого Nawed часто згадують разом із Nikhil Chinapa як одного з людей, які допомагали формувати індійську dance music-культуру ще в 2000-х. Він був DJ, продюсером, промоутером і ведучим EDM-радіошоу.
Кхан виріс у Мумбаї в доволі скромних умовах і згадував, що в дитинстві майже не мав доступу до міжнародної музики. Інтерес до dance music з’явився ще у шкільні роки, а згодом Nawed почав працювати з Nikhil Chinapa. Разом вони брали участь у створенні музики для великої кількості індійських фільмів та альбомів, серед яких фільм Musafir.
Паралельно Khan створив Browncoat — проект, у якому міг відійти від мейнстримової популярності та зосередитися на underground-електроніці. За словами самого артиста, він насамперед DJ, тому його треки майже завжди будуються навколо танцполу: мелодія, гармонія, поступове нашарування елементів і правильний баланс між ейфорією та грувом.
Особливо цікавою стала композиція Home, видана у 2024 році на Purified Records — лейблі Nora En Pure. Трек починається з семплу бамбукової флейти, навколо якого Browncoat побудував усю композицію. Сам продюсер наголошував, що хотів уникнути банального підходу до «індійського звучання» та зробити щось органічне.
А в 2025 році він разом із Nikhil Chinapa випустив Solace із вокалом Mahakatha та 1947 — композицію, де progressive house і melodic techno поєднані із sarangi та фрагментами історичної промови.
🎧 Що послухати: Home, Solace, 1947, On Us.
Anyasa — індійська класика всередині Anjunadeep
🗺️ Місто: Гоа
🎵 Стиль: melodic house & techno, deep house, progressive house, techno
Anish Sood — одне з найвідоміших імен індійської electronic-сцени. Він виріс у Гоа в музичному середовищі: його батько та дядько грали на гітарі. Сам Аніш у підлітковому віці захопився електронною музикою після знайомства з A State of Trance від Арміна ван Бюрена. Пізніше, навчаючись у Гоа машинобудуванню, він почав організовувати вечірки в гуртожитку — саме там фактично й стартувала його діджейська кар’єра.
У 2017 році Аніш Суд зрозумів, що більше не хоче залишатися лише в рамках того поп- і фестивального саунду, з яким асоціювалося його ім’я. Він повернувся до хаус-коріння, а під час локдауну почав створювати музику, яка поєднувала deep house та progressive trance із традиційними індійськими вокалами. Так народився проект Anyasa.
Назва Anyasa походить із санскриту та означає приблизно «спонтанний» або «невимушений». Її поява стала не просто зміною псевдоніма, а свідомим перезапуском кар’єри.
У 2021 році вийшов дебютний EP Gaya на британському Anjunadeep — і Anyasa став першим індійським артистом, офіційно підписаним на цей лейбл. На Gaya він поєднав сучасну електронну продукцію з індійською класичною вокальною традицією.
Це, мабуть, найхарактерніший приклад того, як індійський артист може залишатися частиною глобального melodic/deep house руху й водночас мати дуже виразну локальну ідентичність. У наступних релізах — Athena, Apollo та синглах на кшталт Closure — Anyasa розвинув цю формулу ще далі.
🎧 Що послухати: Rasiya, Nacho, Nadiyan, Ranjhna, Closure.
Почніть з Rasiya, а потім перейдіть до Closure, щоб почути, наскільки сильно артист еволюціонував.
Kohra — людина, яка створювала індійський андеграунд
🗺️ Місто: Делі, нині Гоа
🎵 Стиль: deep house, techno, progressive house, experimental electronic
Madhav Shorey, відомий як Kohra, — одна з ключових фігур індійського андеграунду. Його музичний шлях почався ще зі шкільних років: спочатку він був барабанщиком у metal та progressive rock-гуртах, а потім відкрив для себе брейкбіт, азійський андеграунд та драм-н-бейс. Саме ці впливи пізніше стали важливою частиною його стилю.
Коли Shorey тільки починав, у Делі ще не існувало такої розвиненої клубної екосистеми, як сьогодні. Він згадував вечірки Cyber Mehfil, організовані Midival Punditz, і перші клуби, де звучали house, techno та експериментальна електроніка. Пізніше він навіть працював у зовсім немузичних сферах — був менеджером складу, працював у банку та call-центрі, а після навчання комунікативному дизайну в Мельбурні кілька років займався графічним дизайном.
