Ринок віртуальних активів та блокчейну в Україні демонструє значний потенціал для розвитку, при цьому розвиток регуляторної бази дещо затримується. Щоб детальніше розібратися в цьому питанні ми звернулися до експерта в області міжнародного фінансового права Костянтина Кривопутса.
Потенціал ринку віртуальних активів
Україна має значний потенціал для розвитку ринку віртуальних активів завдяки високому рівню обізнаності населення та бізнесу у цій сфері, відкритості українців до всього нового, готовності активної крипто-спільноти, яка об’єднує розробників та підприємців. Вже зараз можна купувати товари та послуги за допомогою віртуальних активів (алькоїни), здійснювати крипто-інвестиції — це досить розвинений сектор, хоча державне регулювання дещо відстає від реальності.
Втім, це може мати і свій позитивний аспект — державне регулювання може стати відображенням усталеної індустріальної практики та врегулювати її, замість директивного нав’язування вигаданих у державних кабінетах норм. Зростання інтересу до криптоактивів серед населення та бізнесу створює сприятливе середовище для розвитку інноваційних рішень і стартапів у цій сфері. Окрім того, Україна вже декілька років розробляє та пілотує власні проєкти у сфері електронних та цифрових грошей на основі гривні.
Вже певний час банки, які отримали дозвіл НБУ, можуть здійснювати емісію власних електронних грошей на основі гривні, є практика токенізації гривні на основі блокчейну — можна сказати, що в Україні зроблені перші кроки та відпрацьовані технології у сфері обороту цифрових грошей, і розвиток регуляторного поля став би потужним імпульсом для подальшого прогресу у цьому напрямку.
Представники НБУ заявляють про розробку та пілотування проєктів у сфері «цифрової гривні» (свого роду класичний стейблкоїн, прив’язаний до фіатної грошової одиниці, як, наприклад, USDT) — проєкт «є-гривня». Над цифровим євро працює ЄЦБ, а ФРС США навпаки не бачить сенсу токенізувати долар, чим поки що успішно і без втручання ФРС займаються крипто-ентузіасти.
Тобто глобальна дискусія щодо токенізації національних валют «в цифру» ще не має консенсусу — лише три невеликі країни у світі запустили Central Bank Digital Currency (CBDC), а решта, зокрема розвинені, на різних підготовчих стадіях — від вивчення до пілотування. Проте емітовані, контрольовані та регульовані будь-якими національними чи наднаціональними центробанками цифрові валюти навряд чи можна назвати «класичною криптою», адже вона зародилась та існує як контр-культурна децентралізована альтернатива державним чи підконтрольним державам грошовим системам.
Система оподаткування віртуальних активів
Україні не потрібно винаходити нічого унікального — досить лише інтегрувати у вітчизняне законодавство стандарти ЄС, на вступ до якого ми орієнтуємось. В Європейському Союзі існують загальні принципи оподаткування віртуальних активів:
1. Класифікація віртуальних активів:
Криптовалюти: вважаються цифровими активами, які можуть використовуватися як засіб обміну, засіб зберігання вартості або інвестиційний інструмент.
Токени: можуть класифікуватися як утилітарні токени (utility tokens) або як цінні папери (security tokens), в залежності від їх функцій та властивостей.
2. Оподаткування доходів:
Прибуток від операцій з криптовалютами: оподатковується як дохід фізичних осіб чи корпоративний дохід, в залежності від характеру діяльності. Наприклад, прибуток від продажу криптовалют може підлягати податку на приріст капіталу.
Доходи від майнінгу: вважаються доходом від підприємницької діяльності і підлягають оподаткуванню.
3. Регулювання криптовалютних платформ, фактично, відображає аналогічні вимоги до традиційних фінансових інститутів:
Криптовалютні біржі та гаманці зобов’язані дотримуватись правил боротьби з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CFT), відповідно до п’ятої директиви ЄС про боротьбу з відмиванням грошей (5AMLD). Дотримання суб’єктами крипторинку обов’язкових вимог щодо верифікації користувачів (KYC).
