Ліцензії для бізнесу: що потрібно знати

Відкрити власну справу в Україні можна після реєстрації в державному реєстрі та вести діяльність відповідно до законодавчих нормативів. Але згідно з Цивільним кодексом України для надання певних послуг чи продажу окремих категорій товарів необхідно мати дозвіл від держави. Ліцензія — це документ, який надає право на провадження конкретного виду господарської діяльності або її частини, яка підлягає ліцензуванню. Організація, що має або подає заяву на отримання такого акту, називається ліцензіатом.

Не кожний підприємець має отримувати дозвіл. Ліцензії для ведення бізнесу необхідні для 33 видів діяльності, зазначених у статті 7 закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі Закону).

Види ліцензій на ведення діяльності в Україні

Законодавством передбачені окремі види ліцензії для кожної сфери підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Вони мають певні відмінності, зокрема різні вимоги для отримання та утримання права господарювання. За строком дії можна виділити два типи ліцензій:

1. З необмеженим терміном дії. За відсутності особливих умов ведення діяльності та контролю підприємства з боку держави дозвіл надається безстроково. Звичайно, за умови дотримання зазначених у документі норм.

2. З чітко визначеним терміном чинності ліцензії. Вони характерні лише для певних видів діяльності. Наприклад, для компанії, що виробляють або торгують алкоголем, тютюном, медіа та ЗМІ тощо. Оскільки ці сфери мають високий потенціал впливу на суспільство та здоров'я громадян, уряд встановлює обмеження на строк дії дозволу, щоб посилити контроль і регулювання в цих галузях. Якщо термін чинності документа вичерпаний і комісія не виявила порушень, організація має право на продовження ліцензії.

Коли необхідна ліцензія?

Відповідно до чинного законодавства в Україні налічуються 33 види діяльності, що підлягають ліцензуванню. Цей перелік є вичерпним, тобто жоден інший вид бізнесу не зобов’язаний отримувати дозвіл від держави. Наводимо стислий перелік з поясненнями:

1. Медична та освітня діяльність — сюди входять медична практика, виготовлення та реалізація фармацевтичних препаратів, освітня діяльність у вищих навчальних закладах, обіг речовин, що використовуються для створення ліків, зокрема наркотичні засоби та прекурсори, ветеринарія.

2. Виробництво і торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами — усі процеси, пов'язані з цими товарами: від обробки сировини до продажу готової продукції, а також імпорт та експорт.

3. Діяльність у сфері телебачення та радіомовлення — охоплює радіо та телебачення, кабельне мовлення та інші засоби масової інформації.

4. Будівництво та пов’язані з ним процеси — зведення споруд, прокладання комунікації (зокрема каналізації, електромереж, водопостачання, газоводів тощо).

5. Посередництво у працевлаштуванні за кордоном — допомога громадянам у пошуку роботи за межами країни.

6. Пасажирські та вантажні перевезення — залізничний, автомобільний, морський та річковий транспорт, авіація.

7. Охоронна та туроператорська діяльність.

8. Робота з воєнною технікою — виготовлення, ремонт, модернізація, імпорт та експорт, утилізації озброєння та боєприпасів.

9. Надання фінансових послуг — банки, МФО, лотереї, сервіси для онлайн-платежів.

10. Видобуток та зберігання паливних ресурсів — природного газу, нафти, вугілля.

11. Діяльність на ринку цінних паперів — брокери, консалтингові компанії, фондові та товарні біржі.

12. Діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії.

Для кожного із зазначених видів підприємств існують свої ліцензійні умови — це окремий нормативно-правовий акт, який встановлює певні вимоги для обов'язкового виконання ліцензіатом з метою отримання та підтримання дозволу на ведення діяльності.

Державний дозвіл може отримати будь-яка організація, яка відповідає встановленим вимогам. Процедура та нормативи відрізняються залежно від виду діяльності.

Хто видає ліцензію для здійснення підприємницької діяльності в Україні?

Кабінет Міністрів видає ліцензії для підприємств, однак відповідно до 7 частини ст. 1 у редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 орган ліцензування — це державний орган, який отримав повноваження від Кабінету Міністрів на здійснення ліцензування господарської діяльності. До функцій входять:

1. Прийняття заяв на отримання дозволу для ведення діяльності, прийняття рішення та сповіщення ліцензіата.

2. Переоформлення, зупинка, відновлення та анулювання ліцензії.

3. Розробка та оновлення ліцензійних умов, подання на затвердження до Кабміну.

4. Контроль за дотриманням організації умов, зазначених у дозволі.

5. Ведення ліцензійного реєстру — автоматизованої системи збирання та обробки даних щодо суб'єктів господарської діяльності.

6. Ведення та зберігання ліцензійних справ, зокрема надання до них доступу в паперовому або електронному форматі уповноваженим установам.

Як отримати ліцензію підприємцю: особливості процедури

Конкретна процедура отримання державного дозволу на господарювання залежить від виду діяльності. Обов'язковий пункт — це відповідність організації ліцензійним умовам. Компанія зобов’язана дотримуватись нормативів з безпеки, якості продукції або надання послуг тощо. В умовах зазначені:

• вид діяльності;

• вимоги для заявника та перелік документів, які необхідно додати до заяви;

• обов'язки, які повинен виконувати власник ліцензії під час здійснення діяльності;

• строк, на який видається ліцензія для певного переліку організацій, для інших підприємств дозвіл безстроковий.

Якщо ліцензіат відповідає всім законодавчим нормам, він може звернутись до уповноваженого органу для отримання дозвільного документа. Особа, яка бажає отримати ліцензію, має можливість вибрати один із трьох способів подання заяви:

1. Особисто звернутись до установи.

2. Відправити поштою з повним переліком документів, що вкладені в конверт.

3. Заява на ліцензію в електронному вигляді — складається та подається відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України вимог та процедур.

Повний перелік необхідних документів та вимог зазначений у статтях 10 та 11 Закону.

Повний порядок отримання ліцензій складається з таких етапів:

1. Підготовка пакета документів відповідно до встановлених законодавством норм.

2. Подання заяви до органу ліцензування.

3. Перевірка установою підстав на залишення прохання без розгляду або відмови. Причини не розглядання або відхилення заяви зазначені в статтях 12 та 13 Закону. Заявник може подати документи повторно або оскаржити в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування в суді.

4. Розгляд прохання та винесення рішення. 

5. Про результат повідомляють заявника, також рішення оприлюднюється на офіційному сайті органу ліцензування.

Висновки

Ліцензування певних галузей підприємницької діяльності необхідне для кращого контролю та гарантування високого рівня надання послуг для населення. Насправді умови, яким повинна відповідати компанія, не такі складні. Вони не обтяжують бізнес, а навпаки — підвищують довіру до організації як серед споживачів, так і серед інвесторів, зокрема закордонних. Слід пам’ятати, що ліцензійні умови періодично зазнають змін, тому важливо моніторити інформацію.

Джерело