Що слухали в Європі 25-31 серпня
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Грузія. Anri Jokhadze – Tbilisi
Це якісь грузинські схеми. Пісня начебто про Тбілісі, а більшість картинок у кліпі змальовано з Батумі. Але змальовано принаймні майстерно. Навіть ненав’язливий продакт-плейсментом Грузинської залізниці не псує цю прикольну анімацію. Щодо Батумі, то воно значно модерніше й імпозантніше, ніж грузинська столиця. Хто був, той знає. Плюс море, набережна, курортна безтурботність, швидкоплинні романи. Теплий кавказький соул Anri Jokhadze акурат пасує до цієї батумської атмосфери.
Італія. Emanuele Aloia - Singapore – PLUTONE
О-па-ча. Ретельно продумане весілля накрилося мідним тазіком. Хоч від цього стало тільки цікавіше. Усі, хто хотів, побилися, напилися й перекохалися. Але якщо дивитися ширше, то цей трек – лише одна з цеглинок концептуального проєкту, який задумав туринський музикант Emanuele Aloia. Кожна з чергових пісень присвячена небесному світилу. Ця Плутонові. Перед тим уже були Місяць, Уран і Меркурій. Якщо збереться вся Сонячна система, то, може, й повноцінний альбом вийде. Хтось спитає: до чого тут Сингапур? Та майже ні до чого. Просто за сюжетом герой пісні дізнався про любовну зраду, перебуваючи у відрядженні в Сингапурі.
Латвія. Prāta Vētra - Mellužu Stacija
Життя повне сюрпризів. Тобі може здатися, що ти навічно застряг на тупиковій станції десь у латвійській дупі світу. І раптом звідкись з’являється бригада з біса приємних залізничників-ремонтників, від чиїх посмішок навіть встромлена в землю лопата випускає бруньки, а старий велосипед покривається квітами. І вже життя налагоджується. Спочатку цю історію гурт Prāta Vētra обіграв на сцені під час свого недавнього концертного туру. А потім їм спала на думку слушна ідея, що з цього можна зробити повноцінний кліп.
Бельгія. Pommelien Thijs - Ben je klaar?
Перепади мелодії – як перепади настрою у новому кліпі молодої бельгійської зірки Pommelien Thijs. Можливо, найяскравішої у ХХІ столітті. Принаймні поки що. Ти готовий? Запитує вона свого закадрового партнера. Про готовність до стосунків, до відповідальності, до того, щоб разом крокувати і по чорних, і по білих смугах. Проте відповідь заздалегідь відома. No future. Їхній зв’язок як чорнило, яке ніколи не хоче бути книгою. Як фільм, який ніколи не вийде на екрани.
Німеччина. Apache 207 – Wolken
Найпопулярніший виконавець Німеччини 2023 року за версією Spotify кличе нас у дику природу, у заманливу мандрівку. Він говорить про хмари — ніби про свободу, яка завжди поруч, навіть коли земне тяжіння хилить додолу. Його рими лягають на біт так само легко, як кросівки на вигини гірської стежки. Колись його звали Volkan Yaman. Псевдо Apache 207 дав йому рідний брат, з котрим вони досі дуже близькі. Можливо, це він несе співака на всіх найскладніших ділянках маршруту. Не дивно, що подорож видається для Apache 207 такою легкою й безтурботною. Де можна записатися на такий тур?
Чехія. Nelly - Mimo tenhle svět
Це саундтрек до нового чеського горору Uzel zla, який восени виходить на екрани. Nelly Řehořová тут і співачка й виконавиця однієї з головних ролей. Вона грає Навку, зле дівчисько, ще й давно померле, Схоже, цього наполегливо бажає і всім іншим героям. Як зізналася сама Nelly, у реальному житті вона є «величезним боягузом», тому вкрай рідко дивиться фільми жахів, а тепер-от самій доводиться зображати монстра, котрий навіює страх. Ніжний голос дівчини переконливо контрастує з темною атмосферою кіношного Славківського лісу. Від цього стає ще моторошніше.
Молдова. Satoshi x Advahov - Asta-i Țara Mea
З нагоди Дня незалежності в Молдові запустили знаменоліт. А на роль пілотів-випробовувачів запросили репера Satoshi і династію народних музикантів Адвахових. Покружляти на велетенському національному прапорі над рідним краєм – це красива місія. Усі внизу тобі заздрять, махають, дослухаються до патріотичних слів. Вони прості: нехай Молдова – й не ідеальна країна, але вона наша, і ми любимо її такою, якою вона є.
Польща. Gawryle – Сalimocho
У цьому тріо зібралися якісь анонімні алкоголіки. Бо всі їхні пісні крутяться довкола одного. «Harnaś Ice Tea», «Lemon Vodka Twice», «Kustosz Tequila». Схоже на коктейльну карту якогось бару. А це все з їхнього пісенного репертуару. Тепер ще накаламутили й Сalimocho. Для тих, хто в танку: це просте й дешеве пійло – суміш червоного вина й коли, яке чрмусь стало модним у цьому сезоні. Гурт Gawryle відгукується на тренд не без дужої порції іронії. І якщо відверто, не такі вже вони й анонімні. Gawryle – це псевдо лідера формації Януша Качмарека. Разом із ним виступають ще Анна Войтулевич під ніком Wojtek і Ян Поспєшни (Jano).
Словенія. Siddharta - Na Nebu
Рожева дорама з елементами меланхолійного кунг-фу оживає в новій роботі гурту Siddharta, гуру словенського (беремо більше, балканського) альтернативного року. Вона виконана у добрих традиціях A-ha чи Sigur Ross. Це практично 4-хвилинна візуальна поема у сяйві бездоганного, але штучного проміння: воно яскраве, але холодне. Як уся ота східна конфуціанська мудрість: така незаперечна, і така стерильна. І власне вона пронизує увесь текст. Та не дає задоволення. «Усе прямує до неба, а я падаю в темряву. Навіть якби я мав усе, то все одно полетів би у невідомість».
Ізраїль. Udi Schneider - The Boy with the Boogie
На Землі Обітованій триває курортний сезон, що був трохи перерваний воєнною операцію в секторі Газа. Молоді єврейські Аполони повернулися з війська і тепер хизуються вродливими, накачаними тілами. Співак Udi Schneider справді порівняно недавно служив в армії. Приблизно так, як Віталій Козловський. Був гітаристом у військовому оркестрі. А тепер атакує своїм заразним шлягером значно ширшу, цивільну аудиторії. При цьому ще й трохи каламбурить. Бо «бугі» на ідиш звучить однаково і як назва танцю, і як дошка для плавання.
