Liminal Space
Liminal Space, або просто граничний простір. Для мене дуже складно описати чим саме є граничний простір, для мене в першу чергу це є саме емоції які можна відчути від них. Завжди при перегляді даних фото або картин ти прям занурюєшся в даний світ. Уявляєш як стоїш посеред великої кімнати, або вузького коридору, чи відкритого простору де відсутні живі істоти. Для мене вони завжди викликають двоякі відчуття того що я бачу. По перше відчуваєш саме тривожність від пустоти приміщення і бажання його покинути. Відчуття малечі коли він загубився в невідомому місці і хочу щоб його швидко знайшли і забрали. Або те саме почуття клаустрофобії від малої кількості простору. А друге навіть приємний вайб як для мене. Відчуття саме спокою, коли в світі який наповнений інформаційним шумом. Ти раптом потрапляєш в локацію де ти можеш відпочити від всього , можна взяти і просто розслабитися. Це є місця які закинуті людьми, але після того як вони їх покинули вони залишаються недоторканими. Де все стоїть на своїх місцях і очікує знову на своїх гостей. Це навіть має своє визначене поняття, а саме кенопсія. Відчуття, яке виникає в покинутих місцях, де колись вирувало життя. Наприклад можна згадати той же саме місто Прип'ять.
Граничні простором може бути як і пустий коридор, так і відритий пустинний простір. Головними ознаками Liminal Space можна віднести наступні пункти:
Відсутність людей і живих істот. В граничному просторі ти повинен відчувати себе одиноким, як наприклад в фільмі "28 днів по тому".
Велика кількість однакових елементів. Це як може бути однаково розташовані столи в якомусь закладі. Або стовпи які створюють відчуття нескінченості простору.
Велика кількість ліній і так звана пустота на фото. Саме ці елементи надають найбільше відчуття Liminal Space.
Хочу для прикладу згадати другу частину 17 епізоду 1 сезону Губки Боба, яка має назву "Rock Bottom" в якому Боб сідає на не ту в той автобус і потрапляє в район впадини. Темний і жахливий район який є тим граничним простором з якого хоче вибратися Боб. Це є гарним прикладом Liminal Space, так як багато хто в дитинстві відчував ті самі відчуття що при перегляді граничних просторів.
Poolcore
Poolcore можна виділити як підвид жанру граничних просторів і я хочу сказати приділити йому декілька слів. Головною своєю особливістю є атмосфера нескінченого басейну в будівлі. Яка створює відчуття спокою в якому ти один на один з з водою через які проходять проміні світла.
Найчастіше зображення PoolCore являються приміщення з білою квадратною плиткою з так званою голубою водою як на березі моря. За допомогою цих елементів і створюється ця неперевершена атмосфера. Один із найвідоміших художників які створює 3D-рендери є Джаред Пайк
Також PoolCore має зв'язок з такими жанрами як Vaporwave, або з nostalgiacore і за схожістю з даними жанрами і їх естетикою.
І якщо вірити то в травні повинна вийти одна імена гра Poolcore в жанрі головоломка. В якій вам потрібно буде прогулюватися і вирішувати загадки.
Backrooms
Що же самий час перейти до винного, і того хто зробив жанр Limanal Space популярним. Тому часто під Backrooms сприймають саме жанр Liminal Space. Але давайте перейдемо до історії як цей жанр став популярним. Майже все як зажди історія починається з 4chan. Перша появи загадкової кімнати з жовтими шпалерами відбулась в 18 році, на дошці /x/ яка присвячена всякій паранормальному. Але вже в 19 році ця картинка знову появляється в треді де користувачі ділились зображеннями місця які викликають дивні відчуття у людей(для прикладу той же тривожності). Але з картинкою була невелика кріпіпаста.
Якщо не проявити достатню обережність і випасти із реальності то можна опинитися в Залаштунками де не буде нічого, крім затхлого запаху старого килиму, божевільних жовтих шпалер, нескінченого нестерпного шуму люмінесцентних ламп, а також 600 мільйонів квадратних миль випадкових чином поєднаних пустих кімнат.
Убережи вас Господь почути, як щось бродить рядом, так як це саме щось вже напевно знає о вас.
Це фото кімнати натхнула тисячі людей в інтернеті, як почали вже шукати схожі місця і історіями як вони потрапляли туди. Для прикладу існує сабредіт в якому виставляються подібні картинки r/backrooms в якому можна побачити фото так і 3D моделями кімнат. Але це людей не зупинило, вони почали вигадувати подальшу історію таємного виміру. Відразу почали вигадувати що існують рівні Залаштунків і також різни види істот які можуть бути агресивно налаштовані до незнайомців. Для прикладу в фан спільнотах нараховується вже більше сотні рівнів. Сама кімната з жовтими шпалерами вважається нульовим рівнем, який називають "Хабом" або "Навчальним рівнем". Перший рівень вже є великий бетонний склад, в якому вже можна находити коробки з припасами які необхідні для виживання. Це вже може нагадувати принцип написання історій фонду SCP, де вже існують більше декілька тисяч об'єктів які перебувають під дослідженням і охороною самого фонду.
Для того щоб поглинутися в атмосферу backrooms рекомендую подивитися невеличку короткометражку, яку можна віднести до жанру Analog Horror(про який я також писав). Що кожен може попасти Залаштунки, і те що приховують в собі, сотні однакових кімнат з жовтими шпалерами.
Liminal Space на Source Engine
Не виникало у вас відчуття кенопсії, коли ви прогулюєтесь по пустим серверам в Counter-Strike, або в Garry's Mod? Покинутий басейн на карті pool_day від якого прям віє вайбом PoolCore. Або карта gm_construct на якому майже всі почали знайомство з механікою гри Garry's Mod.
Можливо завдяки самому Source Engine, вдається створювати відчуття граничних просторів в тісних коридорах, кімнатах, або в якомусь дворику. Те відчуття пустоти і деякого дискомфорту який виникає під час проходження головоломок в Portal 2. Ці всі стіни і підлога з плитки, прохолода яку відчуваєш під час гри. Також потрібно похвалити і саму звуку режисуру даних ігор, які же більше нас занурюють в дану атмосферу.
Одна із причин чому Source Engine досягає саме той атмосфери полягає в деякому сенсі намагання зробити реалістичну графіку на старому движку. Коли навіть запускаєш доволі старий Half-Life 2 на максимальної графікі і розширенні, текстури мають гарну якість. Але і за цього виникає прям якесь відчуття, камерності самого простору. А персонажів які виглядають майже реалістичні, але ті риси обличчя які видають їх штучність, що викликає ще більше жахливі відчуття коли дивишся на них. Тому можливо що сам движок є дуже популярним для створення інді хорорів, для прикладу той же Cry of fear.
Вже у висновку хочу зауважити, що тема Liminal Space дуже добре підходить для використанні в жанрі жахів. Настільки добре може передавати відчуття страху того, що за наступним кутом можливо хтось на тебе чекає. А для нас він вже став як один із феноменів інтернет культури із своїми мемами і фанатською творчістю.
В якості підтримки автора і того щоб далі бачити довгочити можете підписатися на телеграм канала, або навіть закинути пару гривень на каву.