4. Загальноприйнята у розвинених країнах заходу, як в ЄС чи США, логіка регулювання криптоактивів відносить їх до компетенції національних регуляторів у сфері інвестицій та фондового ринку. Частково це є відповіддю і на запитання щодо української моделі їх оподаткування як інвестиційних активів та отриманих із них інвестиційних доходів. Криптовалютні ж доходи приватних осіб, отримані ними від продажу товарів чи послуг за, або навіть як винагорода за роботу, можуть оподатковуватись за загальною ставкою ПДФО для таких випадків, а для підприємців — за загальною моделлю будь-якої із систем оподаткування бізнесу на загальній чи спрощеній системі.
Такий підхід збереже цілісність і загальну логіку податкового законодавства, зробить оподаткування криптоактивів чи доходів від них гармонійною зрозумілою частиною податкової системи. Загалом, на цей час для України вже не стоїть питання «оподатковувати чи ні криптоактиви, доходи від них тощо», адже до грудня 2024 року Україна має врегулювати це питання — це зобов’язання перед МВФ. Певні кроки Україною вже зроблені, як, наприклад, обов’язок для державних службовців вносити віртуальні активи та доходи від операцій з ними до декларацій про доходи та володіння майном.
5. Можливо, Україні при впровадженні оподаткування криптоактивів слід буде розглянути аналог «податкової амністії», коли оподаткування не стосуватиметься операцій чи доходів в минулому, а новий розділ податкового законодавства буде застосовуватись лише для цілей оподаткування у майбутньому. Такий підхід може стати потужним стимулом легалізації криптоактивів та принципового зростання бази оподаткування.
В іншому разі існує висока імовірність, що криптоактиви так і залишаться в тіні, а держава не отримає з них очікуваних податкових надходжень. Це лише один із небагатьох дискусійних аспектів криптовалютного регулювання, який свідчить про те, що ця законодавча дискусія не буде простою.
6. Загалом, підкреслимо, що лише грамотна регуляторна модель здатна допомогти Україні створити, фактично, ще одну потужну фінансово-інвестиційну індустрію, додаткове інноваційне джерело формування національного ВВП, драйвер залучення інвестиції в розвиток інфраструктури та платіжно-розрахункових сервісів.
Яке майбутнє віртуальних активів в Україні?
Україна стоїть на порозі значних змін у сфері регулювання віртуальних активів. Щоправда, цей процес триває вже надто довго — попри те, що ми постійно входимо до числа лідерів за рівнем адаптації криптовалют, законодавче поле у нас знаходиться на рівні формування.
Фактично, ми спочатку зробили великий крок в правильному напрямку, але потім чомусь зробили ще пʼять кроків на місці — так і продовжується зараз.
Ми рухались в напрямку легалізації криптовалют, прийняли Закон «Про віртуальні активи». Проте, але наразі цей закон все ще лишається «сплячим», оскільки для його повноцінного впровадження необхідні зміни до Податкового кодексу.
Наразі в парламенті зареєстровано кілька конкуруючих законопроєктів від різних субʼєктів, які повинні «розблокувати» закон про віртуальні активи.
Ключова відмінність між ними полягає у підходах до оподаткування. Законопроєкт від Міністерства цифрової трансформації пропонує більш лояльний підхід, тоді як проєкт від НКЦПФР націлений на збільшення надходжень до бюджету.
Всупереч тому, що відсутність спеціального регулювання, українці вже зараз зобов’язані декларувати доходи від операцій з віртуальними активами та сплачувати відповідні податки — 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
Чи працює це на практиці? Частіше це зобов’язання ігнорується, ніж виконується.
За оцінками експертів, тіньовий оборот українського криптовалютного ринку сягає близько 1 млрд гривень на добу.
Це свідчить про величезний потенціал для легалізації та оподаткування цього сектору — держава повинна була б мати тут первинний інтерес.
Щодо прогнозів — адаптація нашого законодавства до європейського регламенту MiCA стає не просто рекомендацією, а необхідністю, особливо щодо вектора євроінтеграційних процесів.
