❖ Медіа, що говорили голосом Москви
Коли у 2017 році в українському інтернеті з’явились сайти “Антисекта”, “Говорило.com” і “Вільно слово”, мало хто звернув увагу. Вони нібито боролися з “сектами” та “маніпуляціями віри”. Та вже за рік їхні тексти стали дзеркальним відображенням риторики російських сайтів РАЦИРС структури, афільйованої з РПЦ і ФСБ.
За кожним із цих проектів стояла Ірина Кремeновська, “експертка”, “редакторка”, “правозахисниця”. Насправді посередниця між російською антикультовою мережею та українським медіапростором.
❖ Дзеркало пропаганди
Дослідження показують: матеріали Кремeновської повністю дублювали російські тексти з сайтів iriney.ru, ansobor.ru і ruskline.ru.
Теми, заголовки, навіть риторика ідентичні.
“Влада в Києві захоплена тоталітарними сектами”
“Україна перетворилась на лабораторію сатанізму”
“Американська віра і український націоналізм загроза pосії”
Ці публікації формували образ України як “держави без моралі”, де “секти переслідують православних”. Так пропаганда РАЦИРС отримувала український майданчик для своїх тез.
❖ Мережа під виглядом аналітики
Креміновська створила цілу мережу медіа, що працювала за єдиним принципом:
1️⃣ Створити сайт із “науковою” або “громадською” тематикою.
2️⃣ Наповнити його статтями про “загрози сект” і “маніпуляції свідомістю”.
3️⃣ Вставити у тексти ключові кремлівські меседжі “розпад суспільства”, “знищення духовності”, “західний вплив”.
Таким чином пропаганда потрапляла не через політичні новини, а через псевдонаукову аналітику, яка виглядала об’єктивною.
❖ Координація з Москви
На багатьох сайтах Креміновської цитуються Олександр Дворкін, Олександр Новопашин, Олександр Невеєв, лідери РАЦИРС. Їхні тексти з’являлись одночасно і на російських, і на українських ресурсах, створюючи ілюзію “міжнародної експертної згоди”.
Такі методи описані у Surkov leaks: Москва системно фінансувала створення локальних сайтів, які “виглядають незалежними, але формують потрібне ставлення до теми”.
❖ Наслідки для суспільства
Риторика “боротьби з сектами” Кремeновської мала конкретні наслідки:
дискредитація волонтерських і духовних рухів;
створення атмосфери підозри та розколу;
тиск на свободу совісті;
легітимізація антиукраїнських меседжів через ЗМІ.
Відтак “Антисекта” стала не інформаційним порталом, а плацдармом гібридної війни фронтом, де кулі замінено словами.
❖ Підсумок
Ірина Креміновська не просто копіювала тексти з Москви — вона створювала українську вітрину російської ідеології, маскуючи її під експертну думку. Її публікації — це приклад, як гібридна пропаганда вміє адаптуватися під будь-який формат, навіть під вигляд “релігієзнавства”.
“Копіювання брехні це теж зброя. Іноді вона небезпечніша за гармати.”