У 2009 році Shorey заснував Qilla Records, один із найважливіших незалежних електронних лейблів Індії. З самого початку ідея полягала в тому, щоб випускати цікаву underground-музику з Індії та інших країн, не прив’язуючись до жорстких жанрових рамок.
Його альбом Akho, випущений у 2020 році, добре демонструє цю філософію. На нього вплинув середньовічний індійський містик і поет Акхо, а сама музика відсилає до звучання кінця 1990-х — початку 2000-х: breakbeat, house, techno, атмосферні текстури та більш динамічний, «живий» мастеринг.
Сьогодні Kohra взагалі складно замкнути в одному жанрі. Його каталог включає deep techno, progressive house, melodic house & techno, trance та breakbeat. У 2024–2026 роках він випускав музику на Qilla, Fur:ther Sessions, Crescent London, Harmony Rec. та інших лейблах.
🎧 Що послухати: Acid Kidz, Vedanta, Akho, Aerodynamics із SHFT, Jugalbandi.
Lost Stories — індійський фольклор + electronic music
🧑🏾🦲 Учасники: Prayag Mehta та Rishab Joshi
🗺️ Місто: Мумбаї
🎵 Стиль: progressive house, trance, melodic electronic, future bass, folk-electronica
Lost Stories — наймасовіший проект у цьому списку, але його коріння безпосередньо пов’язані з progressive trance та progressive house.
Prayag Mehta та Rishab Joshi почали працювати разом у 2008 році. Познайомилися вони через інтернет-форум, а музична хімія виявилася настільки вдалою, що вже наступного року їхній трек False Promises потрапив на Black Hole Recordings, лейбл Tiësto. Це був практично неймовірний прорив для двох молодих індійських продюсерів.
Цікаво, що в них були дуже різні музичні бекграунди. Rishab виріс у музичній родині — його батько був музикантом і цікавився музичними технологіями. Prayag прийшов до продакшну майже випадково: після травми руки він на кілька місяців залишився на повному постільному режимі та почав експериментувати з програмою Fruity Loops (зараз відома як FL Studio).
Перший період Lost Stories був значно ближчим до trance та progressive house. Згодом дует почав переходити до більш доступного melodic electronic-звучання, а потім зробив своїм головним козирем поєднання електронної музики з індійським фольклором. Самі музиканти говорять, що хочуть «повертати забуті звуки» новому поколінню.
Саме завдяки цьому підходу Lost Stories отримали величезне міжнародне визнання: виступали на Tomorrowland, EDC, Mysteryland, Global Citizen Festival, співпрацювали з KSHMR, Alan Walker, OneRepublic, U2 та іншими артистами.
Тому Lost Stories варто сприймати не стільки як «чистий progressive house», скільки як проект, який виріс із progressive/trance сцени та поступово перетворився на власний напрямок на стику electronica, pop, folk та dance music.
🎧 Що послухати: False Promises, How You Like Me Now, Mahi, Bombay Dreams з KSHMR, Vaseegara – Lost Stories Edit, Jogan/Preet.
PANELIA — від melodic techno до особистої електроніки
🧑🏾🦲 Справжнє ім’я: Jay Panelia
🗺️ Місто: Нью-Делі; родом із Раджкота
🎵 Стиль Jay Pei: melodic/progressive techno, deep electronic, atmospheric house
🎛️ Поточний проект: PANELIA
Jay Pei — одна з найцікавіших історій у цьому списку, тому що під цим ім’ям фактично завершився один етап його кар’єри.
Panelia виріс у Раджкоті, штат Гуджарат. Його батько володів музичним магазином, тому музика була присутня в його житті змалку. Спочатку це були Bollywood та rock-платівки, потім через телебачення й інтернет він відкрив для себе електронну музику. У 2013 році він переїхав до Делі, де нарешті отримав доступ до реальної локальної клубної сцени.
Як Jay Pei він швидко сформував дуже впізнаваний стиль: 4/4 groove, аналогові драм-машини й синтезатори, поверх яких з’являлися атмосферні, кінематографічні та меланхолійні текстури. На його музику впливали Recondite, Tale of Us, Mind Against, Stephan Bodzin та інші представники мелодійної underground-сцени.
Його композиція Insignia у 2015 році отримала підтримку від Richie Hawtin, а пізніше Jay випускав музику на Qilla Records, Lisztomania, Movement та інших лейблах. Особливо варто звернути увагу на EP Ocean of Stars, де є щільний groove, ambient-педи, складні мелодії та дуже кінематографічне відчуття простору.
