Палац спорту на Прибузькій планували завершити ще кілька років тому. Початковий кошторис становив близько 283 млн грн, після коригування виріс до 448 млн, а зараз місто оцінює проєкт уже у 650 млн. При цьому основний генпідрядник не змінювався, а історія тендерів і коригування проєкту залишає низку питань.
Ідея Палацу спорту з’явилася ще у 2008 році, коли міськрада визначила ділянку площею 2,52 га на Прибузькій, 5/1-А під його будівництво. Реальний запуск відбувся у 2018 році, коли держава почала співфінансувати будівництво спортивних арен у регіонах.
Початковий проєкт передбачав багатофункціональну арену приблизно на 2500 глядачів. Його кошторисна вартість становила близько 282,9 млн грн.
Майже 276 мільйонів одному підряднику
У 2018 році управління капітального будівництва оголосило тендер із очікуваною вартістю 277,03 млн грн.
Закупівлю проводили двічі. У повторній процедурі брали участь «Будівельний Альянс Груп», «Стандарт-Інвест» та польська MIRBUD S.A. Польського учасника до фінального аукціону не допустили.
У торгах залишилися дві хмельницькі компанії.
Переміг ТОВ «Будівельний Альянс Груп» із пропозицією приблизно 275,918 млн грн. Різниця між остаточними пропозиціями двох учасників становила всього 354 гривні.
Тобто на тендері майже на 277 млн грн фактично не відбулося суттєвого цінового змагання, а економія від очікуваної вартості склала близько 0,4%.
Сам «Будівельний Альянс Груп» існував задовго до закупівлі, мав інші великі будівельні контракти і в документації тендера декларував понад 300 працівників.
Генпідрядник надалі також не змінювався.
Міська рада офіційно вказує два основні договори з цією компанією:
№07-1-18 від 24 грудня 2018 року;
№01-1-22 від 26 січня 2022 року.
Але значно цікавішим є зв’язок генпідрядника з проєктувальником.
Проєктну документацію Палацу спорту розробляло ПВКП «БУД-КОНТУР».
Обидві компанії використовували адресу Зарічанська, 5/3. У державному будівельному реєстрі електронна пошта «БУД-КОНТУР» вказана на домені budal.com.ua, а сам «Будівельний Альянс» раніше прямо називав «Буд-Контур» «нашою проектною групою».
Тобто компанія, яка проєктувала бюджетний об'єкт та працювала над його коригуваннями, фактично входила до тієї ж бізнесової групи, що й генпідрядник.
Сам по собі такий зв'язок не є порушенням. Але він створює очевидний ризик щодо незалежності формування технічних рішень, обсягів робіт і кошторису.
Особливо враховуючи те, що згодом цей кошторис різко виріс.
Як 283 мільйони перетворилися на 448
Палац активно будували у 2019–2021 роках. Основне фінансування при цьому надходило не з міського, а з державного бюджету.
До початку 2020 року в об'єкт уже було вкладено близько 102 млн грн, із яких 81 млн грн становили державні кошти.
У 2020 році планували отримати ще 60 млн грн субвенції, але вони не надійшли. Фактичне фінансування за рік склало лише близько 20,7 млн грн.
Найбільше коштів надійшло у 2021 році — близько 164,7 млн грн:
17 млн грн — міський бюджет;
45 млн грн — державна інфраструктурна субвенція;
102,7 млн грн — державна субвенція на розвиток спортивної інфраструктури.
Саме в цей період відбулося велике коригування проєкту.
Початкова вартість:
282,9 млн грн.
Після коригування:
448,13 млн грн.
Зростання — приблизно 165,3 млн грн, або майже 58%.
Частина цього подорожчання мала об'єктивне пояснення: змінювалися технічні рішення, обладнання, спортивне покриття, вентиляція, пожежна безпека, освітлення, системи трансляцій, збільшувалася кількість приміщень та місць на арені.
Але тут виникає ключовий ризик: коригування проєкту, який подорожчав на 165 млн грн, здійснювала структура, безпосередньо пов’язана з будівельною групою генпідрядника.
Саме тому для повної оцінки необхідно порівнювати первинний та скоригований кошториси позиція за позицією: які саме роботи додалися, як змінилися їх обсяги і ціни.
Після коригування — ще один контракт майже на 132 мільйони
Після зміни проєкту виникла нова закупівля.
Очікувана вартість додаткових робіт становила 132 млн грн.
26 січня 2022 року договір знову отримав «Будівельний Альянс Груп» — приблизно на 131,993 млн грн.
Різниця між очікуваною вартістю та договором становила лише близько 7 тисяч гривень.
Тобто ще один контракт на понад 130 млн грн був укладений практично за максимальною очікуваною ціною.