Обидва законопроєкти, про які я писав раніше, вже враховують норми MiCA, що є позитивним сигналом для ринку.
Якщо дивитись на картину загалом, то у нас вже є потужна база, фахівці та активна криптоспільнота. Легалізація ринку може стати потужним драйвером економічного зростання, залучення іноземних інвестицій та збільшення надходжень до бюджету.
Перспективи розвитку ринку віртуальних активів та блокчейну в Україні Фото: freepik.com
Інтеграція блокчейну в держсектор
Технологія блокчейн має значний потенціал для інтеграції в державний сектор, оскільки вона може забезпечити прозорість, безпеку та ефективність управління даними. У найближчому майбутньому можна очікувати наступні кроки щодо впровадження блокчейн-рішень в Україні:
Електронне урядування: впровадження блокчейн-технологій для зберігання та управління державними реєстрами, земельним кадастром, виборчими процесами та іншими важливими даними. Це зменшить корупційні ризики та підвищить довіру до державних інституцій, безпеку чутливих даних.
Ідентифікація громадян: використання блокчейн-технологій для створення цифрових ідентифікаційних систем, що спростить доступ громадян до державних послуг та зменшить кількість бюрократичних процедур. За словами адміністраторів та розробників Дія там вже реалізовані архівування та зберігання особистих даних користувачів на основі алгоритмів блокчейну для підвищення захисту і збереження цілісності сенситивних даних.
Фінансовий сектор: впровадження блокчейну у фінансові операції державних органів та інтеграція з національними платіжними системами сприятиме підвищенню ефективності фінансового контролю та прозорості бюджетних витрат.
Передумови для впровадження блокчейну
Для успішної інтеграції блокчейн-технологій в державний сектор необхідно створити відповідні передумови:
Розробка нормативно-правової бази: потрібно розробити та ухвалити закони, що регулюють використання блокчейн-технологій в різних сферах.
Підготовка кадрів: необхідно забезпечити підготовку фахівців з блокчейн-технологій через освітні програми та тренінги.
Пілотні проекти: впровадження пілотних проектів для тестування та вдосконалення блокчейн-рішень на практиці.
Які перспективи розвитку блокчейну в Україні? Чи популярна технологія серед українських компаній?
Блокчейн-технології стрімко завойовують позиції у світовій економіці, і Україна, на щастя, не стоїть осторонь в цьому процесі.
Так, PwC прогнозує, що до 2030 року блокчейн може створити понад 40 мільйонів робочих місць у світі, що, своєю чергою, збільшить світовий ВВП на $1,76 трлн — ці показники дають зрозуміти економічний потенціал, в тому числі й для України.
Щоб казати про перспективу розвитку блокчейну в розрізі українського фінансового ринку, треба спочатку зрозуміти які у нього загалом є переваги та для чого його імплементувати.
Найбільш актуальними перевагами блокчейну для фінансового сектору я б назвав оптимізацію платежів, фінансову інклюзію, підвищення безпеки та загальну автоматизацію.
Так, наприклад, блокчейн здатен вирішити ключові проблеми традиційних банківських систем — високі комісії, повільні транзакції та вразливість до шахрайства.
Необхідно розуміти, що технологія забезпечує миттєві перекази з мінімальними витратами. Крім того, децентралізована природа блокчейну робить його надзвичайно стійким до хакерських атак. Питання оптимізації — смартконтракти дозволяють повністю автоматизувати чимало фінансових процесів.
Щодо кейсів використання блокчейн-технологій серед гравців українського фінансового ринку, то тут я б згадав ПриватБанк, який став одним із перших, хто спробував експериментувати з блокчейном. І це, я наголошу, наразі найбільший комерційний банк України.
Це було ще весною 2020 року — тоді банк зробив крок уперед, приєднавшись до Visa Token Service як постачальник послуг токенізації. Ця співпраця була спрямована на посилення безпеки цифрових транзакцій та покращення клієнтського досвіду в Україні.
Також, на диво, НБУ теж проявляє інтерес до блокчейн-технологій, особливо в контексті створення цифрової валюти центрального банку.
