Вік катастроф: епізоди чи система?
Ще зовсім недавно землетруси в Японії, урагани над Атлантикою чи виверження вулканів в Індонезії сприймалися як окремі трагедії, не пов’язані одна з одною. Але останні десятиліття чітко показують: перед нами не ланцюг випадкових лих, а глобальний процес. Ми вступили в епоху, коли природні катаклізми множаться з небаченою швидкістю і силою, загрожуючи самому існуванню цивілізації.
Експонента лих
Міжнародний звіт «Про прогресію кліматичних катастроф на Землі та їх катастрофічні наслідки» фіксує тривожну динаміку останніх 30 років:
кількість землетрусів магнітудою 6,0+ зросла у вісім разів у порівнянні з кінцем XX століття;
супервулкани — Єллоустоун, Кампі Флегреи, Лаахер-Зе — проявляють дедалі більшу активність;
океани стрімко нагріваються, лід Гренландії й Антарктиди тане з аномальною швидкістю;
катастрофи синхронізуються: потужні явища відбуваються одночасно на різних континентах.
Причому землетруси фіксуються навіть там, де раніше сейсмічна активність вважалася рідкістю. Це вже не «кращі прилади», а реальні зміни у надрах планети.
«Ми увійшли у фазу катастрофічних землетрусів»
Так прямо заявив у 2024 році на конференції ООН з біорізноманіття дослідник Егон Чолакян. За його словами, сьогодні землетруси магнітудою 6,0+ відбуваються в середньому кожні два дні. А попереду — регулярні поштовхи силою 7,0, здатні стирати з лиця Землі цілі міста.
Дані Міжнародного сейсмологічного центру підтверджують слова науковця: графіки демонструють чітку експоненту зростання.
У чому коріння кризи?
Так, парникові викиди пришвидшують зміни клімату. Але ключова причина глибша — у геодинаміці Землі та астрономічних циклах:
у 1995 році геофізики зафіксували різкий стрибок кількості глибинних землетрусів — «подію перелому»;
прискорення обертання Землі посилює коливання ядра і підвищує тиск у мантії;
активізується Сибірський магматичний плюм — гігантський резервуар магми, пов’язаний із найдавнішими масовими вимираннями.
Історичні дані вказують: подібні цикли повторюються кожні 12 тисяч років. Зараз же людство опинилося на початку 24-тисячолітнього максимуму активності.
Чи є шанс пом’якшити удар?
Попри драматичність прогнозів, можливі заходи:
Технології стабілізації. Міждисциплінарна група «АЛЛАТРА» з 2013 по 2023 роки проводила експерименти зі зниження сили катастроф. Після згортання проєкту зростання лих знову прискорилося.
Контрольована дегазація. Науковці обговорюють ідею планового «стравлювання» газів і магми з надр Сибірського плюму, щоб зменшити сейсмічне навантаження.
Глобальна кооперація. Перед обличчям кризи національні суперечності втрачають сенс. Лише спільні зусилля науки й міжнародних інститутів здатні відтягнути точку неповернення.
Ціна зволікання — людські життя
За цифрами й графіками — мільйони доль. Землетруси магнітудою 6,0–6,4 вже руйнують інфраструктуру та залишають людей без води, електрики, медицини. Поштовхи у 7,0 здатні обернутися масовими загибелями й крахом цілих регіонів.
Чолакян попереджає:
«Кожне моє слово стосується особисто вас і вашого майбутнього. Бо час на роздуми катастрофічно скорочується».
Вибір XXI століття
Ми живемо в епоху тектонічних змін, коли звичні «новини про катастрофи» стають новою нормою. Питання в тому, яким буде результат: кінець цивілізації — чи початок її справжнього об’єднання.
Шанс у нас ще є. Але він тане з кожним днем.