Але наприкінці 2024 року Jay Pei фактично народився заново як PANELIA. Після 13 років DJ-кар’єри він вирішив відійти від музики, орієнтованої передусім на клубний dancefloor, та зробити її більш особистою. Дебютний альбом Nothing and All At Once став значно похмурішим, емоційнішим і експериментальнішим: тут уже є впливи Burial, Nine Inch Nails, distortion, noise та cinematic sound design.
🎧 Що послухати саме з епохи Jay Pei: Insignia, Dark Horse, Ocean of Stars, Wrong Side Of The Road. А вже після цього — As I Walk Towards You та The Dawn After від PANELIA.
SHFT — холодний, точний і гіпнотичний звук
🗺️ Місто: Нью-Делі
🎵 Стиль: deep house, techno, hypnotic techno, minimal, progressive electronic
SHFT — сценічний псевдонім Vipul Angirish, одного з помітних представників делійського андеграунду. Його музична кар’єра почалася приблизно наприкінці 2000-х, а згодом він став частиною команди Qilla Records, де працює також як аранжувальник.
У SHFT дуже цікавий бекграунд. У нього не було класичної музичної освіти, а розвиток ішов переважно через самоосвіту та роботу з музикою. Сам Vipul розповідав, що на початку мав обмежені ресурси та багато чого вчився буквально по ходу справи; значну роль у його розвитку відіграла співпраця з Kohra та Qilla Records.
Назва SHFT пов’язана зі зміною його підходу до музики. Insomniac описує цей момент як перехід від більш похмурого попереднього саунду до більш ритмічної, клубної музики. При цьому сам звук SHFT залишається дуже чистим, деталізованим і мінімалістичним — багато груву, гіпнотичних елементів, індустріальних текстур та простору.
Його музика виходила на Traum Schallplatten, Parquet, Steyoyoke, Blindfold, Perspectives Digital, Qilla Records та інших лейблах. Окреме місце займає альбом Arcane, а серед пізніших робіт — EP Voodoo, де SHFT ще глибше занурюється в модульні синти, експерементує зі звуком та гіпнотичним техно.
Водночас SHFT часто працював із Kohra. Їхній Aerodynamics — чудовий приклад спільного індійського андеграундного звучання: психоделічні відтінки техно, глибокий грув і крафтовий підхід до створення релізу.
🎧 Що послухати: Memoir, Second Sight, Arcane, Voodoo, Aerodynamics, Morjim Mystery з Kohra.
Що об’єднує цих артистів?
На перший погляд Rudra, Anyasa, Lost Stories та SHFT звучать зовсім по-різному. І це, власне, найцікавіше:
Rudra — найближче до класичного deep progressive house: довгі розвитки, атмосферні синти та клубна структура.
Browncoat — мелодійний і емоційний house з дуже сильним dancefloor-фокусом.
Anyasa — melodic house/techno, де сучасна електроніка зустрічається з індійським вокалом і класичною традицією.
Kohra — найекспериментальніший із цієї групи: від deep house та progressive до techno, breakbeat і psychedelic electronic.
Lost Stories — найкращий приклад перетворення progressive/trance-коріння на глобальну суміш folk, pop та electronica.
Jay Pei / PANELIA — історія переходу від клубної melodic electronics до майже авторської, кінематографічної музики.
SHFT — мінімалістичний, гіпнотичний underground, де головну роль відіграють groove, texture та sound design.
І, мабуть, саме це робить індійську progressive-сцену цікавою: індійські продюсери дедалі рідше намагаються просто відтворити те, що вже роблять у Берліні, Лондоні чи Амстердамі. Вони беруть глобальну клубну мову й додають до неї власний досвід, музичну традицію, кіно, фольклор або просто індійське відчуття простору й ритму.
З чого почати слухати?
Для максимально «чистого» progressive — Rudra → Jay Pei.
Для melodic/deep house — Anyasa → Browncoat.
Для темнішого underground — Kohra → SHFT.
А якщо хочеться почути саме індійську культурну складову — Anyasa та Lost Stories.
Із цього сімка вже дуже добре показує, наскільки різноманітною стала індійська електронна сцена за останні 15–20 років.
У наступній статті розглянемо арабську прогресив-сцену — це буде ще більш цікавіше і не менш екзотично! 😁