У 2021 році регулятор анонсував пілотний проєкт з тестування випуску електронних грошей на базі відкритого блокчейну.
Тоді для реалізації цього амбітного проєкту Нацбанк об’єднав зусилля з Міністерством цифрової трансформації України, Таскомбанком, фінтех-компанією Bitt та Stellar Development Foundation.
До речі, щодо Таскомбанку — він активно досліджує можливості блокчейн-технологій. У 2023 році банк опублікував детальний звіт про переваги випуску та розповсюдження електронних грошей на блокчейні.
Саме проведення цього дослідження вказує на те, що на фінансовому ринку є розуміння потенціалу технології та готовність до її впровадження.
Також у вересні 2022 року Unex Bank у співпраці з Mastercard та фінтех-стартапом Weld Money зробив на той момент доволі сміливий крок та запустив в Україні криптовалютну платіжну картку weld.
Відверто кажучи, впровадження блокчейну в нашому фінансовому секторі знаходиться ще на ранньо-початковому етапі, проте має значний потенціал.
Банки та фінтех-компанії намагаються експериментувати — вони знаходяться в пошуку нових способів покращення послуг та підвищення ефективності операцій.
З розвитком регуляторної бази та зростанням технічної експертизи цілком ймовірно відбудеться ширше впровадження блокчейну в українському фінансовому секторі в найближчі роки.
Перспективи розвитку ринку віртуальних активів та блокчейну в Україні Фото: freepik.com
Чого не вистачає Україні для розвитку ринку віртуальних активів та блокчейну
Виходячи з досвіду інших країн, Україні варто зосередитися на таких аспектах:
Інституційна підтримка: створення державних і приватних організацій, які будуть сприяти розвитку блокчейн-індустрії та захищати права інвесторів.
Інвестиції в інновації: залучення іноземних інвестицій та створення венчурних фондів для підтримки стартапів у сфері блокчейну та криптовалют.
Міжнародне співробітництво: співпраця з іншими країнами та міжнародними організаціями для обміну досвідом та найкращими практиками у сфері блокчейн-регулювання та розвитку.
Таким чином, Україна має значний потенціал для розвитку ринку віртуальних активів та блокчейну. Для їх реалізації необхідно створити сприятливе законодавче середовище, забезпечити підготовку фахівців, розвиток національної інфраструктури для операцій з криптоактивами та її інтеграція у глобальні екосистеми, залучення інвестиції в інноваційні проекти.
Які можуть виникнути проблеми/перешкоди у розвитку цих напрямів?
Проте, тут все-таки є ризики, з якими ми можемо зіштовхнутись — це про знаходження балансу між регуляторними вимогами та збереженням інноваційного потенціалу галузі.
Надмірна зарегульованість, яку просувають окремі політики, може масово відлякувати учасників ринку, але з іншої сторони, відсутність чітких правил створює ризики для інвесторів та користувачів.
Також існує ризик, що затягування процесу впровадження законодавчих норм може й взагалі призвести до втрати наших позицій на глобальному крипторинку. Учасники та, що важливіше, інвестори вже обирають юрисдикції з чіткішими та сприятливішими умовами — це наш прорахунок.
Крім того, у пересічного українця є прямий асоціативний ряд між криптовалютою та нелегальною діяльністю (відмивання грошей, фінансування тероризму тощо). Такий стан речей сформувався в тому числі завдяки інформаційній політиці державних органів.
З цим суспільним запитом на адекватну інформацію також варто попрацювати, якщо ми дійсно бажаємо створити потрібний фон для розвитку легального ринку віртуальних активів.
Україна знаходиться на етапі формування власної проєктної моделі регулювання віртуальних активів — у нас є свої переваги та проблеми.
Успішність цього процесу залежатиме від здатності врахувати інтереси всіх стейкхолдерів та створити прозорі й зрозумілі правила гри на ринку.
Якщо ця проєктна модель матиме успіх, то сфера віртуальних активів може стати одним із локомотивів відновлення та росту української економіки у post-bellum період — це дуже важливо розуміти.