Окреме питання — підвищення кошторисної зарплати.
У червні 2019 року міська рада встановила для будівництва Палацу спорту кошторисну зарплату на рівні 12 700 грн. У самому рішенні зазначено, що воно ухвалювалося після пропозиції виконкому та «Будівельного Альянс Груп».
Кошторисна зарплата впливає на розрахункову вартість робіт. Тому для аудиту важливо встановити, наскільки це рішення збільшило вартість ще невиконаної частини контракту.
Ще один блок ризику — технічний нагляд.
У 2022 році на нього претендували два учасники із пропозиціями близько 2 млн грн та 2,139 млн грн. Договір отримала «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» з дорожчою пропозицією.
Після війни будівництво зупинилося, а кошторис виріс до 650 мільйонів
До початку 2022 року в Палац спорту було вкладено близько 288 млн грн.
Після повномасштабного вторгнення основне державне фінансування припинилося.
У 2022 році на об'єкт витратили лише близько 3,9 млн грн, у 2023 році — ще кілька мільйонів. У 2024–2025 роках активні будівельні роботи фактично не проводилися.
При цьому навіть законсервований об'єкт продовжує коштувати бюджету грошей.
У 2026 році місто погодило компенсацію «Будівельному Альянс Груп» у розмірі 1,446 млн грн за охорону та електроенергію, необхідні для збереження вже виконаних робіт із квітня 2022-го до січня 2026 року.
Станом на сьогодні в документах міста Палац спорту оцінюється вже у:
650 млн грн.
Тобто офіційна оцінка змінилася так:
Етап | Вартість |
|---|---|
Початковий проєкт | 282,9 млн грн |
Коригування 2021 року | 448,1 млн грн |
Актуальна оцінка | 650 млн грн |
Від початкової вартості проєкт подорожчав приблизно на 367 млн грн — у 2,3 раза.
Частину різниці можна пояснити розширенням проєкту, інфляцією, подорожчанням будівельних матеріалів та новими вимогами після 2022 року.
Але найбільше питання — саме перший стрибок із 283 до 448 млн грн, який відбувся ще до повномасштабної війни.
Найбільша біла пляма — субпідрядники і нові 380 мільйонів
Серед основних учасників будівництва ми не знайшли класичних фірм-одноденок. Але найбільш закритою частиною проєкту залишається субпідряд.
На інших об’єктах «Будівельного Альянс Груп» у державній будівельній системі субпідрядники вказані. У випадку Палацу спорту такого переліку немає. Тобто для одного з найдорожчих будівництв Хмельницького публічно не видно, які компанії фактично виконували окремі роботи та отримували частину коштів генпідрядника.
Це особливо важливо, тому що сам «Будівельний Альянс Груп» не виглядає фірмою-прокладкою: компанія існувала задовго до тендера, мала працівників, техніку та інші великі об’єкти. Але саме на рівні субпідряду можуть з’являтися посередники між великим генпідрядником і фактичними виконавцями або постачальниками. І саме цей рівень у випадку Палацу спорту виявився найменш прозорим.
На цьому фоні особливо показовою є арифметика самого будівництва.
До повномасштабної війни в Палац фактично вклали менше 300 млн грн. За ці кошти сьогодні готовність основної арени оцінюється у 93%, адміністративно-спортивного корпусу — до 83%.
При цьому для завершення комплексу місто зараз називає потребу ще приблизно у 380 млн грн.
Звісно, мова вже не лише про останні відсотки старого проєкту. За цей час змінилися ціни на будівельні роботи та матеріали, до комплексу додають функції адаптивного спорту і ветеранської реабілітації, а окремою дорогою проблемою стало укриття для великої арени.
Але співвідношення все одно виглядає показово: менше 300 млн грн фактичних витрат дозволили довести головну арену до 93%, а завершення об’єкта тепер оцінюється ще у 380 млн грн.
При цьому це вже не перше суттєве збільшення вартості. Початковий проєкт оцінювався у 283 млн грн, після довоєнного коригування — вже у 448 млн грн, а актуальна вартість у документах міста становить 650 млн грн.
У цій історії сходяться одразу кілька ризиків: слабка конкуренція на головному тендері, зв’язок проєктувальника з групою генпідрядника, збільшення кошторису ще до війни на 165 млн грн, додатковий контракт майже на 132 млн грн із тим самим підрядником та відсутність відкритого переліку субпідрядників саме на цьому об’єкті.
Тому головне питання до нового етапу будівництва дуже просте: як об’єкт, у який уже вклали менше 300 млн грн і довели основну арену до 93% готовності, тепер потребує ще близько 380 млн грн — і кому саме підуть ці гроші на етапі добудови.
