Перш ніж запропоновані системи зможуть перейти до етапу практичного впровадження, необхідно провести додаткові мультифізичні моделювання та випробування на рівні транспортних засобів.
Китайські військові дослідники представили амбітний план створення основного бойового танка з ядерним реактором. Машину планують оснастити електромагнітним рейкотроном, здатним вражати цілі на відстані до 450 км (280 миль). Очікується, що цей футуристичний проєкт може побачити світ після 2045 року.
Концепція, детально описана в рецензованій статті, що вийшла у червні в китайському науковому журналі Acta Armamentarii, передбачає створення 60-тонної бронемашини. Її рушійною силою стане малий модульний реактор (ММР) потужністю 10 мегаватів, а головним калібром — рейкотрон на 50 мегаджоулів (МДж).
Авторами дослідження виступили науковці з Пекінського технологічного інституту та компанії Inner Mongolia First Machinery Group — підприємства, що входить до військово-промислового комплексу Китаю і безпосередньо займається розробкою та виробництвом танків і бронетехніки.
Дослідження профінансувала Національна ключова лабораторія технологій інтеграції проєктування та виробництва спеціальних транспортних засобів у рамках спеціального наукового проєкту. Автори запропонували триетапний шлях розробки цієї інноваційної зброї:
• До 2035 року: Основна увага приділятиметься інтеграції електромагнітної зброї в існуючі танкові платформи з використанням відносно перевірених енергетичних систем. Згідно зі статтею, це буде основний бойовий танк класу 60 тонн, оснащений електромагнітною гарматою на 10 МДж із дальністю стрільби 150 км та електромагнітною бронею на 2 МДж. Енергію забезпечуватиме дизельний генератор потужністю 1500 кінських сил у поєднанні з гібридним накопичувачем енергії на базі суперконденсаторів та маховиків.
• У період з 2035 по 2045 рік: Запропонована система перейде до використання зброї з вищою енергією та більш щільних бортових накопичувачів. Танк отримає електромагнітну гармату на 20 МДж (дальність — 300 км) та активну електромагнітну броню на 10 МДж. Їхню роботу підтримуватиме дизельна установка на 2000 кінських сил, 5 тонн передових накопичувачів енергії, твердотільні батареї, надпровідні накопичувачі та інтелектуальна мікромережа.
• Після 2045 року: Дослідники планують створити повністю атомний танк із рейкотроном на 50 МДж. Теоретично, швидкість снаряда такої зброї може сягати близько 3,5 км/с, що забезпечить умовну дальність ураження приблизно 450 км.
Для розуміння масштабів: 50 МДж — це приблизно та кількість енергії, яку електромобіль споживає на дистанції від 90 до 100 км, залежно від його енергоефективності.
Згідно з дослідженням, запропонований реактор має поміститися в об'ємі 2 кубічних метри (70,6 кубічних футів). При цьому його радіаційний захист повинен важити не більше 3 тонн, а інтервал заміни ядерного палива має становити щонайменше п'ять років.
Проте головна складність полягає не стільки в загальній кількості енергії, скільки в необхідності її вивільнення у вигляді надзвичайно короткого імпульсу.
Малий модульний реактор (ММР) залишається найменш опрацьованою частиною запропонованої системи. У статті описується тепловий реактор потужністю 10 МВт зі свинцево-вісмутовим теплоносієм, але зазначається, що наразі робота над ним перебуває переважно на стадії комп'ютерного моделювання.
Як зазначають автори, реактор та його захисний екран повинні витримувати перевантаження близько 30g (ударне гравітаційне прискорення) під час руху бездоріжжям. Водночас вони мають залишатися достатньо компактними та легкими, щоб поміститися всередині 60-тонної бронемашини.
Науковці наголошують, що перед тим, як запропоновані системи зможуть перейти до стадії практичного розгортання, знадобляться подальші мультифізичні симуляції та масштабні випробування на рівні самої машини.
Сумніви експертів: чи має атомний танк практичний сенс?
Водночас виникають закономірні питання щодо того, наскільки практичною буде така машина. Досвідчений експерт із військової техніки зазначив, що танк із реактором поділу зіткнеться з проблемами, які виходять далеко за межі самого реактора.
«Реактори поділу є відносно відпрацьованою технологією і піддаються мініатюризації, але встановлення такого реактора на танк усе ще виглядає нереалістичним», — підкреслив експерт, який побажав залишитися анонімним через чутливість теми.
За його словами, реактор потребуватиме обладнання для перетворення енергії, радіаційного захисту та систем відведення тепла. Усе це конкуруватиме за простір і вагу з бронею, озброєнням та системами захисту екіпажу.
«Незалежно від того, чи достатньо розвинені технології та матеріали, самі лише загальний об'єм і вага можуть позбавити цей проєкт будь-якого практичного сенсу», — додав він.
Військовий експерт також поставив під сумнів реальну бойову цінність фактично необмеженої бортової енергії.
«Навіть якщо танк отримає "необмежену енергію", ця перевага буде нівельована, оскільки екіпаж усе одно потребує відпочинку, а боєкомплект — поповнення», — пояснив фахівець.
Проблема виживаності на полі бою може значно загостритися на тлі стрімкого поширення протитанкових ракет та безпілотників, продовжив він. Адже реактор, встановлений на пілотованій бойовій машині, перетвориться на додаткове джерело смертельної небезпеки у разі її знищення.
Натомість військовий експерт запропонував повністю відмовитися від традиційної концепції важкоброньованої та високомобільної бойової гарматної платформи з екіпажем.
«Така техніка має стати безпілотною, використовувати високоенергетичні лазери або мікрохвильову зброю, а також використовувати перевагу практично необмеженого запасу електроенергії для роботи потужних радарів і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)», — додав фахівець.
Подібна система здатна об'єднати функції розвідки, нанесення ударів, протиповітряної оборони ближнього радіуса дії, зв'язку та РЕБ у єдину глобальну мережу безпілотних машин.
Джерело — South China Morning Post
