Трохи життя-буття
Марія Леон (відома як Мапі Леон) народилася 13 червня 1995 року в місті Сарагоса, в Іспанії, у родині Хав'єра та Пілар. Вона виросла в районі Ла-Альмозара разом зі старшим братом Хав'єром. Згадуючи своє дитинство в інтерв'ю та розповідях, Мапі зазначає, що була дуже активною дитиною: з семи років вона захоплювалася волейболом, грала в бейсбол та мініфутбол. Вона також мала виражені творчі здібності й навіть отримала стипендію на навчання в художній школі, проте врешті-решт обрала для себе інший шлях.
Повне ім'я футболістки — María Pilar León Cebrián — формується за класичною іспанською традицією подвійних прізвищ, де кожне слово має чітке походження: перше особисте ім'я María Pilar вона отримала на честь матері (Пілар) та релігійних традицій, а далі йдуть родинні назви. Перше прізвище León (що в перекладі з іспанської означає «лев») дісталося їй від батька як головне родинне прізвище, тоді як друге прізвище Cebrián вона взяла від мами (це давнє іспанське прізвище, походження якого пов'язане з християнським святим Кіпріаном). Таким чином, для пересічного читача це працює як формула «Ім'я матері + Родове прізвище батька + Родове прізвище матері», де Мапі поєднала родинні гілки обох батьків в одному паспорті.
Футбол в її крові
Свій шлях на найвищому професійному рівні Мапі Леон розпочала в столичному клубі «Атлетіко Мадрид», кольори якого захищала з 2015 по 2017 рік. Саме в Мадриді повністю розкрився її унікальний захисний потенціал, що дозволив команді навязати серйозну боротьбу за домінування в іспанському футболі. Протягом цього періоду вона здобула свої перші знакові командні трофеї — сенсаційно виграла чемпіонат Іспанії (Прімеру) та престижний Кубок Королеви (Copa de la Reina), остаточно закріпивши за собою статус однієї з найперспективніших і найталановитіших центральних захисниць країни.
У 2017 році Мапі перейшла до каталонської «Барселони», де провела майже десять неймовірних років, ставши справжньою легендою «синьо-гранатових» та архітекторкою багатьох історичних перемог. Надійна гра в обороні, неперевершене читання гри та фірмові точні передачі робили її незамінним гравцем стартового складу. Після закінчення терміну її контракту влітку 2026 року, вона вирішила змінити обстановку та підписала контракт із амбітним англійським клубом «London City Lionesses», приєднавшись до масштабного проєкту Мішель Канг.
У футболці збірної Іспанії Мапі пройшла довгий шлях від перспективної гравчині молодіжних складів до беззаперечної лідерки головної команди країни. Незважаючи на певні паузи у виступах через інституційні та організаційні конфлікти всередині іспанської федерації футболу, вона незмінно демонструвала патріотизм і високий клас. Її міжнародний досвід, психологічна стійкість та лідерські якості завжди допомагали «червоній фурії» в найскладніших матчах проти найсильніших збірних світу.
Колекція трофеїв Мапі Леон вражає своєю масштабністю: за роки виступів на клубному рівні вона неодноразово ставала чемпіонкою Іспанії, володаркою національних кубків та суперкубків, а також чотири рази тріумфувала у жіночій Лізі чемпіонів УЄФА. Окрім командних нагород, футбольні експерти та аналітики регулярно включають її до символічних збірних року та визнають однією з найкращих центральних захисниць в історії сучасного жіночого футболу.
«Коли я озираюся на те, як починала, і де я сьогодні, то розумію, що пройшла довгий шлях... У «Атлетіко» мені доводилося працювати додатково (тренувати маленьких дівчаток), тому що зарплати в клубі не вистачало на оренду квартири та машину. Справжній переломний момент стався з переходом до «Барселони», коли з'явилася фінансова стабільність і спокій за майбутнє, що дозволило повністю присвятити себе футболу. Я завжди була дуже запеклою конкуренткою, тому мені ніколи не потрібна була додаткова мотивація, окрім бажання перемагати. Я завжди хочу вигравати, хай там що... А щодо гри — все будується на помилках та їх виправленні. Ми переглядаємо відео, аналізуємо моменти і продовжуємо вдосконалюватися щодня.
Я дуже пишаюся тим, як усе змінюється у жіночому футболі. Звісно, попереду ще багато роботи. Часом найважче змінити — це думку певних людей. Ми боремося за ресурси, адже неможливо викладатись на 200%, коли спортсменка змушена поєднувати тренування з іншою роботою».
Частина ЛГБТ-особистості
Мапі Леон є відкритою представницею ЛГБТ-спільноти та однією з найвідоміших гравчинь у жіночому футболі, які публічно говорять про свої права та досвід. Вона перебуває у стосунках із норвезькою півзахисницею Інгрід Сюрстад Енґен, з якою вони разом грали за каталонський клуб, формуючи один із найвідоміших зіркових парних союзів у сучасному європейському футболі.
Мапі Леон є однією з найпомітніших та найвідвертіших амбасадорок ЛГБТ-спільноти у світовому, яка системно використовує свою публічну платформу для боротьби з гомофобією та підтримки прав людини. Вона регулярно бере участь у заходах до Дня гордості (Pride), відкрито виступає проти дискримінації втілюючи у спорті принципи інклюзивності та рівності. Футболістка неодноразово наголошувала на важливості видимості представників ЛГБТ+ у професійному спорті, відкрито заявляючи, що спортсмени мають право бути собою без страху засудження, і слугує потужним прикладом для молоді та всього спортивного співтовариства. Непохитна чесність Мапі, сміливість бути собою у консервативному патріархальному спортивному середовищі та готовність відкрито говорити про важливі соціальні теми надихають багатьох приймати себе та не соромитись своєї ідентичності; руйнує застарілі стереотипи у професійному футболі та доводять, що справжня велич спортсмена виходить далеко за межі спортивних трофеїв.
«Коли ти публічна людина, ти маєш відповідальність. Я вважаю важливим виступати за права кожного, немає жодної причини ховатися. Багато разів ми чуємо дуже гидкі речі на футбольних полях — образи, які є не лише гомофобними, а й расистськими, — і я вірю, що у спорті ми маємо надсилати чіткий сигнал толерантності та протистояти ненависті. Я приймаю себе такою, якою я є, у мене немає жодних проблем. Для мене це природно. Я не вибираю, в кого закохуюся або яка людина викликає в мене інтерес. Я думаю, це йде на рівні особистості, а не на рівні того, жінка це чи чоловік»
Захоплення тату
Мапі Леон відома не лише своєю винятковою надійністю в захисті та у контратаках, а й чи не найяскравішим тату-мистецтвом в європейському жіночому футболі. Її тіло практично повністю вкрите складними чорно-білими татуюваннями, які вона почала робити ще в юності, і кожен малюнок має для неї глибоке особисте значення. На її руках, спині та ногах можна побачити різноманітні сюжети: від портретів улюблених домашніх улюбленців і пам'ятних дати до містичних образів, черепів та складних геометричних орнаментів у стилі чикано та реалізму. Футболка з коротким рукавом та високі гетри під час матчів лише підкреслюють цю унікальну естетику, роблячи її однією з найвпізнаваніших і найколоритніших гравчинь на полі.
Цікаво, що захоплення татуюваннями давно вийшло за межі простого колекціонування малюнків на шкірі. Мапі має неабиякий художній талант і професійне обладнання, завдяки чому сама створює ескізи та навіть б'є тату партнеркам по команді та друзям у вільний від тренувань час. Для неї це своєрідна форма медитації та спосіб самовираження, що допомагає перемкнутися після напружених матчів Ліги чемпіонів чи національної першості. У світі, де професійні спортсмени часто дотримуються суворих консервативних образів, її відкритість до власного стилю та мистецтва тату стала важливою частиною її яскравого та неповторного публічного бренду.
“Коли я була маленькою, я уявляла, що хотіла б малювати... Час від часу хтось із партнерів по команді каже: "Ей, чому б тобі мене не намалювати?". Мені також доводилося створювати ескізи для татуювань, і мені це дуже подобається, оскільки в майбутньому я б хотіла присвятити себе цьому.
Моє перше татуювання було на стопі. Я зробила його там, щоб ніхто не бачив і щоб мої батьки не розсердилися. Я сама розробляю багато своїх татуювань. Якщо я хочу щось набити, я сідаю, малюю це сама або придумую концепцію, бо хочу, щоб кожна робота мала для мене особистий сенс. Тоді мені було лише 17 років. У мене є дати народження моїх батьків і брата, а також череп на руці з деталями про мого дідуся та мою родину.
Люди часто дивляться і запитують: "Ого, скільки в тебе татуювань?". Дехто думає, що це робить мене якоюсь занадто зухвалою, але для мене це просто полотно. Мені байдуже на стереотипи — це моє тіло, і мені подобається прикрашати його так, як відчуваю».
Серед її помітних робіт — напис на шиї «Looks can be deceiving» (Зовнішність буває оманливою), який яскраво підкреслює її індивідуальність як на полі, так і поза ним.
Замість висновку слово Мапі Леон
«Я вважаю це важливим: ти ніколи не будеш настільки справжнім, наскільки зможеш бути собою. Намагатися скопіювати якийсь фінт — це нормально, для цього є Алексія [Путельяс], але я думаю, що бути собою і діяти так, як відчуваєш... Я заохочую людей знаходити власну ідентичність. Треба експериментувати, пробувати щось нове: новий одяг, нову зачіску, але найголовніше — мати те, у чому тобі комфортно. Зрештою, все зводиться до того, щоб бути собою і почуватися затишно у власній шкірі.
Я б порадила дівчатам боротися з усіх сил і віддавати своїй мрії абсолютно все... І будьте скромними, адже завжди є чому вчитися. Хоч би якими хорошими ви були, навчання ніколи не припиняється.
Я зробила камінг-аут не заради себе, мені не потрібно кричати всім про те, що я лесбійка, але я вважаю, що суспільство цього потребувало. Якщо ніхто не говорить, ми продовжуємо залишатися на тому ж місці, і нічого не змінюється. Я знаю, що [гомофобія] може трапитися, але якщо ти пишаєшся тим, хто ти є, не має значення, що хтось говорить. Це спосіб зробити крок вперед і допомогти майбутнім поколінням, або принаймні спробувати це зробити».
